УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

На Волині збунтувались проти нардепа Савченко

4,7 т.
На Волині збунтувались проти нардепа Савченко

Вже тривалий час у Ветлах не стихає конфлікт щодо несправедливої, на думку місцевих мешканців, делімітації і демаркації державного кордону, відповідно до якої значна частина української території, ствердують люди, відходить до Білорусі.

Про це повідомило видання "Волинські новини" з посиланням на газету "День".

Волинська обласна рада створила міжвідомчу комісію, аби спільно з’ясувати хід проведення демаркаційних процесів на кордоні з Білоруссю та підтримала звернення до Верховної Ради України щодо утворення тимчасової спеціальної комісії із проведення ревізії документів делімітації кордонів. Насамперед на обласну комісію і покладають останні надії ветлівчани. Бо відповідь, яку отримав днями депутат Любешівської районної ради Михайло Кирилюк на свій запит до народного депутата Надії Савченко, глибоко розчарував селян.

Зазначимо, Савченко побувала у Ветлах у серпні. Начебто "на прохання громади", проте хто її запрошував, залишилося таємницею. Ветлівчани показали їй межу між Україною та Білоруссю, меліоративні канали, навколо яких і точаться суперечки щодо того, де чий. Бо за межею одного і мала б пройти лінія державного кордону. Тоді Савченко коментувала побачене словами, що "ветлівське" питання" є загальнонаціональним, а тому потребує детального вивчення і швидкої реакції з боку офіційного Києва". Нині ж вона повідомила Кирилюку, що бачила документи у справі делімітації і демаркації кордону, і у них нічого вже не змінити.

Ветлівська сільська голова Любов Павлік каже, що тепер ветлівчани не хочуть більше бачити у себе в селі Надію Савченко та Семена Семенченка. Адже ветлівчани мають чимало підстав не довіряти офіційним документам та запевненням чиновників різного рангу. Любов Павлік, зазначає видання, вже має на руках документи, що спірний канал споруджували таки українці, Камінь-Каширський лісгосп. Яким чином він за новими угодами відійшов Білорусі, і треба було вияснити, і про те й просили заїжджих народних "обранців".