Олена Мозгова: всі, хто носять майку і перстень з Х…йлом, самі є Х...йлом. І це я зараз не лаюся

Підзабута, та від того не менш гонорова, співачка Ірина Білик раптово потрапила у всі ефіри, соцмережі та вуха українців. #Білик, #Крим, #Кіркоров, #фото - набору цих слів вистачило, щоб народ вибухнув. Свою подругу "спалив" у соцмережах самопроголошений поп-король Філя Кіркоров, зробивши селфі із Іриною у Криму. І тут, як кажуть, понєслась! Народ такого не стерпів і розповів Ірі Білик усе те, про що так довго мовчав.

Білик почала виправдовуватися у стилі "дружить, наверное, больше не сможем". Потім взагалі впала у лють і пригрозила усім ЗМІ судом.

Згодом усе наче й притихло, та Іра була б не Білик, якби не викрутила із цієї сумнівної історії увесь зиск: вона не втрималася та пішла мирити братні народи в прямому ефірі. Недовго думаючи, запропонувала Петрові Порошенку взятися за руки із Володимиром Путіним та й помиритися.

Мимовільною героїнею цієї драми на три акти стала відомий українськийпродюсер Олена Мозгова, якій і писала свого листа "про дружбу" Білик. Користуючись моментом, "Обозреватєль" зустрівся із Мозговою та розпитав її про усі подробиці ситуації із "уже не подругою" Білик, а також поговорив про те, чому складно сприймати тих, хто поважає Х...йла і як співаку жити у країні, де йде війна.

Олено, Ірина Білик сьогодні була на 1+1 у "Сніданку", сказала, що обіцяє з тобою помиритися і всіх прощає. Прокоментуєш цю ситуацію?

Насправді, я не знаю, як коментувати те, що відбувається. Здається, що з деякими людьми ми живемо в різних країнах, більше того - на різних планетах, навіть в різних галактиках. Тому я не можу зрозуміти, чим вони керуються, коли роблять такі заяви, коли пишуть свої листи, коли їздять чи на окуповану територію, чи в країну, яка веде із нашою країною війну. Тому мені, насправді, їм вже нема чого сказати. Вони мене не чують, а я не можу їх зрозуміти. Це розмова глухого з німим. Тому, хто там кого прощає...

Я попрошу вибачення в Господа Бога і маю надію, що буду прощена, а все решта... Знаєш, я нікому нічого не зобов'язана і нікому нічого не винна, а кому винна - всім прощаю (сміється). Є така приказка.

Цей ефір не дивилася, але вже начувана, що там була якась пропозиція помиритися, щоб Порошенко помирився з Путіним. Розумієш, я навіть не можу це коментувати. Як написав мені один знайомий: "Посоветуй ей сменить траву". Я дуже далека від думки, що хтось курить траву, але...

А протягом всієї цієї історії ти спілкувалася з Іриною особисто?

Ні. Взагалі не розумію, до чого тут я?! Я написала пост про "Нову хвилю", що там братимуть участь українці... Я писала про конкурс. А те, що Білик була в Криму, якесь там фото, яке опублікував Кіркоров.... Я що, стежу за його Instagram?! Та він мені взагалі сто років всрався. Він і його Instagram, і його президент, і вся його країна. Я прокинулась, мені телефонує журналістка і просить прокоментувати відкритий лист Білик. Який лист?! Я не бачила ту фотографію, не знаю, що вона в Криму, дайте я спочатку щось почитаю....

Може, це такий PR-хід росіян?

Насправді, я дуже давно знаю товариша Кіркорова, тому впевнено можу сказати, що хай пані Ірина Білик скаже "дякую" своєму "другу". Тому що він точно знав, яку реакцію вона отримає від українців на фотографію, зроблену в Криму, поруч з неоднозначною постаттю.... Ну, для мене це, звісно, постать однозначна. Бо для мене всі, хто носять майку з Х…йлом і перснем із тим же Х…йлом - самі й є Х…йлом. І це я зараз не матюкаюся. Він напевне знав, яка буде реакція. І він опублікував це в своєму Instagram. А потім понеслося.

Так яку вона хотіла реакцію?

І до чого тут я?!

Думати треба головою, куди ви їздите, що ви говорите і з ким ви, власне, фотографуєтесь, а потім прощайте чи не прощайте когось.

Олено, мені колеги надіслали скрін з твого Facebook, де ти коментуєш ситуацію щодо конфлікту з Білик, але в тебе на сторінці я цей пост не знайшла.

Я його видалила, тому що якось забагато негативу почалося. За свій текст я відповідаю. Я завжди відповідаю за те, що я говорю, і за те, що я пишу. Якщо у вас зберігся скрін - сміливо публікуйте.

Відлунням цієї ситуації стало рішення радіостанції "Радіо Є!" зняти з ефіру пісні Білик. Це - приклад для інших?

Не думала про це… мені взагалі вже ця тема набридла. У мене в житті багато важливих справ. У мене маленька донечка, я краще присвячу час їй, а не буду розбиратися з нашим, так званим, шоу-бізнесом.

До речі, щодо справ. Ти в жовтні готуєш черговий вечір пам'яті, присвячений батькові, Миколі Мозговому. За яким принципом відбиратимеш репертуар і запрошуватимеш артистів?

В мене є два списки. Один - всі пісні, які би я хотіла почути, там навіть із запасом. А інший - багато наших виконавців. Я дивлюсь на ці списки і, якщо десь в моєму уявленні вони поєднуються, я чую, як той чи інший виконавець співає ту чи іншу пісню, - я дзвоню і пропоную співпрацю.

Чи активно відгукуються? Це ж некомерційний проект.

В мене ніколи не було таких історій, щоб хтось сказав про якісь гроші. Ми всі працюємо зараз на касу. З цієї каси ми маємо продати квитки, заплатити за оренду зали, світла та звуку, за декорації. Дай Боже, щоб цих коштів вистачило на все це. Я тобі так скажу: якби у нас був серйозний бюджет, то я би заплатила хороші гроші нашим виконавцям, бо я - як ніхто - знаю, що кошти потрібні для творчості.

Пам'ятаю, 2013 року фінальну пісню на вечері пам'яті співала Ані Лорак. Минув час, ти готуєш нову програму... Які шанси, скажімо, в Ірини Білик взяти участь у цьому концерті?

Я думаю, що ми цього року якось обійдемося без наших таких знаних співачок.

Олено, а чому так відбувається: одні артисти принципово відмовляються від заробітку в Росії, а інші, як то кажуть, - без мила лізуть?

Може, їм дуже гроші потрібні?! Це таке риторичне питання. В кожного своя філософія, своє виховання, своє життя, свій досвід і ставлення до країни та тих людей, які тут живуть.

В кожного свій шлях. Нехай просто не дивуються, коли дуже багато людей так негативно сприймають їхні дії. Це - адекватна реакція. Ось і все.

Можливо, в Україні немає належних умов для шоу-бізнесу, тому звідси йдуть?

Чому немає?! Є артисти, які працюють і всі потрошку заробляють. Знаєш, коли людина приходить і купує квиток на тебе - це зовсім інший концерт, зовсім інша історія, енергетичний обмін між артистом і аудиторією. А коли це корпоративи... Всі ж звикли до корпоративів! Це ж - більш-менш легкі гроші. Всі жують, плюють, танцюють, ще щось там роблять.

Звісно, зараз це не ті гроші, які раніше були, доходи набагато менші. Але, з голоду ніхто з артистів не помирає. Треба зважати, що в країні - війна. Ви ж подумайте, скільки людей зараз в набагато гіршому становищі, ніж ви! Інколи артисти скаржаться... А я питаю: вам на що, власне, не вистачає?! На що саме?! На Louis Vuitton?! Ну, вибачте, тоді, може, й так. Але подумайте, скільки людей залишилося без даху над головою, скільки постраждалих, скільки родин залишилося без чоловіків-батьків?! Гадаєте, їм краще?! Включіть мозок! Ви живете в країні, в які війна, блін. Скільки ще має загинути людей, щоб ви це зрозуміли?! Як вам ще це донести?

А що треба для розвитку нашого шоу-бізнесу, щоб тут хотілося працювати?

Глобальна проблема у нас одна: досі всі засоби масової інформації, переважна їх більшість, не розвернулися обличчям до українських виконавців. Я би сказала, що зараз вони і не "заднім мєстом", але і не обличчям. Якийсь напівоберт. Повільні зрушення є, але назвати їх кардинальними, я би так не сказала.

До речі, щодо ЗМІ. Бачила у тебе в Facebook фотографію з концерту телеканалу "Інтер", який він готує до Дня незалежності. Серед учасників - колишня регіоналка Таїсія Повалій і Софія Ротару, яка відмовилася виступати в РФ, поки в країні війна. Що ти думаєш з цього приводу?

І нашим, і вашим. Як кажуть: "всем сестрам по серьгам". Нормальна позиція, дуже характерна.

Цікаво, а хто ж заспівав на фоні георгіївської стрічки?

Не знаю (посміхається). Я допускаю, що це, можливо, була просто підсвітка, і на фото здалося, що це - стрічка. Я з гумором написала свій пост. В принципі, я думаю, якби Кобзон був в'їзний в нашу країну, то, ймовірно, на "Інтері" ми б його побачили.

До речі, Олександр Ягольник натякнув на своїй сторінці, що Президенту України варто було б позбавити Кіркорова звання Народного артиста України

І не тільки Кіркорова! Насправді, я би взагалі відмінила ці звання, бо це така собі "отрыжка Советского Союза". Ті, хто вже мають ці звання, нехай вже збережуть для історії, але надалі я би це все припинила. А Кобзона і "прочіх" треба просто позбавити цього звання, щоб у них навіть язик не повертався називати себе так, - я згодна.

Щодо української музики. Нещодавно з'явилася інформація, що гурт Скрябін продовжить працювати, взявши до команди двох нових вокалістів - досить юних. Як гадаєш, наскільки це варто робити? Пісні Кузьми - глибокі, написані людиною з величезним досвідом. Чи варто так експериментувати?

Нехай пробують. Я за те, щоб гурт Скрябін жив, хоча б для того, щоб ці пісні співали, щоб їх чули. Як воно вийде - покаже час. Хай пробують. Щастя, їм наснаги, успіху. Хай лупають!

А як ти гадаєш, за сьогоднішніх умов наскільки принципово співати українською тим, хто підтримує Україну?

Та можна співати будь-якою мовою. Треба просто робити це з абсолютною свідомістю, а не просто кон´юктурно. Це - творчість, а не математика. Якщо в тебе є хист співати українською - я це вітаю. Якщо ні - співай будь-якою мовою. Я за те, щоб це було природно і від душі.

Олено, ну і під фінал нашої бесіди: як ти гадаєш, що має робити держава для української культури сьогодні, за умови військової агресії?

Держава повинна сприяти. Допомагати естрадним виконавцям і рок-музикантам на рівні фестивалів, конкурсів.

Щоб не їхали на "Нову хвилю" до Криму?

Так. Ну і кіно. Це ще дідусь Ленін сказав, що це - одне з найважливіших мистецтв. Кіно - це суперреактивна річ, тому я би вкладала гроші в кіно: фестивалі, конкурси високого рівня. Розвивала б класичну музику, джазову, естрадну музику, коли ми нарешті зможемо себе показати і світ побачити.