Блог | "Дунайська січ" в колі брендів
Численна армія журналістів та блогерів, які відвідали цьогорічну "Дунайську січ" в Ізмаїлі, пишуть на всі лади про фестиваль, кожен додає епітети на свій смак. Для музично-центричних – рок-фестиваль, для приємно відпочиваючих – мульти-культурний осередок, а для тренд-сеттерів – енергонезалежна подія.
І кожен з них максимально правий. Надпотужна велика сцена фестивалю обидва дні буквально полихала роком самої різної "прожарки". Зо два десятка колективів прокачували глядачів, хто мелодійними композиціями, а хто й хардкордовими децибелами. Доводили до шаленіння глядачів "дуети" Національного академічного оркестру народних інструментів (НАОНІ) із трійкою рокових команд – симфо-рок був справжньою родзинкою цьогорічного фестивалю.
Окрім музичних різносолів – патріотична хода зі 100-метровим прапором України, де лікоть до ліктя перемішалися мови, політичні вподобання та соціальні статуси. Виставка автентичних вишиванок західних регіонів країни – німих свідків депортацї, які діставали зі схованок вже діти, а іноді й онуки депортованих. І, звісно, при такому творчому скупчені –актуальні дискусійні зіркові клуби, під час яких музична журналістика отримала майданчик для професійної дискусії та обміну думками і досвідом безпосередньо між фігурантами українського шоу-бізнесу. Тож, мультикультурною "Дунайська січ" була і за різножанровістю запропонованих напрямків, і за національною предствавленістю – Ізмаїл знову став центром основних торговельних та комунікаційних точок на перехресті світових шляхів.
А щодо енергонезалежного шляху, на який флагманськи стала "Дунайська січ" – й взагалі тема окремої розповіді. Зарядні станції від енергії сонця для підзарядки глядацьких мобільників сьогодні, запуск комплексу з більш ніж 25 тисяч сонячних панелей "Порту Солар" самим найближчим часом та енергозабезпеченість Ізмаїлу, регіону, і, звісно, наступного, VII фестивалю "Дунайська січ" вже за рік. Плани одночасно амбіційні та цілком реальні.
Тож, процес формування бренду фестиваля "Дунайська січ" в самому розпалі. Шлях від міжсобойчика на форпості української Бесарабії до дводенного сейшену з піковим глядацьким трафіком у 10-12 тисяч в місті з населенням 72 тисячі. І кількісним показникам є куди прагнути – запас для зростання закладено і самим містом – ємність алеї Дружби народів дозволяє вільно розташувати відсотків 60-70 від загальної чисельності міста. Тож, подвоїти цьогорічні показники відвідуваності – цілком реальний напрям роботи оргкомітету фестивалю.
Одним словом, фестиваль "Дунайська січ" сам стає брендом, та формує навколо себе ідеальний крос-майданчик для гарячого спілкування інших брендів із активною цільовою аудиторією міста Ізмаїл та регіону.
Фестивальних можливостей – більш ніж достатньо. Рішення першого порядку – брендовані фотозони на безкрайній ізмаїловський набережній. Лонч та тест-драйв, простір для семплінгу, аудиторія для програм лояльності та можливості для імплементації бренду.
Літо – період підбиття підсумків пройдешнього – кількість написаного, опублікованого та прокоментованого – неймовірна. Попереду ще повноцінна телевізійна версія, яка наразі в процесі монтажу. І вже восени дирекція представить генеральну концепцію фестивалю "Дунайська січ" 2020 року. Можливостей для брендів на ізмаїльському березі Дунаю вистачить усім!
