УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Андрей Юсов
Андрей Юсов
представитель Главного управления разведки Украины

Блог | Шкідники чи шкідливі викиди: що більше шкодить Києву?

Шкідники чи шкідливі викиди: що більше шкодить Києву?

А давайте одразу так, або виносимо шкідливі підприємства за межі міста, або переселяємо міських чиновників під стіни цих підприємств. Здається іншого способу змусити міську владу виконувати свої обов’язки просто немає.

Чи знаєте ви, що на лівому березі Києва знаходиться п’ять з п’яти найнебезпечніших підприємств столиці:

  • Завод "Радикал"

  • Завод з переробки твердих побутових відходів "Енергія"

  • Бортницька станція аерації

  • Дарницька ТЕЦ

  • Завод "ФанПлит"

Те що відбувається навколо цих підприємств можна назвати одним словом – умисне замовчання проблеми і намагання місцевої влади перекласти відповідальність з себе на кого завгодно, від уряду до власників підприємств. Але факти свідчать, що саме міська влада усунулася від захисту здоров’я і життя членів своєї громади.

Читайте: Зарплатний антигеноцид Коболєва

Дарницька ТЕЦ. Тільки протягом 2017-2018 років представники Державної екологічної інспекції виявили ряд порушень екологічного законодавства Дарницькою ТЕЦ. Це було і перевищення викидів шкідливих речовин в повітря, і скидів у воду, рештки яких були зафіксовані аж у Канівському водосховищі. Постійне нехтування правилами безпеки, змусило жителів району вимагати скасування дозволу на викиди з боку Дарницької ТЕЦ і закриття теплоелектроцентралі через небезпечні та отруйні викиди з підприємства. В решті, керівництво ТЕЦ зобов’язалося встановити фільтри, який б у 40 разів мав зменшити шкідливі викиди. Тобто для тих хто не зрозумів, підприємство викидало у повітря отруту, яка у 40 разів перевищувала норму, і нікого з міської влади це не хвилювало. Але фільтр на ТЕЦ так і не був встановлений. Ба більше керівництво Дарницької ТЕЦ просто не пустило екологічних інспекторів, які прибули на підприємство перевірити виконання приписів про усунення порушень і наявність обіцяного фільтра.

Що робить міська влада? Нічого.

Читайте: На нерівних берегах бюджетних потоків

Приватне акціонерне товариство “ФанПлит” – одне з найповажніших за віком підприємств міста Києва. Його побудували ще 110 років тому. Комбінат виробляє фанери, деревоволокнисті плити та меблі як для України, так і на експорт.

Зі всіх боків завод оточений житловими будинками, у тому числі одним з найбільших київських ЖК "Комфорт Таун". Декілька років тому жителі навколишніх будинків почали скаржитися на жахливий сморід. Довго не було зрозуміло джерело. В решті з’ясувалося: завод, щоб зекономити, один зі своїх котлів почав опалювати власними відходами, які виділяють у повітря такий небезпечний для здоров’я людини формальдегід. Зрозуміло, що ніяких дозвільних документів у заводу на це було.

Читайте: Чому киян позбавляють децентралізації

Неодноразові звернення мешканців до керівництва “ФанПлиту” не дали жодних результатів, а всі візити людей на завод закінчувалися тільки погрозами.

Журналісти ГО "Стоп корупція" долучилися до справи, провели власне розслідування, замовили спеціальну позапланову перевірку в головному управлінні ДержПродСпоживСлужби. Результати доводять, на момент, коли підприємство “ФанПлит” працює, викиди формальдегіду майже у два рази перевищує норми. Аби зменшити негативний вплив ПрАТ “ФанПлит” на екологію району, місцеві жителі ще в березні 2017 року створили петицію на сайті Київської міської державної адміністрації з вимогою закрити або винести завод за межі міста. Петиція набрала 10 тисяч необхідних (!) голосів. Що зробила міська влада? Нічого.

Сміттєспалювальний завод "Енергія". Завод розпочав роботу ще 32 роки тому, і понад 80% обладнання вже відпрацювало свій ресурс і потребує модернізації. На сьогодні завод переробляє лише близько 20% всіх столичних відходів. Раніше чиновники стверджували, що завод старий і шкідливий, тому його необхідно закрити. Але не пропонується жодних альтернатив. Фахівці стверджують, що звалища відходів наражає величезне місто на ще більшу небезпеку, тому потрібно побудувати ще 2-3 заводу. Проблема у тому, що міська влада відверто безпорадна у цьому питанні, гроші на модернізацію не виділяються, в решті сміттєспалювальний завод не знищує сміття в належному обсязі, та ще й забруднює повітря.

Не найкраща ситуація з Бортницькою станцією аерації. Кияни задихаються від смороду. Рятувати могли б спеціальні фільтри, але вони зможуть бути встановленні не раніше 2024 року, і це якщо КМДА зможе провести тендер, залучити додаткові гроші, тому що своїх ресурсів вистачить хіба що на половину необхідних робіт. І от тут виникають великі сумніви як у здатності міської влади вчасно і без порушень провести тендер, так і у залучені коштів. Тому що всі розповіді про перемовини зі Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку можуть так і залишитися розповідями. І так ймовірність ще більше зростає на тлі місцевих виборів, які наближаються. А значить і та половина грошей, що КМДА запланувала на реконструкцію може бути вкинута в більш електоральні вигідні проекти, типу лавочок перед будинками, доріжок у дворах, або поштових скриньок, досвід є.

І на останок - завод "Радикал". Його часто називають бомбою сповільненої дії або другим Чорнобилем. Завод закрили 22 роки тому, але 200 тисяч тонн ртутьвмісних відходів: каменюк, ґрунту, залишків заводу і досі знаходяться там. Завод побудували у 1952 році, і тоді це була окраїна. Тепер підприємство знаходиться в одному з найбільших спальних районів Києва.

Хімікати розкидані під ногами, запах нестерпний. Перебувати довго дуже важко. Натомість, місцева влада на це свідомо закриває очі. Мер столиці – Віталій Кличко про екологічне лихо заводу “Радикал” знає але далі балачок, типу перенести відходи до Чорнобилю за 5 років на посаді міського голови ще досі нічого не зробив. Тим часом люди, які працюють поруч із закинутим підприємством, кожного дня дихають ртуттю, ризикуючи власним здоров’ям. На цій території знаходитись зовсім не можна, доступ повинен бути повністю обмежений для людей і для тварин. Але ані охорони, ані навіть огорожі тут немає. Ба більше, неподалік цього небезпечного заводу уже роками працює ринок та розмістився один з найбільших торгових центрів столиці. Та й це ще не все! Торік впритул до ртутного могильника міська рада дозволила звести багатоповерхівку для військовослужбовців.

Чому це відбувається? Хіба чиновники, міська влада, не живуть у цьому ж місті? Чого в їхніх діях більше: некомпетентності, злочинного наміру або нехтування своїми обов’язками? Знаєте, а не важливо чого більше. Вони є шкідники, які шкодять місту навіть більше за шкідливі викиди від тих підприємств, з яких вони "годуються". У цьому навіть можна не сумніватися. Інших причин чому вони потурають фактично екогеноциду містян просто не має. І якщо ми хочемо жити у комфортному місті, а не на ядерному полігоні, нам доведеться об’єднати зусилля. І врешті відправити цих політиків і чиновників на сміттєзвалище. Може історії, а може й на справжнє.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...