УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Виктор Каспрук
Виктор Каспрук
Журналист-международник, публицист

Блог | Чи варто українцям їздити за "поребрик"

Чи варто українцям їздити за 'поребрик'

Те, що українським громадянам хочуть заборонити їздити до Російської Федерації, викликало велику негативну реакцію в Росії. Хоча неможливо собі уявити, щоб під час Другої світової війни курсували поїзди між воюючими державами, а артисти з гітлерівської Німеччини приїздили на гастролі до країни на яку напав фашистський режим. Так само абсурдно виглядає і те, що російські артисти під час війни на Донбасі безперешкодно можуть приїжджати й виступати в Україні.

Проект закону №7187, що зареєстрований у Верховній Раді, покликаний нарешті виправити цю ситуацію. А саме: планується заборонити їздити на територію ворога політикам, держслужбовцям, посадовим особам, крім працівників дипломатичних служб. При чому це не розповсюджується на випадки виїзду через похорон або на лікування. Ці заборони планується вводити тимчасово.

У цьому сенсі виникає декілька питань. Наскільки цей закон потрібний? Чому тільки на четвертому році війни пропонують таку заборону?

Можна сказати, що підняття цього питання дуже запізніле. Адже "прозорий" кордон з Російською Федерацією став причиною просочування на українську територію диверсійних груп і численних російських агентів та шпигунів, діяльність яких в Україні не завжди було можливо відслідкувати.

І якщо вже приймати подібний закон, то було б логічно, аби він розповсюджувався на всіх громадян України, а не лише на перелічені вище категорії осіб.

Оскільки ФСБ намагається провести вербовку на російській території не тільки політиків, держслужбовців або посадовців. І такі випадки вже стали багаточисленними.

Хоча чиновники часто мають доступ до важливих державних таємниць і закономірно, що у ФСБ до них може бути підвищений інтерес. Навіть секретарка в держустанові має доступ до "цікавих паперів".

Читайте: Оклад народних депутатів хочуть підняти до 16 тис. грн

Звісно, можна піти по більш "ліберальному" шляху і запропонувати тим, хто таки захоче поїхати на ворожу територію, підписати розписку, що у разі, якщо вони потраплять до лабет ФСБ, то держава вже не несе за них жодної відповідальності. Бо вони прийняли це рішення добровільно, усвідомлюючи всі можливі ризики і небезпеки такої "подорожі". А тому мусять вибиратися самотужки.

Також є більш жорсткий варіант обмеження пересування українців через українсько-російський кордон. Повністю припинити будь-яке залізничне сполучення з Росією, а тарифи на автобуси підняти до такого рівня, аби їздити туди змогли лише одиниці.

Можна не сумніватися, що в Україні знайдуться такі, котрі будуть апелювати, що у них мама, батько, сестри чи брати живуть за "поребриком", і вони без них ніяк не можуть жити. То тут, здається, вибір дуже простий, кожен має вибрати для себе остаточно, де знаходиться його батьківщина.

Проте, якщо закон №7187 і буде прийнятий, виконувати його стане непросто. Коли навіть вдасться припинити масові поїздки українців до Росії, то всерівно залишаються ще "шпаринки", які перекрити буде важко.

Читайте: Никогда не мешай врагу, когда он совершает ошибки

Адже у цей час перекриття кордону з сусідньою Білоруссю не буде. Це, в свою чергу, означає, що такі "туристи" зможуть, як і раніше, дуже легко потрапити на територію сусідньої Білорусі. А звідти не менш безперешкодно на територію Російської Федерації.

Тому під час розгляду цього закону обов’язково варто враховувати і білоруський чинник. Закритий кордон з Росією і відкритий кордон з Білоруссю робить абсолютно марними будь-які зусилля зупинити пересування людей на територію ворога.

А як вирішити це питання потрібно думати вже зараз, а не тоді, коли закон №7187 вже буде проголосований у Верховній Раді. Оскільки його реалізація просто розіб’ється об скелі неможливості його виконання.

Мало того, необхідно не лише заборонити перебування на ворожій території, а й законодавчо ввести, що якщо українець протягом якогось певного періоду перебував на території Росії і вчасно не повернувся, то він автоматично позбавляється українського громадянства.

І як би там не було, настає час, коли кожному громадянину України рано чи пізно доведеться зробити свій остаточний вибір – хто ти, і з ким ти.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...