Видео дня
Карпачова: "Держава має покласти край свавіллю у банківській сфері"
13 квітня 2011 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, виступаючи на парламентських слуханнях “Про державну політику щодо вирішення проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян”, наголосила: якомога скоріше повернення вкладів Ощадбанку і Держстраху СРСР слід розглядати одним із засобів подолання бідності.
Питання повернення знецінених заощаджень колишніх вкладників Ощадбанку і Держстраху СРСР стосується мільйонів людей, які довірили державі зберігати і розпоряджатися коштами, заробленими абсолютною більшістю співвітчизників важкою, тривалою та чесною працею, тому за реалізацією державної політики у цій сфері громадяни оцінюють владу і запропоновані нею реформи, заявила Омбудсман України.
Уповноважений вважає, що чинний Закон України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” 1996 року потребує змін, тому що влада не виконує його. Ніна Карпачова нагадала: 30 червня 2000 року Омбудсман звернулася з поданням до Конституційного Суду України стосовно вирішення питання про невідповідність Основному Закону України (неконституційність) окремих положень даного закону. У жовтні 2001 року Конституційний Суд України не лише визнав право власності вкладників на ці заощадження, а й підтвердив обов’язок Української держави щодо його забезпечення. Принципову позицію Уповноваженого з прав людини підтримали тоді й народні обранці, і Федерація профспілок України. Ніна Карпачова процитувала деякі з численних звернень до Уповноваженого з прав людини: «Я не хочу бути бидлом, я вимагаю, щоб мені повернули кровні трудові заощадження…» «Мені 98 років, – пише ветеран війни Ганна Павлівна Баранова з Запоріжжя. – Я гостро потребую коштів, бо на свою мізерну пенсію навіть не можу дозволити собі жити у теплій квартирі, оскільки подорожчав газ...». А інвалід Великої Вітчизняної війни І групи Іван Григорович Чумак з Вінницької області з болем повідомив: «У моїй родині сталося велике лихо – померла дружина. Залишилася дуже хвора донька, якій постійно потрібні ліки для тривалого лікування. Пенсії не вистачає... Є збереження в Ощадбанку, але не можна отримати навіть обіцяної тисячі гривень».
Моніторинг Уповноваженого з прав людини свідчить, що, попри вищеназване рішення Конституційного Суду України, за десять останніх років у цьому напрямку фактично нічого не змінилося. Тобто громадянам повернули лише трохи більше восьми відсотків від суми державних зобов’язань. Майже кожна політична сила використовує питання повернення заощаджень як одне з основних гасел у черговій виборчій кампанії, наголосила Ніна Карпачова.
Передбачена Державним бюджетом України на 2010-й виплата 250 мільйонів гривень компенсацій за знеціненими заощадженнями по суті не була профінансована, а у бюджеті поточного року кошти на компенсаційні виплати взагалі не передбачені. Уповноважений з прав людини нещодавно звернулася до Президента України з пропозицією внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» з тим, щоб забезпечити у нинішньому році видатки на компенсаційні виплати по трудових заощадженнях.
Ще у грудні 2004-го на сесії Міжпарламентської асамблеї Співдружності Незалежних Держав у Санкт-Петербурзі Ніна Карпачова виступила з ініціативою обговорити на саміті глав держав СНД питання повернення трудових заощаджень громадянам колишнього СРСР. На думку Омбудсмана України, у контексті цих проблем заслуговує на увагу позитивний досвід Росії, Білорусі та Казахстану.
Омбудсман констатувала: допоки не буде створено дієвий механізм, який працював би незалежно від волі та бажання чиновників, котрі за своєю природою прагнуть керувати грошовими потоками у ручному режимі, головним мотивом своєї бездіяльності у поверненні людям належних їм коштів посадовці називатимуть обмеженість бюджетних ресурсів.
У 2007 році Уповноваженим з прав людини Ніною Карпачовою було внесено законодавчу ініціативу щодо спрямування не менше 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту України на виплати компенсацій по заощадженнях, що дало б можливість упродовж десяти років розв’язати надзвичайно болючу для суспільства проблему. Проте попередній Президент України наклав вето на цей законопроект. Омбудсман вважає необхідним сформувати відповідний компенсаційний фонд за рахунок певного відсотку відрахувань з прибутків, отриманих від експлуатації майна, яке створювалось за рахунок трудових заощаджень. Як відомо, саме за ці кошти будувалися підприємства і організації, якими володіє і розпоряджається сьогодні невелика купка власників. Суспільство сприйняло б як цілком справедливий крок запровадження цільового податку на розкіш. На переконання Ніни Карпачової, Україна має підтримати ідею введення податку на всі фінансові транзакції у міжнародному масштабі, зокрема «податок Тобіна», що дозволило б не лише сконцентрувати додаткові кошти для повернення соціальних боргів суспільству, але й припинити глобальні фінансові спекуляції, наблизити фінансовий сектор до потреб реальної економіки.
Омбудсман висловила занепокоєння новою хвилею епідемії кредитних суїцидів, які викликані свавіллям банкірів, втратою нашими співвітчизниками власних заощаджень та потраплянням їх до справжнього рабства в умовах фінансово-економічної кризи. За оцінками міжнародних експертів, нині понад два мільйони громадян України стали заручниками банківської сфери.
Влада має повернутись обличчям до людей, повернувши їм зароблені сумлінною багаторічною працею заощадження, а також надати тверді гарантії повернення трудових заощаджень, що має стати дієвим стимулятором економічного зростання та реального покращення життя громадян України, сказала на завершення свого виступу Омбудсман Ніна Карпачова.