Рада на блокираторі

Як вже повідомляв "Обозреватель", подією парламентського дня 10 січня мало стати обрання нового голови Нацбанку. Віктор Янукович вніс кандидатуру Ігоря Соркіна – особу, про яку відомо небагато. Захоплений "Обозревателем" зненацька Віктор Пинзеник (нині – "ударівець", а в минулому – міністр фінансів при двох урядах), на ходу кинув "я не знаю цієї людини", відповідаючи на наше запитання.

Дещо більш словоохочим виявився Володимир Литвин, з яким ми записали коротенький бліц в кулуарах. Втім, екс-спікер ВР відразу зауважив, що він належить "до депутатів позафракційних, а вони зараз узбіччі, тоді як усе це парламентське вариво вариться на фракціях".

- Як ви оцінюєте претендента на посаду голови Нацбанку? – спитали ми у Литвина.

- Соркін – достатньо молодий чоловік, з досвідом роботи, і, як я дізнався з його біографії, він пройшов гарний життєвий шлях, був військовим, служив в елітних частинах, зокрема, в десантно-штурмовій, плюс він юрист, банкір, тож, напевно, зможе забезпечити певний динамізм…

- Кажуть, саме він зможе "дотиснути" положення про 15-відсотковий податок на продаж валюти…

- Думаю, це було б дуже важко. У Верховній Раді я не бачу відповідної кількості голосів, бодай 200 голосів я не бачу, щоб це рішення було прийняте.. Скажіть, будь ласка, хто буде голосувати проти себе? Я вже не кажу про те, як до такого податку ставляться прості люди, які найбільше потерпатимуть від нього.

- Опозиція вимагає звіту Азарова, а до тих пір відмовляється голосувати за Соркіна…

- Річ у тім, що перший заступник голови уряду звернувся до парламенту (в особі погоджувальної ради) з проханням дати час, щоб підвести підсумки, узагальнити інформацію з приводу господарювання у 2012 році, а відтак урядовці готові звітувати перед Верховною Радою.

Коротко і стримано, але Соркіна похвалив також ще один позафракційний депутат – Петро Порошенко. Колишній міністр економічного розвитку схильний вважати Соркіна компетентною людиною, яка, до того ж, тривалий час "працювала в нагляді".

- Але експерти побоюються, що Соркін не впорається з грівнею, на відміну від Арбузова…

- З гривнею не треба "поратися"…

- Точніше, не втримає гривню…

- І втримувати її теж не треба. У нас на сьогодні забезпечення стабільності валюти означає підтримку купівельної здібності. Тому в даному випадку потрібна не стільки сила, скільки мудрість і ловкість… Кандидатура Соркіна – це відповідальність президента, який її пропонує, та й аргументація Арбузова зіграла, вочевидь, не останню роль. Тож я думаю, що йому слід дати можливість попрацювати.

- Але чи виставить голосів у більшості для голосування за Соркіна?

- Я думаю, що так.

Власне, питання, поставлене "Обозревателем" Порошенку, було ключовим. Опозиція заявила, що не дасть Соркіну жодного голосу. Принаймні, лідери двох фракцій – "Батьківщини" та "УДАРу" в присутності журналістів озвучили саме таку позицію.

"У жодному разі не будемо голосувати. Нацбанк перебуває у розпорядженні президента, і зараз вони просто міняють його главу, а зміст не змінюється, і знову продовжиться згубна практика знищення золотовалютних резервів країни, які просто зникають на наших очах", – заявив пресі Олександр Турчинов.

"До того моменту, поки не буде звіту попереднього голови НБУ і програми дій нового, ми не будемо голосувати. Влада не хоче звітувати про свої попередні дії", – сказав Віталій Кличко. Олег Тягнибок хоч подібних заяв і не робив, проте позиція "Свободи" сумнівів не викликала також. Соратник Тягнибока Руслан Кошулинський з насолодою підкреслив відсутність необхідних 226 голосів у більшості.

У "ворожому" таборі радість опозиціонерів квапились розвіяти: голоси у ПР є, наперебій повторювали всі представники провладної фракції. Той таки Порошенко (хоч і позафракційний) підтвердив наявність "голосувального" резерву. Він, до речі, спростував чутки, котрі вперто циркулювали кулуарами – про обов’язковий виклик смскою всіх релаксуючих на зимових курортах депутатів "від влади".

"Я такої смски не отримував", – сказав Порошенко. А депутат-"регіонал" Володимир Макеєнко гнув іншу лінію: про робочий день у Раді, мовляв, і так всі знали, тому й з’явились на засідання. "Всі знали про графік, серйозно, всі приїхали… Можливо, не на десяту, а на одинадцяту, але всі були… Хто на милицях, хто в ластах, але всі доїхали, всі тут…", – жартував Макеєнко.

Хоча це не надто допомогло "регіоналам": в гру вступила традиційна українська парламентська забава під назвою "блокування трибуни". Почалося все з вимоги Олега Тягнибока забезпечити персональне голосування депутатів і назвати імена тих парламентарів, котрі не пройшли реєстрацію в кулуарах, але чиї картки вже знаходяться "в роботі".

Відразу після тягнибоківської репліки депутати пішли на перерву. А повернувшись хвилин за сорок, про персональне голосування більше не згадували: на трибуну зійшов Арсеній Яценюк з новою порцією вимог. Одна їх частина торкалась необхідності визначитися стосовно євроінтеграційного курсу України, інша була пов’язана з декриміналізацією статті кримінального кодексу, по якій засуджено Юлію Тимошенко.

Що стосується першого моменту, то вимога Яценюка була дещо дивною з огляду на те, що ним (та Григорієм Немирєю) вже зареєстровано проект постанови ВР "Про підтримку курсу України на інтеграцію до Європейського союзу" – вочевидь, варто було лише зачекати, коли до неї дійде черга. Втім, євроінтеграція у промові Яценюка, скоріше за все, просто "прийшлася до слова". Головним був другий меседж: слова на підтримку ЮВТ.

Доки стаття ККУ не буде декриміналізована, Рада не розпочне роботу і трибуна не буде розблокована, неочікувано заявили опозиціонери. Чому неочікувано? Та тому, що на відсутності голосів за Соркіна (якщо така відсутність є правдою) можна було пречудово зіграти, показавши усю слабкість провладних фракцій.

За що ви зробили такий подарунок владі? – запитали журналісти у "свободівця" Руслана Кошулинського. Це не подарунок, парирував Кошулинський. Адже голову Нацбанку, котрий є бажаним для Януковича, так і не обрано.

Іншу мотивацію озвучив в коментарях "Обозревателю" бютівець Володимир Бондаренко. За його словами, Соркін – не головне у житті опозиціонерів, значно більше їх непокоїть те, що Тимошенко у харківській лікарні вдалася до "акції громадської непокори". Тож блокування трибуни адресовано безпосередньо їй.

"Час іде не тільки по лінії Соркіна. Он Юлія Володимирівна змушена у ванній кімнаті знаходитись, бо в неї над головою сидить людина, яка спостерігає за її ночівлею. Ми свою роботу робимо, а вони нехай свою роблять. Не можна лишати ситуацію просто так, коли лідер опозиції проголошує акт громадянської непокори, а ми за цим спостерігаємо…", – сказав Бондаренко.

Парламентська трибуна була заблокована до 16.00. А відтак спікер Володимир Рибак повідомив, що глави фракцій дійшли таки компромісу. На вечірньому засіданні нардепи розглянуть кадрові питання та включать до порядку денного питання, на яких наполягала "Батьківщина".

Позафракційний депутат Олесь Доній прокоментував усі ці події доволі скептично. На його думку, пауза у кілька годин знадобилась для того, аби терміново доставити в Раду всіх "регіоналів", які з тих чи інших причин не встигли дістатися парламенту до обіду. Всіма своїми діями опозиціонери (з якими Доній себе не ототожнює) демонструють, що схильні проявити лояльність до призначення Соркіна, вважає депутат.

Що ж стосується згаданого Рибаком компромісу, то тут все ще ясніше, говорить Доній. В обмін на "проведення" на посаду Соркіна опозиція дійсно отримає можливість акцентувати на важливих для себе питаннях. Але навіть включення у порядок денний пункту щодо декриміналізації статті Тимошенко не дає жодних гарантій, що така декриміналізація врешті-решт відбудеться.

(За розгляд цього питання 11 січня проголосували 318 депутатів, з яких представників "Батьківщини було чомусь лише 63 – з майже сотні народних депутатів).

Втім, кожному зрозуміло, що 226 голосів для звільнення Юлії Володимирівни Рада не набере. Зате Яценюк використає шанс продемонструвати солідарність з ув’язненою ЮВТ та зімітувати реакцію на всі її протести та акції непокори. Неясним лишається ось що: чи не можна було б відкласти демарш з блокуванням трибуни бодай на один день?

Без сумніву, скільки-небудь виразного та "довгограючого" плану опозиція не має. Її імпровізації доволі одноманітні, а тактика підкорена інтересам, далеким від тих, на які покладає сподівання найвідоміша українська ув’язнена…

А найнеочікуванішим фіналом усього дня стало те, що Верховна Рада не змогла відправити у відставку тепер вже екс-голову Нацбанку Сергія Арбузова. Навіть при повторному голосуванні з цього питання забракло буквально кілька голосів. Відтак, зрозуміло, нардепи не змогли у четвер й призначити нового керівника цієї установи. Несповідимі шляхи твої, український парламент…