Блог | 2018 рік не принесе нам нічого доброго
Зараз все більше і більше стає зрозумілим, що російсько-українська війна на Донбасі вміщує в себе кілька складових конфліктів. Перший – це, власне, російсько-український, другий конфлікт – це регіональний (мова йде про долю Центральної Європи), третій – континентальний конфлікт, і четвертий – глобальний.
Чому так сталося? Україна – це країна, яка знаходиться в статусі between, тобто між цивілізованим світом і нецивілізованим, Європою і Азією, - пише Роман Безсмертний для НВ. - Це протистояння двох систем. І який ви не візьмете аспект, ви побачите скрізь у цьому конфлікті явно присутні дві сторони, починаючи від різних цінностей і закінчуючи різними смислами.
Аналіз попередніх років, а також 2017 року показує, що за всіма цими складовими напруга зростає. Зростає вона в Україні та регіоні. В Європі подивіться на колись благополучну Німеччину, де зараз відбуваються дивні речі. Європа взагалі зіткнулася з колосальними тектонічними зрушеннями. У глобальному масштабі світ спостерігає за протистоянням Вашингтон – Москва. І оскільки динаміка всіх складових йде на загострення, це означає лише одне: конфлікт на Донбасі в 2018 році не отримає розв'язки, а буде загострюватися.
Порівняйте військову ситуацію на сході в 2016 та 2017 роках. Начебто говорять більше, але, якщо судити за кількістю обстрілів і різних конфліктів, то ситуація ускладнилася.
Як на Донбасі, так і в усьому світі в 2018, ми побачимо тенденцію на загострення.
Читайте: Другий Чорнобиль. Як терористи знищують Донбас
Що робити? Зверніть увагу, що, коли Путін говорить про мир, його рейтинг падає. А ось з початком анексії Криму та агресії проти України, його рейтинг різко зметнувся вгору. Тобто коли Росія диктує фактор сили, то суспільство підтримує це.
Тому очевидно, що сьогодні Європа і світ повинні створити антипутінську коаліцію, яка теж повинна спиратися на силовий фактор. Наприклад, допомога Україні у формуванні армії, забезпечення зброєю, задіяння системи НАТО при захисті інтересів держав, які рухаються до демократії. Я не бачу іншого варіанту, як сформувати силу, яка б протистояла Москві. І чим швидше світ усвідомлює, що сила – це фактор стримування агресії, тим швидше ми зможемо розв'язати нагромадження цих проблем.
Розв'язання таких конфліктів вимагає комбінованого підходу: військова сила, економіка, дипломатія, політика і інші засоби. Але всередині України ми поки що зависли на темах агресія і окупація. У нас немає конкретних відповідей на багато питань. А тому, думаю, що 2018 рік не принесе нам нічого доброго.
