Декілька днів тому відбулась подія, яка має стати каталізатором проведення комплексної судової реформи. Голова суду м. Дніпра спільно з суддею цього суду, яка до того ж знаходилась під слідством, спробували по старинці "рішити питання" та запропонували керівнику Спеціалізованої прокуратури Назару Холодницькому хабаря в розмірі 300 тис. доларів США. При цьому, а ні домашній арешт, а ні електронний браслет не завадили судді покинути населений пункт, в якому вона проживає, та приїхати до столиці, щоб вчинити ще один злочин. Проблема проявилась одразу в двох вимірах: процесуальному та моральному.

Якщо запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не допомагає припинити або запобігти новому кримінальному правопорушенню, то навіщо він потрібен? Його застосування перетворює процес досудового слідства на "фотоохоту" з мультфільма "Простоквашино". Спіймали на гарячому, сфотографували, поговорили, випустили. Таким чином, всі зусилля по боротьбі з корупцією зводяться нанівець.

Ймовірно настав час переглянути невиправдано демократичну позицію законодавця в КПК України, яка дозволяє залишати на свободі корупціонерів від час слідства. Трохи пізніше стали відомі й інші, особливі обставини, які мали місце напередодні затримання. Виявляється, що йдучи на "діло" судді намагались домовитись як з Богом та і з дияволом: ходили до церкви, молились та хрестили гроші, ходили до ворожки, проводили обряди. Така собі гримуча суміш релігійності та невігластва за наявності паталогічної жадібності.

Виходить, що для цих двох людей, яким держава доручила судити інших, немає жодних моральних перепон. Дуже промовистим є також вибір захисника такими суддями. Подейкують, що адвокатом було обрано колишнього суддю, звільненого за порушення присяги. Виходить, ті кадри, яких позбулась судова система, були радо прийняті адвокатурою??? Знову виникають питання моралі, відповідності критеріям професійної етики.

В той час, коли інші судді намагаються довести свою доброчесність, виходять в публічну площину, максимально відкриваються перед громадськістю, знаходяться ті, що своїми бездумними та ганебними вчинками кидають тінь на всю судову систему. Найважливіше те, що їх вже нічого не виправить. Хабарництво для них як наркотик. Знімаєш з голки – смерть. А смерті вони бояться, тому не припиняють в одних вимагати, а іншим давати гроші. "Дати хабар, щоб не сісти за хабар" - це життєве кредо не дозволяє їм щиро розкаятись та спробувати вилікуватись від наркозалежності. Таких хворих потрібно якнайшвидше виявляти та ізолювати від інших. Вони знищують віру суспільства в справедливість.

Читайте все новости по теме "Борьба с коррупцией в Украине" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги