Божа дорога

Ночі на полонині неймовірні. Особливо вражає зоряне небо. Надто близько воно, й водночас далеко. Ряхтить-мерехтить, грає живим сріблом. У розмовах про те та се я й незчувся, як спотиньга промайнули півдня, надвечір’я, невідь-звідки взялася густа, запаморочлива ніч (Що прикметно, тут вечір ураз щільно темніє). Затворник запропонував мені нічліг: «Не хороми моя халабуда, та прихисток нівроку. Тільки, – завважив, – соня шкряботить по ночам. Невгамований звірок. Спати раз по раз не дає».

Хоч і запізно, та досі триває між нами розмова надворі. Десь здолу озвалась, проквилила в тузі довгохвоста сова. Ледь чутно захрускотіла на узліссі ламка хворостина. Війнув вітерець, оморочив прохолодною, духмяною свіжістю. Чуєш, тіло втрачає вагу, душа розпанахує крила, ще мить, і можеш злетіти. Та виразний, заземлений голос Затворника повертає мене знов на круги своя. Досадно кинув краєм ока я вгору на Божу дорогу, що мерехтить світлою смугою в недосяжному небі: десь по ній, зорями вкритій дорозі, походжає в сузір’ї Стрільця войовничий батько Перун. Огорнутий думою, пригадує вмовляння киян: «Видибай, господарю наш боже, видибай – випливи і на берег вийди!» Тоді ж й упала велика покута на Русь: од Попрада до Дніпра вклякла руська земля, а самих русинів обернула на піддослідних кроликів. Походжає по Божій дорозі Перун та думає думу, чи варто йому повертатись на Русь. А Затворник на те й каже мені:

– З недавніми подіями в Криму та на Донбасі Перун неодмінно повернеться. Се ж бо його рокований Усесвітом уділ. З неминучим приходом Перуна мертві встануть, а живі переставляться. Світ здригнеться. Розсиплеться на друзки оманливе бляшане розп’яття й народ увірує знову в небесні живодайні світила, що розміщені вряд на Божій дорозі. Замість навіяних ззовні всіляких серафимів, архангелів та їм подібним янголів у свідомість навернуться достовірні знання (веди). Кожен знатиме, що Божа дорога спрягає сузір’я в одно: у північній півкулі [сузір’я] – Дівчина з відрами, Стріла, Лисичка, Хрест, Цефей, Борона (Пасіка), Персей, Візничий, Бик (Тур, Віл), Близнята, а в південній – Єдиноріг, Корма, Вітрила, Південний Хрест, Циркуль, Південний Трикутник, Скорпіон і зрештою Перун. У сузір’ї Стільця-Перуна, що міститься в самому осерді Божої дороги, й настає раз у році Різдво (різати надвоє) та розпочинається Новий соняшний рік. І всі ті балачки про Христа, мовляв на Різдво він народився, тут недоречні. А взагалі – був такий, а мо’ й ні – той Ісус?!.

Затворник невпевнено стенув плечима та раптом згадав ім’я та прізвище колишнього настоятеля Мукачівського монастиря:

– За Христа не ручаюся, а що був, скажімо, Анатолій Кралицький то –неодмінно. Власне він, точніше його повістина «Пастир в полонинах» і напоумила мене покинути місто та перебратися до сього милого серцю осідку. Раніше я й гадки не мав, що якийсь малознаний художній твір може змінити людині життя. Скажи комусь – засміє.

За розмовами про те та се вдвох і не спам’ятались, як уже зазоріло на сході. Подякував я Затворнику за теплу та щиру розмову й неквапом узявся ґрунем до . Учора ж я збився з дороги – сьогодні її віднайшов.Ярослав Орос, 31 травня 2016р.