Блог | Щоб все було по-модньому і по-загранічному
Не встигла Рада призначити професора Володимира Василенко аудитором НАБУ, "деякі опозиційні депутати висловилися, що він буде "ручним аудитором Банкової". Так про занепокоєння повідомляють нам "деякі" "українські" "засоби масової інформації". І все. Ані імен опозиціонерів, ані підстав, чому це вони вважають, що 82-річний Надзвичайний і Повноважний Посол України, суддя Міжнародного Трибуналу по колишній Югославії, представник України в Раді ООН із прав людини, один з тих, хто у 1990 році підготував проект Декларації про державний суверенітет України, людина, яка з першого дня критикувала Банкову за відсутність чіткого визначення окремих районів Донецької і Луганської області окупованими - є "ручним" знаряддям на підтанцовці для кого б не було?
Чому це раптом неназвані "опозиційні депутати" взяли на себе труд донести до українців думку, що пан Василенко може бути хабарником та заангажованим Банковою ворогом України? На якій підставі в суспільний дискурс вкидаються натяки та ганьбиться репутація поважної в світі людини? Тому що Рада обрала пана Василенко, а не американського прокурора?
Читайте: Україна поставлена на паузу
Про такий прояв меншовартості колись вдало було сказано в комедії Івана Нечуя-Левицького "На Кожемяках", яка стала основою для прекрасного фільму "За двома зайцями". Пам’ятаєте Броню Прокоповну з її "щоб все було по-модньому, по-загранічному"? Я не стверджую зараз, що пан Василенко кращий кандидат за пана Томаса Файерстоуна - колишнього прокурора США та партнера компанїї Baker McKenzie. Я просто наголошую, що за створенням сталого уявлення про те, що все українське є другорядним, а кожен українець - ненадійним або непрофесійним - це гра за команду агресора. Тому що таким чином в свідомість українців впроваджується викривлене уявлення про себе та Україну.
