Мирослава Барчук: Історія Саші з Лутугіного, друга чи ворога? - блог - новости Украина | Обозреватель
ГлавнаяБлоги

Історія Саші з Лутугіного, друга чи ворога?

13.6т

Щойно дізналась від знайомих про долю Саші Х. знайомого бізнесмена з Лутугіна, який вирішив залишитися на окупованій території.

Я зустріла цього Сашу десять років тому на одному семінарі з духовних практик. По Саші тоді видно було, що він вирвався, як він сам казав, "из мрака наркоманского городка" і його потрясає усе, що виявилось назовні. Ну як вирвався, бізнес мав у Луганську, але щомісяця приїздив до Києва.

Так ось, його перло буквально від усього. Від "Річарда ІІІ" театру ДАХ, від Фестивалю Французька весна на Софійській площі, від останнього диску "Міра" Вакарчука, від пісні "Ти втретє цього літа зацвітеш" Тараса Чубая (цю пісню Саша одного разу слухав підряд усі 10 годин дороги від Києва до Луганська). Окрилений Саша жадібно "пилососив" усе підряд: вивчав кабалу, говорив про Вчення десяти сфірот, книгу Зоар, розенкрейцерів, еґреґор, чакри, rebirthing, Велесову книгу і ще багато чого, що вивалило на нього життя.

Навесні 2014 року я переконувала Сашу тікати до Києва. Саша мені відповідав, що бізнес же страшно лишати плюс родина дружини у Геленджику (може туди…), розповідав, як плакав, коли його однокласники палили українські прапори, а він витягав ці прапори з вогню і кричав: "Мы же вместе с вами на Донбасс-арене на Евро- 2012 вот с этими флагами!....". І що "не все так просто с ополченцами, там нормальные ребята, никакие не террористы". Я чула, як Сашина дружина кричить: "Скажи ей, что там такие же люди, как она. С ними нужно говорить, а не презирать…"

Потім вони таки виїхали в Росію. І наш зв'язок перервався. Правда, був ще один-єдиний контакт. Сашин луганський бізнес ліквідували (віджали), він повернувся з Росії назад в Лутугіне. Його тричі водили на розстріл ті самі ополчєнци- однокласники, не довіряли йому. Саша пробував заробляти тим, що возив з підконтрольної території на окуповану скло і склив вибиті обстрілами вікна.

Одного разу його на нашому блок-пості затримали хлопці з Айдару. Надовго затримали, до ночі, щось там запідозрили і перевіряли.

І ось наляканий Саша кричав мені пізно увечері по телефону, що він серед степу сам на сам з Айдаром, що це жорсткі і небезпечні пацани, причому п’яні, що йому дуже треба моя допомога, щоб я через мої волонтерські чи журналістські контакти його врятувала. В цей момент я уявляла Сашу серед того степу на машині зі склом, але не розуміла, з ким говорю: з другом чи ворогом?..

- Саша, а скажи, от якого чорта ти там лишаєшся? Скажи!! Якого чорта?? У тебе була купа можливостей звідти звалити!

І Саша мені шепотів у відповідь, щоб Айдар не чув:

-- Ты не понимаешь!! Тут будет через пару лет Шёлковый Путь!

-- Шелковий путь для наркотрафіку? Саша, ти ідіот?

--Нет! новые возможности для развития, экономики… транзитная зона.. Мост между цивилизациями..

Одним словом, це була наша остання розмова.

І ось сьогодні виявилось, що за три останні роки у Сашиному житті сталося таке. Він далі лишався в Лутугіному, займався якоюсь дрібною комерцією. Але одного дня потрапив під обстріл Градів. Чудом вижив, був сильно поранений, довго лікувався. І після цього йому "відкрились нові духовні виміри і видіння". Саша вирішив змінити своє життя і професію. Вступив до місцевого педагогічного коледжу (!) і зараз вивчає психологію. Щоб допомагати людям. Людям з Лутугіна.

Ось така дивна історія Саші. Лутугінського князя Мишкіна.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
1
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги