Ми давно знали, що відставка пані Гонтаревої це справа часу. І самі вимагали її ще з весни 2015 року – саме тоді фракція Радикальної партії зареєструвала відповідну постанову у Верховній Раді. А восени минулого року наш профільний парламентський комітет звернувся до Президента України із закликом змінити керівника Нацбанку.

Взяти хоча б до уваги її ігнорування комітету та загальну байдужість до законодавчих зусиль із виведення фінансової системи з кризи. Скільки разів вона прийшла до Ради аби обговорити або підтримати важливі законопроекти? Натомість Прем’єр-міністр ходить до парламенту регулярно.

Про інші претензії до дій та політику Нацбанку ми також багато говорили.

Тому для нас головне, щоб новий голова Національного банку був готовий до реального діалогу та співпраці з Урядом, Верховною Радою та експертним середовищем у щоденному режимі.

Чому це важливо?

Нам ще дуже далеко від виходу із кризи.

Після надзвичайного падіння 2014-2015 років офіційні оцінки минулорічного зростання виглядають жалюгідними. Такими темпами відновлення маємо шанси повернутися до 70% від радянського рівня виробництва не раніше 2020 року. А щоб досягти сьогоднішнього рівня Польщі – навіть якщо ми не будемо більше падати, а поляки – зростати – нам знадобиться більше сорока років.

В Україні прискорюється технологічна деградація. Разом із корупцією та занепадом державних інститутів – це ключові причини глибини наших криз та нашої бідності. Два роки поспіль маємо стрімке скорочення експорту. Все більше продаємо сировину, і все менше складних товарів.

За таких обставин успішні країни запроваджували системні заходи стимулювання економічного розвитку. Усі наші органи влади вже давно повинні були почати працювати на сприяння інвестиціям саме в складні виробництва із високою доданою вартістю. Криза – найсприятливіший для цього час.

Що робиться натомість? Національний банк "висушує" економіку скороченням грошей в обігу. Ми ще не вийшли із найглибшої в світі фінансово-банківської кризи, а монетарна політика НБУ робить неможливим відновлення кредитування.

Підтримка економіки – спільне завдання Нацбанку і Уряду. Проте програм зі здешевлення кредитів для наших виробників практично немає. У середньостроковому плані дій Уряд, ніби, і приділяє увагу стимулюванню експорту. Але в реальності у меморандумі з МВФ бере зобов’язання не виконувати закон – відкласти створення Кредитно-експортного агентства. Як ми збираємося конкурувати з іншими країнами, які багато десятиліть пропонують іноземним покупцям своїх літаків, суден, електростанцій чи верстатів дешеві кредити в 3-4 відсотка річних?

Нам кажуть, ніби не можна робити продуктивну емісію, бо гроші підуть на валютний ринок. Так для того і мають створюватися розгалужені інститути розвитку, щоб ці кошти йшли напряму виробникам. Системна кредитна підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток інфраструктури і фінансування найважливіших національних пріоритетів, на кшталт підвищення енергоефективності промисловості та ЖКГ, і є тут ключовими завданнями.

І для цього всі органи влади повинні працювати на єдину мету. Однак поки що ми не можемо навіть ухвалити в Раді життєво важливі законопроекти для фінансової системи: на це просто не вистачає голосів – депутати банально не ходять на роботу або не вважають ці закони потрібними. Треба це кардинально змінювати. І тут теж важлива проактивна позиція нового керівника НБУ, готовність до діалогу в щоденному форматі.

Потрібно багато чого зробити.

Важливо допомогти банкам зменшити рівень проблемних кредитів та загрози їх виникнення у майбутньому. Це спростить відновлення кредитування.

сталося: маємо 53 відсотки банківської системи у державній власності. Мінфін разом із Нацбанком отримали безпрецедентний влив на банки. Фактично, уряд став другим регулятором. І завдяки скоординованій політиці вони можуть поступово суттєво зменшити кредитні ставки, стимулювати повернення коштів населення до банків та значно збільшити рівень безготівкових платежів. Але не заборонами та тиском, а розумними стимулами та зручними сервісами.

Так що від нового керівника НБУ багато залежить.

Чекаємо на вибір Президента.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги