Блог | Лагідна українізація, або Режим максимальної няшності
Дніпро. Лагідна українізація. Маю свою методу. Я вкрадчивий такий бандерівець. Люблю свою країну, мову. Але я хитрий, що капєц! Коли потрапляю у російськомовне середовище, намагаюся змінювати його на україномовне неявно, але невідворотньо.:-
Я не вимагаю українське меню. Не вимагаю касирів у супермаркетах розмовляти зі мною виключно українською. Такі методи видаються мені сумнівними. Це більше схоже на спробу принизити людей і вони на таку українізацію реагують відповідно – завжди скандал і хай.
Замість цього, в російськомовному середовищі я вмикаю режим максимальної няшності. Я дякую касирам, бажаю офіціантам доброго дня, питаю таксистів, як їхнє життя. Звичайно, все це чистою українською. І, ви не повірите, але цілком російськомовні громадяни дякують щирою українською.
Читайте: Нова Україна
Вчора спілкувався з лікаркою у поліклініці і вона просила: ой, поговорітє со мно єщьо! Я так люблю українську, но, к сожаленію, совсєм нє могу говоріть!
Що мені робити з такими людьми? Бикувати і доводити цій жіночці, що вона 50 років живе в Україні і має знати мову, чи просто посміхнутися і поговорити з нею українською, щоб нам обом стало приємно?
Що лікар, навіть суворі пролетарі Дніпра знаходять у собі сили витиснути із своїх серйозних обличч усмішку.
А найголовніше, вони надовго запам’ятають, що українська – мова порядних, приємних, ввічливих людей. І, як ви думаєте, будуть ставитися до української мови і всього українського наші російськомовні громадяни?
