«У чорному небі поламані крила…»

25

10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом загинули 88 польських чиновників першого рангу. Загинув і екіпаж літака – у тому пеклі не вижив ніхто. Серед жертв опинився і президент Польської республіки Лех Качинський та його дружина Марія. Поляки збирались прийняти участь у заходах, пов’язаних з 70-тою річницею Катинської трагедії. Президентський літак, проте, до Смоленська не дістався: машина несподівано опустилась до критично малої висоти і розбилась за 350-500 метрів до початку злітної смуги смоленського аеродрому.

Лех і Марія Качиньські

Це все, що відомо на сьогодні про тодішню трагедію. За час, який минув, ніхто ані на йоту не наблизився до розгадки того, що сталося у той день. Спектр обвинувачень та найчорніших підозр щодо того, хто «замовив» всю польську правлячу верхівку (версія відносно того, що падіння літака зумовив ланцюг трагічних збігів та помилок, є, природно, менш популярною) охоплює і Росію, на території якої сталася авіакатастрофа, і саму Польщу, і навіть Сполучені Штати Америки.

Фото з місця трагедії

Америці, мовляв, була вигідна русофобська істерія у ЗМІ. Деяким полякам – рокіровка на владному Олімпі. Але найбільше від смерті Леха Качиньського буцімто вигравала Росія – слід зазначити, що на цій, «російській», версії загибелі польського президента наполягали навіть члени його родини. Марцин Дубенецкі, зять Качиньського і чоловік його єдиної доньки Марти, в інтерв’ю польським ЗМІ говорив наступне: «Сьогодні гіпотеза щодо змови з метою вбивства президента більш правдоподібна, ніж будь-коли. Є багато ознак, котрі вказують на те, що росіяни хотіли вбити Леха Качиньського».

Середи причин, з яких Москва могла бажати смерті польському президенту, називали його можливу перемогу на наступних виборах, реакцію на серпневі події 2008 року у Грузії та політику Польщі у Євросоюзі. Звісно, у подібних випадках простір для інтерпретації тієї чи іншої події є надто широким, проте факт залишається фактом: брат загиблого Ярослав Качиньський свого часу відмовився вшанувати пам'ять польського президента саме у Смоленську. Так чи інак, але, вочевидь, брат президента відчуває неприязнь до Росії – незалежно від того, вірить він чи не вірить у спецоперацію щодо знищення Леха Качинського.

Під Смоленськом загинуло 96 осіб...

Слід відзначити, що катастрофа під Смоленськом відчутно вплинула на стосунки Польщі та Росії. Скандалом були відзначені і перші роковини загибелі польських політиків. Російська влада, без відома Польщі, змінила текст напису на обеліску, встановленому на місці трагедії. З напису загадковим чином зникла згадка про те, що делегація поляків планувала вшанувати пам'ять розстріляних у Катині польських офіцерів. Фраза про 70-річчя радянського злочину – вбивства «у катинському лісі полонених офіцерів Війська Польського» – була прибрана з обеліску.

Сама ж Росія у тому, що сталося, звинувачувала польських пілотів. А також… самих загиблих, котрі буцімто тиснули на екіпаж, вимагаючи посадити літак за будь-яку ціну. У РФ також говорили про збій у роботі навігаційного обладнання, технічні несправності літака, несприятливі погодні умови, туман тощо. І чим більше на цьому акцентували у Москві, там менше у прикрий збіг обставин вірили у Варшаві. (Російські ЗМІ додумались навіть до того, що провели паралель між загибеллю польської делегації та гіпотетичним отруєнням поляками 10 (23 квітня за старим стилем) 1610 року Михайла Скопіна-Шуйського – діяча «Смутного часу», котрий протистояв польському королю Сигізмунду).

Жалобні заходи у Варшаві

Не минула безслідно авіакатастрофа і для самої Польщі. Передусім, в країні залишалась безліч запитань без відповідей: чому російська сторона так і не передала польській оригінали «чорних ящиків» з ТУ-154? Чому до безпосереднього слідства не були допущені польські фахівці? Ці питання розкололи Польську республіку на два табори: більш непримиримий, «антиросійський» представляє Ярослав Качиньський, другий – більш поміркований – прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. У 2011-му, на перші роковини трагедії, ці двоє діячів навіть не забажали разом брати участь у жалобних заходах.

Днями Ярослав Качиньський заявив, що Польща піддається «процесу насильницької анемії» відносно катастрофи літака в Смоленську, який «все більше і більше виглядає як теракт». «Священний обов'язок Польщі зробити все, щоб була розкрита правда про Смоленську катастрофу, незалежно від змісту цієї правди», – вів далі Качиньський під час телемосту з Європарламентом. «Терпимість відносно цієї нової реальності може обійтися дуже дорого», – резюмував він.

Ярослав Качиньський та члени родини загиблого президента Польщі

Тим часом дочка Леха Качиньського під час виступу в Європарламенті назвала брехливою офіційну версію, згідно якої Ту-154 розбився з вини пілота. «Я розраховую на те, що правда про причини катастрофи набуде більшого поширення. Я розумію, що на Заході утруднена передача інформації про останні висновки щодо катастрофи. Йдеться про популяризацію новітніх висновків, а також про скликання міжнародної комісії, яка об'єктивно вивчить те, що трапилося», – заявила Марта Качиньська.

Наразі найбільшу підозру експертів викликає характер деформації корпусу літака, котрі можуть вказувати на вибух на його борту. Відтак головна військова прокуратура Польщі продовжила до 10 жовтня 2012 року розслідування катастрофи президентського літака. Перед тим пролонговане раніше слідство планували завершити до 10 квітня.

Квіти на уламках літака

Два роки тому окружна військова прокуратура Польщі порушила справу за фактом «ненавмисного доведення до авіакатастрофи» і навіть висунула обвинувачення двом офіцерам спецполку, котрий займається перевезення вищих посадових осіб Польщі. Хтозна, але тепер, можливо, дана справа буде перекваліфікована за іншою статтею. І навіть якщо до істини ніхто так і не дістанеться, політична карта – якщо не світу, то, принаймні, самої Польщі – буде, вочевидь, перекроєна.

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости