УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Від прозорості до відповідальності: зміни, які зроблять наші міста комфортними

Від прозорості до відповідальності: зміни, які зроблять наші міста комфортними

Будівельна галузь в Україні роками перебувала між молотом та ковадлом. З одного боку бюрократія та непрозорість дозвільних установ, коли у видачі дозволу могли відмовити під надуманими приводами. А з іншого боку – намагання деяких забудовників мінімізувати власні витрати, що зменшувало безпечність споруд та провокувало дефіцит соціальної інфраструктури.

Тепер прийшов час кардинальних змін. Головний дозвільний орган галузі - Держархбудінспекція – впровадив максимальну прозорість своєї роботи. Презентована електронна платформа " Прозора ДАБІ" - відкрита система розгляду дозвільних документів для класу наслідків СС3 (це великі житлові комплекси та промислові об’єкти). Суть її полягає в тому, що будь-яка людина, в тому числі забудовник, онлайн може перевірити на якому етапі розгляду перебувають подані ним документи – запит на дозвіл, внесення змін до дозволу або сертифікат готовності об’єкту. Більше того, якщо йому відмовили, то в системі відображається повний текст цієї відмови з вичерпним переліком підстав. Під документом стоїть прізвище посадової особи, яка ухвалила це рішення.

Які практичні наслідки це матиме?

1. Оформлення дозвільних документів стане процесом більш прогнозованим.

2. Мінімізуються корупційні ризики. Дозвільна процедура перебуватиме немов "під склом" й місця для маніпуляцій та зловживань не залишиться.

3. Підвищиться професійний рівень чиновників. Керівництво ДАБІ вже пообіцяло, що за результатами роботи електронної платформи буде ухвалювати кадрові рішення. Некомпетентні або нечистоплотні посадовці позбудуться своїх посад.

Платформа "Прозора ДАБІ" суттєво спростить життя забудовникам. Держархбудінспекція також прогнозує, що найближчим часом почне діяти аналогічний прозорий механізм для позапланових перевірок. Тобто стане відкритою інформація про інспекційні заходи, які ДАБІ проводить за скаргами громадян. Це зніме усі інсинуації щодо "кошмарення" бізнесу з боку державних контролюючих органів.

Але у свою чергу забудовники мають розуміти власну соціальну відповідальність. Сучасне житлове будівництво не зводиться до побудови залізобетонних коробок впритул одна до одної. Це, передусім, гармонічне комплексне планування території. Його невід’ємним елементом є соціальна інфраструктура – дитячі садки, школи, поліклініки. З цим у нас величезні проблеми.

В середньому темпи будівництва об'єктів соціальної інфраструктури нижче темпів будівництва житлової нерухомості на 17%. Критична ситуація склалася в великих містах та у містах-супутниках. Діти змушені навчатися в 3-4 зміни, оскільки старі (переважно ще радянські) школи й дитсадки просто не вміщають усіх учнів. Наприклад, під Вишневим інтенсивна забудова фактично створила нове місто, але без шкіл. Й новосели повели своїх дітей до старих міських навчальних закладів, де вони сидять буквально "на голові" один в одного. Результатом є не лише побутові незручності та порушення санітарних норм, але й зниження якості освітніх та медичних послуг. Лікарі, вчителі, вихователі не можуть приділити уваги кожному й, відповідно, страждають усі.

Тому логічним продовженням ініціатив ДАБІ на прозорість дозвільної системи стане ухвалення законопроекту 9118, який зареєстрували 32 народні депутатки з різних фракцій. Він містить наступні пропозиції:

  • Містобудівні умови та обмеження, що видаються при комплексній забудові, міститимуть техніко-економічні показники об’єктів соціальної сфери, які забудовник зобов’язаний звести.

  • Прийняття об’єкта в експлуатацію відбудеться лише за умови попереднього або одночасного прийняття в експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури.

  • Відсутність таких об’єктів буде підставою для Держархбудінспекції відмовити у видачі сертифікату готовності об’єкту.

Таким чином, ми стимулюємо великих забудовників (новації стосуються значних будівництв) до зведення соціальних об’єктів. В результаті зменшиться навантаження на стару інфраструктуру, школи, дитсадки й лікарні з’являться в межах пішохідної доступності в нових ЖК, а українські міста змінять парадигму розвитку з хаотичної на гармонічну.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...