Блог | За парламентським "екватором"
Минули 2,5 роки роботи VIII скликання Верховної Ради. Подумки підбиваю підсумки першої половини каденції. Скажу за себе, як бачу і відчуваю.
Чи задоволений я результатами? І як економіст, і як політик – ні. Бо поки не вдалося досягти головного – вивести економіку на правильну траекторію і якісно поліпшити життя людей. На перешкоді стоять військова агресія з боку РФ та хибна політика влади на чолі з Президентом. Влада бореться за вплив і ресурси, а не за умови життя громадян та розвиток країни. Роль парламенту суттєво знівельована. Де-юре маємо парламентсько-президентську республіку, де-факто – президентсько-прем’єрську. Будемо це виправляти, впевнений, що для цього буде нагода.
Переконаний, що на зміну короткозорим і жадібним "временщікам" прийдуть амбітні державники, які пов’язують своє життя і майбутнє з Україною, а отже діятимуть в інтересах власного суспільства, а не олігархів чи зовнішніх сил.
Чи бачу я перспективу? Так. Адже тактично дещо позитивне в економічній сфері все ж вдалося зробити. І подекуди не тільки антикризові, а часом й стратегічні кроки.
По-перше, домоглися СТВОРЕННЯ В ПАРЛАМЕНТІ ПОТУЖНОГО ПРОМИСЛОВО-ІННОВАЦІЙНОГО ЛОББІ, яке налічує десятки впливових депутатів не тільки з фракції РПЛ, а й з інших фракцій та груп. Не на папері, а де-факто. Ми з Олегом Ляшко доклали до цього чималих зусиль, бо розуміємо, що один у полі не воїн. Тільки команда однодумців здатна здобувати сміливі перемоги.
По-друге, РОЗРОБИЛИ І ПРОВЕЛИ В ПАРЛАМЕНТІ НИЗКУ ВАГОМИХ ЗАКОНІВ, які закладають "великі камінці" в фундамент майбутнього економічного розвитку і подолання масової бідності. Ось лише деякі з них:
- Заборонили на 10 років експорт лісу-кругляка для захисту екології та відродження власного виробництва.
- Підняли втричі вивізне мито на металобрухт для гарантованого забезпечення ГМК сировиною.
- Обмежили індексацію земельного податку для промисловців та підприємців для захисту реального сектору економіки.
- Запровадили механізм масштабної енергомодернізації для здобуття енергонезалежності.
- Врегулювали створення експортно-кредитного агентства для підтримки власних виробників.
- Встановили базові умови для залучення промислових інвестицій і створення робочих місць через індустріальні парки.
- Створили спеціальні стимулюючі умови для розвитку індустрії електротранспорту в Україні.
- Запровадили нову нерепресивну та прозору систему держнагляду.
- Вибороли двократне зменшення ЄСВ для підприємців.
- Домоглися підвищення вдвічі мінімальної заробітної плати.
Це вдалося навіть незважаючи на знаходження Радикальної партії в опозиції і принципове протистояння з владою. Бо є речі, які поза політикою. Без сильної власної економіки нічого доброго в країні не буде.
По-третє, РОЗРОБИЛИ І ПУБЛІЧНО ЗАПРОПОНУВАЛИ СМІЛИВИЙ КОМПЛЕКСНИЙ АНТИКРИЗОВИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, який дає відповіді на головні системні виклики та пропонує конкретні заходи й інструменти зміни на краще економічної долі країни та рівня життя громадян (https://www.slideshare.net/ galasyuk/ss-74324750). Це реальний український план розвитку, захисту національних інтересів, подолання масової бідності і соціальної несправедливості. Тридцять сім авторитетних народних депутатів з усіх фракцій та груп (окрім Батьківщини та Опоблоку) підписали проект Постанови ВР №6346, якою парламент рекомендує Президенту, КМУ та НБУ негайно приступити до реалізації цього Плану (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=61588). Це справжня "дорожня карта" модернізації країни та поліпшення життя громадян. Він концентрує ті 20% заходів, які дадуть 80% результатів.
Попереду величезна робота. Україні необхідно вивільнити той колосальний потенціал, який має наша талановита і могутня нація. Спрямувати енергію людей та всі наявні ресурси на розвиток нашої чудової країни. Прокласти шлях українського суспільства у гідне майбутнє.
Впевнений, що найвища місія держави Україна – робити українців щасливішими. Через належний добробут, здоров’я, безпеку, освіту, соціальний захист, дозвілля, а також можливості самореалізації та відчуття перспективи для кожного українця. Парламент має сам працювати заради цього і змушувати робити це всі інші гілки влади.
