Соло для глави. Без оркестру

"Закон і бізнес" з'ясував, кого руками нардепів намагаються зробити головою Верховного Суду. "Обозреватель" публікує розслідування колег.

Заява голови Верховного Суду Петра Пилипчука про відставку значно прискорила темп кампанії з обрання нового очільника української судової системи. І виборчі технології, що застосовуються при цьому, не поступаються технологіям парламентським.

Посада за пріоритетом

Теоретично народний депутат має право запропонувати будь-яку законодавчу ініціативу. Проте, як правило, кожен обирає ту сферу відносин, з якими його пов’язує або фах, або інтерес. Та коли хтось раптом втручається у невластиву тему, нічого крім подиву у колег його ініціатива не викликає. А у журналістів з’являється привід для міркувань.

Наприкінці минулого тижня у Верховній Раді зареєстровано проект закону "Про внесення зміни до статті 39 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (реєстр. №11245). Його уточнююча назва: "щодо створення сприятливих умов для ефективної організації роботи Верховного Суду України". Суб’єктом законодавчої ініціативи виступив народний депутат від Партії регіонів, голова підкомітету з питань акцизного податку, законодавчого регулювання ринку спирту, алкоголю і тютюну Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Олег Царьов.

Ідея нардепа полягає в тому, аби убезпечити перетворення Пленуму ВС на конклав, заздалегідь визначивши, хто має пріоритетне право для обрання на посаду Голови ВС. На думку нардепа, такою перевагою слід наділити голів вищих спеціалізованих судів, які обіймали цю посаду не менше року, а також керівників судових палат Верховного Суду, які пропрацювали у цьому статусі принаймні 6 місяців. Логіка автора проекту проста і прямолінійна: такі особи мають кваліфікаційні переваги перед іншими в силу наявності досвіду виконання функцій, подібних до функцій голови ВС, а тому призначення такої особи на посаду керівника найвищого судового органу має позитивно вплинути на організацію його роботи в цілому. Прикметно, що нардеп випадково чи навмисно випустив з поля зору не менш важливу з погляду досвіду посаду першого заступника голови ВС.

За два дні до появи цього документа в парламенті, до Вищої ради юстиції надійшла заява про відставку Петра Пилипчука, який наразі займає посаду голови ВС, оскільки 13 жовтня йому виповнюється 65 років. Отже, після того, як парламент проголосує за відповідну постанову, протягом місяця з дня припинення повноважень голови ВС, мають відбутися вибори нового керманича найвищого судового органу. Хто ж, послуговуючись запропонованими О.Царьовим критеріями, має отримати пріоритет для обрання на високу посаду?

Законодавча підстраховка

Цю категорію осіб можна визначити поіменно. Отже, теоретично це голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Леонід Фесенко та нині діючі заступники Голови ВС — секретарі судових палат Віктор Кривенко, Валентин Барбара, Анатолій Редька та Анатолій Ярема.

Першим доказом того, що проект розрахований на Л.Фесенка є те, що недавно – 19 вересня 2012 року - він перейшов на роботу до Верховного Суду. Очевидно, що такий перехід напередодні виборів нового голови ВС не є випадковим. Його призначення на посаду голови Верховного Суду останнім часом прогнозували неодноразово як засоби масової інформації, так і він сам, повідомляючи, що отримав таку пропозицію від суддів і має намір змагатися за посаду очільника ВС. Інша річ – чи співпаде думка Пленуму ВС з амбітними планами Леоніда Івановича, тож підстраховка у вигляді законодавчо наданого пріоритету для обрання не буде зайвою.

Другим аргументом на користь того, що автори цієї ініціативи роблять ставку на Л.Фесенка, є те, що від початку проект мав закріпити пріоритет на посаду голови ВС саме за очільником Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Це підтверджує зміст пояснювальної записки до проекту, що розміщена на сайті Верховної Ради. Так, в розділі "Загальна характеристика та основні положення законопроекту" зазначено, що "пріоритетне право обрання на посаду голови Верховного Суду України має особа, що працювала на посаді голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ". Не вистачало хіба що зазначення конкретного прізвища.

Натомість у проекті та порівняльній таблиці йдеться про пріоритет очільників вищих спецсудів, без уточнення якогось конкретного з них. Вочевидь, в останній момент автори проекту вирішили змінити початковий задум і розширити коло "пільгових" претендентів. Адже пряма вказівка на конкретну посадову особу виглядала дуже неоковирно. Проте поспіх, з яким вносився проект напередодні виборів у Верховному Суді і закінчення роботи ВР VI скликання, зіграли злий жарт і те, що намагались приховати, потрапило на загальний огляд. Отже, введення до привілейованого списку кандидатів на посаду голови ВС секретарів судових палат ВС — це або бажання замаскувати лобіювання кандидатури Л.Фесенка, або одночасна ставка авторів проекту на "запасну" кандидатуру, яка наразі очолює судову палату ВС. Проте жоден з керівників цих палат дотепер відкрито не заявляв про амбіції позмагатись за посаду голови ВС.

Майстер і підмайстри

Творця проекту ми не випадково позначаємо як "автори законопроекту". По-перше, народний депутат О.Царьов не є вагомою фігурою, що може змагатись за вплив на призначення голови ВС. Крім того, жодних помітних стосунків з Л.Фесенком, якого просуває проект, О.Царьов не має та не мав. Та й з якого б дива представник банківського комітету вирішив допомогти в організації правосуддя? Тож в якості автора він скоріш за все позначений виключно задля відволікання уваги від тих, хто має реальний вплив на цей процес.

По-друге, електронні версії файлів, розміщених на сайті ВР, вказують на причетність до них іншої особи. Так, у властивостях файлів, що презентують проект №11245, автором документа зазначено особу "Гончаренко", назва установи — "VRU". Вочевидь, що "VRU" слід ідентифікувати як "Вища рада юстиції", що підтверджується властивостями файлів, розміщених на сайті цієї установи. Щоправда, у них відсутній власник комп’ютера на прізвище "Гончаренко". Натомість на сайті ВРЮ міститься інформація, що на посаді головного радника та керівника служби голови Вищої ради юстиції працює особа на ім’я Олександр Гончаренко.

Це може означати, що лобіюванням призначення Л.Фесенка на посаду голови ВС займається не хто інший, як очільник ВРЮ Володимир Колесниченко. Напевне, таке відверте нахабство, з яким Пленуму ВС намагаються нав’язати свою волю окремі діячі, викличе у судового корпусу обурення та подив. Проте останнє слово все ж таки за суддями Верховного Суду, які вочевидь здатні самостійно визначитись щодо гідної кандидатури свого керівника. Без підказок із зовні. Коли виявиться, що жодні "пріоритети" не допомогли "майстрам" від правосуддя розкласти пасьянс з вищими посадами, один залишиться у статусі судді ВС без портфеля, а другий ризикує втратити і портфель, і мантію.