Прощання на Покрову

Для українців 14 жовтня завжди було днем особливим. У цей день відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, це день українського козацтва, а також день утворення Української повстанської армії. А в 2014-му році на цю дату припав й останній день роботи парламенту VII-го скликання. Саме тому хотілося б пригадати, чим у цій Верховній Раді відзначились народні обранці, які представляють різні політичні сили, та якою вона увійде в історію українського парламентаризму.

Нагадаємо, що парламент VII-го скликання почав працювати 12 грудня 2012 року. До його складу було обрано 185 представників від Партії регіонів, 101 — від "Батьківщини", 40 місць взяв "Удар", 37 — ВО "Свобода" та 32 нардепи пройшли від КПУ. Решта мандатів дісталася самовисуванцям та представникам невеликих партій.

Традиційно все почалося того, що найстарший парламентар Юхим Звягільський зачитав текст присяги, яку потім повинні були підписати усі народні обранці, після чого мало бути урочисто відкрите перше пленарне засідання. Але почалося воно з… бійки. Опозиційні депутати у тому числі й лідер українських націоналістів Олег Тягнибок випхали із сесійної зали братів Олександра та Андрія Табалових, які були обрані від ВО "Батьківщина", та вирішили не входити до її складу. Пізніше вони навіть порвали текст присяги.

Своїм вчинком вони поклали початок процесу "тушкування" у ВР нового скликання. Відмітимо, що саме зі складу "Батьківщини" у період з грудня 2012-го до лютого 2014-го року вийшло аж 13 нардепів. Але запам’ятається цей парламент не тільки "тушками".

Природа суперечливості

"Це самий суперечливий парламент за всю історію незалежної України. Цій суперечливості можна давати як позитивні, так і негативні оцінки. З одного боку, це той парламент, який 16 січня 2014-го року голосував за диктаторські закони, який голосував по руці Чечетова, у якому знов було тушкування та зрадництво. Це та ВР, яка лобіювала інтереси крупних олігархів та сім’ї Януковича та приймала антинародні держбюджети. А з другого боку, ми побачили, що ті ж самі депутати знайшли в собі сили повалити режим Януковича, призначити перехідний уряд та створити передумови для приходу до влади нового уряду", — зазначив політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

У свою чергу директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала додав, що до позитивних моментів роботи ВР VII-го скликання можна віднести ратифікацію угоди з Європейським Союзом та ухвалення низки законів, які у разі втілення у життя дозволять Україні йти шляхом демократизації.

При цьому політологи відзначили, що у цьому парламенті у кожної політичної сили були свої злети та падіння. "У цьому парламенті не було фракції, яка б викликала в мене тільки позитивні емоції. Нажаль, в ударівців я побачив готовність "завалити" демократичні закони, бютівці переходили в пропрезидентську більшість. Тобто були речі, які не прикрашали жодну з фракцій. Тому я не бачу гарних чи поганих депутатів, а бачу досить дивних за своїми вчинками людей", — каже Кулик.

Під кінець роботи

Під кінець роботи парламент VII-го скликання все ж таки прийняв важливі для країни закони. Так, доленосним для українців стало ухвалення 16 вересня Закону "Про очищення влади". "Це, безумовно, наша ідеологічна перемога. Перший законопроект про проведення люстрації я вніс у парламент ще у квітні 2005-го року. Але країні знадобилося аж 10 років, щоб він був затверджений. Фракція ВО "Свобода" єдина, яка підтримала його у повному складі", — зокрема зазначив під час виступу 16 вересня лідер цієї політичної сили Олег Тягнибок, коментуючи ухвалення цього рішення.

Також знаковою подією для України стало й прийняття пакету антикорупційних законів. Нагадаємо, що ціла низка законів була прийнята у першому читанні на засіданні парламенту 7-го жовтня, а у другому читанні за ці закони нардепи проголосували в останній день своєї роботи — 14 жовтня 2014-го року.

Мова йде про наступні закони: "Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції", "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів" тощо. І знов-таки лише ВО "Свобода" була одностайною під час голосування…

Окрім цього 14 жовтня народні депутати ухвалили Закон "Про прокуратуру", таким чином позбавивши її функцій загального нагляду, тобто вона втратила право втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес. Як зазначив перед голосуванням президент України Петро Порошенко: "такі функції надав прокуратурі ще Сталін, і вони не відповідають європейським нормам".

Без геройства

Однак, незважаючи на те, що 14 жовтня 2014 року своїм указом президент України переніс дату святкування Дня захисника Вітчизни з 23 лютого на 14 жовтня, народним депутатам не вистачило голосів, щоб внести до порядку денного проект Закону "Про визнання Організації українських націоналістів і Української повстанської армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України". Нагадаємо, що подання цього законопроекту ініціювала ВО "Свобода" під час Погоджувальної Ради 6-го жовтня.

Причому це питання ставилося на голосування декілька раз, та спікер Олександр Турчинов парламенту надавав слово представникам різних політичних сил. Зокрема Олег Тягнибок у своєму виступі підкреслив, що нині на Сході гинуть герої, які виховувалися на ідеях УПА. "Насправді, аби змінити систему влади, для того щоб будувати державу де народ буде господарем, треба домогтися історичної справедливості. Ми не можемо вийти звідси без затвердження цього закону, бо українці нам цього не пробачать", — наполягав лідер українських націоналістів.

Але голосів так і не вистачило. Після цього голова Верховної Ради України Олександр Турчинов достроково закрив пленарне засідання із формулюванням, що у залі недостатньо депутатів, щоб ухвалювати будь-яке рішення.

Чи визнають парламентарі наступного скликання вояків УПА героями України – наразі невідомо, адже й досі незрозуміло якою буде ця Верховна Рада. "Складно щось зараз прогнозувати, тому що ще невідомо скільки партій та саме які пройдуть у парламент, та яким чином буде сформовано коаліцію", — сказав Віталій Бала.

А Віталій Кулик не впевнений, що новий парламент буде краще за нинішній. "Все одно в ВР йде багато лобістів і представників окремих кланів. Так, в ньому будуть й нові постаті, але вони не зможуть впливати на ухвалення рішень. Скоріш за все, вони стануть фігурами, за допомогою яких політичні сили будуть маніпулювати громадянами. Саме тому майбутня ВР — це ВР розчарувань", — прогнозує Кулик.

Експерт Центру євроатлантичної інтеграції, кандидат політичних наук Тарас Жовтенко вважає, що мода на висування в якості кандидатів від партій запрошених публічних діячів чи учасників бойових дій за своєю суттю мало чим відрізняється від партійних "весільних генералів" у вигляді співаків чи журналістів - які з’явилися в українській політиці ще за Ющенка.

"Практика показала, що після галасливої виборчої кампанії журналісти та інші громадські активісти нічим в парламенті не запам’ятовуються. Їхня роль зводиться до того, аби бути статистами при лідері чи кількох лідерах політичної сили та створити імітацію залучення громадських активістів до шеренг політичних "важковагокиів". Це є вадою нашої політичної системи – адже як такі ідеологічні партії в нас майже не існують. А те, ще зветься партією, формується за кілька місяців до виборів за принципом особистої лояльності до керманича, а також за відповідністю облич першої двадцятки кільком актуальним соціальним амплуа – "совість нації", "чесний журналіст" й так далі. Через це неможливо спрогнозувати реальну ефективну роботу таких кандидатів в Раді – в них немає політичної історії, немає глибинного розуміння ідеологічної платформи своєї партії. Тому з усіх сил, які згідно із соцопитуваннями проходять до парламенту, визначеність є лише у випадку ідеологічно орієнтованих на кшталт ВО "Свобода" - її список складався тільки із членів самої сили (без запрошених "зірок"), а у фракції "Свободи" в парламенті є дворічна історія одностайного голосування по законопроектах. Решта інших партій умовно "націонал-демократичного" табору можуть вільно обмінюватися своїми кандидатами – і виборець не побачить між ними ніяких особливих змін", - вважає експерт.