УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Три ганебні історії про один парашут. Частина II

Три ганебні історії про один парашут. Частина II

Читайте також Три ганебні історії про один парашут. Частина I

У попередній публікації «Обоз» навів дві ганебні історії про один парашут. Перша історія про ганьбу України: коли в серпні минулого року на міжнародних змаганнях з парашутного спорту у члена збірної України спортсмена Єнакіївського державного авіаційно-технічного клубу купол парашуту розпався в повітрі від старості. Друга історія про ганебну реакцію Януковича: коли керівництво клубу звернулося до Віктора Федоровича допомогти придбати новий парашут, той відмовив. Хоча в цьому клубі стрибав з парашутом його батько, а льотчик-космонавт Береговий вчив молодого Вітю пілотувати літак.

Тепер про третю історію - ганебну для нинішнього уряду.

Отже…

Історія третя: Міністерство клептоманів

Після того як Віктор Янукович не поміг Єнакіївському державному авіаційно-технічному клубу купити парашут, керівництво клубу вирішило поборотися за бюджетне фінансування. Адже десь цей парашут таки треба було взяти!

Допомагати в цій нелегкій справі «парашутистам» взявся народний депутат Олесь Доній. В усі відомства та міністерства, від яких залежало фінансування, були розіслані депутатські звернення з проханням виділити клубу кошти на купівлю хоча б двох парашутів. Для спортсмена Валерія Азанова, у якого парашут розпався на шматки на міжнародних змаганнях, та для юніора Олександра Януша, у якого парашут порвався на чемпіонаті України. Відповідні листи було надіслано і на адресу віце-прем’єра Олександра Турчинова й прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

У листах писалося, що це - справа життя й смерті вихованців клубу, які ризикують серйозно травмуватися, тренуючись на старих парашутах. «На особливий наголос заслуговує і ті обставини, що Єнакіївський ДАТСК здійснює свою діяльність в депресивному регіоні зі складною криміногенною ситуацію», - писав посадовцям нардеп Доній.

Однак від усіх адресатів прийшли стандартні формальні відписки. Наприклад, міністр освіти та науки Іван Вакарчук зауважив, що «фінансування Єнакіївського ДАТСК виходить з реальних фінансових можливостей», «не передбачено видатки на придбання обладнання». Також міністр у своєму листі зауважує, що Головне управління освіти та науки Донецької облдержадміністрації в пропозиціях до бюджету 2009 не запланувало навіть витрати на експлуатацію авіатехніки цим клубом.

Мовляв, навіщо вам парашути, якщо у вас літаки не будуть літати – стрибайте з табуретки в пісочницю!

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко відмовила більш дипломатично, мовляв, проблема Єнакіївського клубу буде розглянута при доопрацюванні бюджету 2009.

Однак керівництво клубу та депутат Доній не здавалися. В бюджеті Міністерства освіти та науки депутати віднайшли залишок бюджетних коштів, зокрема у зв’язку зі зменшенням розміру президентських стипендій. У клуба з’явилася маленька надія – від депутата Донія до відповідних міністерств і прем’єр-міністра посипалися звернення, з проханням перерозподілити зекономлені кошти на потреби клубу. Прем’єр дала доручення Мінфіну.

А що Мінфін? Він категорично відмовив. Мовляв, залишки залишками, а в умовах економічної кризи заборонено «збільшення видатків розвитку в закладах позашкільної світи». А купівля парашутів це якраз так звані видатки розвитку…

Це була не перша перепона на шляху за парашутами і не остання. Але коли її вдалося здолати, в якийсь момент здалося, що нарешті все закінчилося добре. Депутати добилися зміни розпису асигнувань із загального фонду державного бюджету і, як виняток, на потреби Єнакіївського ДАСКТ було виділене додаткове фінансування в розмірі 93 тисячі грн на паливо та мастила й 75 тисяч грн на купівлю двох парашутів для спортсменів Азанова та Януша.

Єнакіївський клуб отримав новий кошторис на 168 тисяч у грудні 2008 року і на радощах зразу придбав з розстрочкою оплати два вистражданих парашути. Такий поспіх пояснювався тим, що на носі були навчально-тренувальні збори резервного складу збірної України.

Отже, новенькі парашути купили. Яке щастя! Адже це були перші нові парашути, придбані клубом з часів незалежної України. Але раділи в клубі недовго… Бо дні йшли за днями, минуло майже три місяці, а кошти, що мусили бути перераховані на рахунок клубу ще в грудні 2008 року, не надходили.

Розплатитися за новопридбані парашути клубу нічим. Отже, постачальники обладнання наразі піднімають питання про банкрутство Єнакіївського ДАТСК.

Куди ж поділися гроші, які були перерозподілені на потреби клубу?

Керівництво клубу, а також народні депутати безуспішно намагаються це з’ясувати в Міністерстві освіти та науки вже другий місяць поспіль.

За свідченнями Олеся Донія, на його телефонні дзвінки посадовці міністерства освіти не відповідають. «Одного разу моєму помічнику вдалося зв’язатися із заступником директора департаменту економіки та фінансування міністерства пані Даниленко. Вона йому заявила, що фінанси, які титанічними зусиллями народних депутатів були виділені для порятунку Єнакіївського клубу, її департамент витратить так, як буде вважати за потрібне», - розповів Доній.

Дивовижна відповідь працівника міністерства! Адже пані Даниленко по-суті розписалася в нецільовому використанні коштів, що є злочином.

Але відповідь міністра Івана Вакарчука була ще фантастичнішою.

На звернення комітету Верховної Ради з питань освіти та науки міністр Іван Вакарчук відповів так: «Загалом міністерство освіти та науки у 2008 році недоотримало фінансування для підвідомчих навчальних закладів та установ освіти у сумі 113, 9 млн грн. Проте враховуючи становище у вказаному позашкільному навчальному закладі, міністерство у поточному році вирішило проблему і направило кошти вищевказаній установі в обсязі 168 тисяч грн».

изображение кликабельно

изображение кликабельно

Цей лист, в якому міністр стверджує, що гроші в клуб пішли, надійшов до апарату Верховної Ради 12 лютого 2009 року. Але після цього минуло два тижні, і ніхто цього фінансування не бачив. Гроші просто не прийшли на рахунок клубу, і це легко перевіряється. Але чому не прийшли? Що за чудеса? Хто поцупив гроші? Що за клептоманія панує в наших міністерствах та відомствах, коли пропадає все, що погано лежить. То розчиняється невідомо де мільярд кредитних доларів від банку Морган Стенлі, отриманих минулим урядом на будівництво доріг, то пропадають нещасні тисячі на парашут. Певно, в будівлі на Грушевського і ручки зі столів пропадають і туалетний папір з кабінок. Тому що в наших органах влади панує тотальна клептоманія, інакше важко пояснити, куди ділися «парашутні» гроші.

Міністр Вакарчук каже - кошти передані клубу. Отже, міністр бреше? Чи він просто не знає що робиться в міністерстві у нього під носом? І куди все-таки пропали гроші? Олесь Доній розповідає, що до нього надходила інформація від освітян, що залишки на бюджетних рахунках міністерства за 2008 рік були спрямовані на преміювання співробітників департаменту та фінансування Міністерства науки та освіти.

Зокрема, Доній звернувся до Івана Вакарчука повідомити, яка премія в кінці року була виплачена заступникові директора департаменту економіки та фінансування міністерства пані Даниленко, тій самій, що заявила «будемо витрачати гроші, як вважатимемо за потрібне». А також, як було премійовано її шефа П. М. Куликова та увесь департамент.

Може, тоді з’явиться відповідь на запитання, куди зникли гроші для клубу?

А ще є така думка, можливо, гроші на парашути пропали, бо дехто в міністерстві зацікавлений в банкрутстві клубу. В Єнакіївському ДАТСК є літаки, а отже, цей «заклад позашкільної освіти» досить вигідно банкроти і відчужувати майно.

До речі, Верховна Рада України тричі підтримала депутатські звернення Олеся Донія з вимогою до прем’єр-міністра Юлії Тимошенко відповідсти, куди ж ділися гроші, виділені в грудні 2008 року на придбання двох парашутів. Але відповіді все немає і немає.

P. S.

Коли ця стаття була написана, керівництво клубу повідомило журналіста «Обозу», що гроші на рахунок Єнакіївського ДАТСК надійшли. Ті самі 75 тисяч грн, які клуб просив на парашути. Але… Це можна назвати одним словом – «знущання». Ці гроші клуб не зможе заплатити за придбані парашути! Бо міністерство надало їх клубу «на закупівлю канцелярських товарів і малоцінних предметів». Заплатити ними за парашути це злочин - нецільове використання бюджетних коштів.

Зрозуміло, що «парашутистам» олівці не потрібні, ними літаки не заправиш, і канцелярським клеєм парашути не залатаєш. Отже, через місяць-другий клуб буде змушений повернути гроші назад у Міністерство. І тоді пан міністр Вакарчук матиме повне право виписати чергову премію своєму заступнику Куликову – «за економію бюджетних коштів».

А тим часом в місті Єнакієво…

Директор Єнакіївського ДАТСК Андрій Пашнєв розповів «Обозу», що в кінці минулого року він розповів вихованцям клубу, що Київ виділив фінансування і скоро відбудеться довгоочікуваний стрибок з парашутом. Безплатний! Для багатьох - перший стрибок. Адже до цього часу, якщо і стрибали, то ті діти, що самі скидалися на паливо для літака. Не кожному вихованцю клубу політ в небо був по кишені. Батьківщина Януковича - дуже бідне, насправді депресивне місто, де до сих пір, як в дні юності Віктора Федоровича, традиційні дитячі розваги – «ширятися» на смітниках або красти шапки.

Так от можна лише уявити, що тепер розповідає дітям, які хотіли чогось іншого, які мріяли про небо, директор Єнакіївського клубу. Хитросплетіння міністерських інтриг, в яких навіть професійному юристу не розібратися? Розказує, що гроші просто випарувалися? Хоча теоретично вони ніяк не могли пропасти. Показує десятки пустих листів-відповідей найвищих посадовців держави? Демонструє брехню міністра про те, що гроші прийшли, скріплену його підписом і печаткою органу державної влади?

Отже, діткам не політати, не пострибати, а правду про кухню державної влади, про дерибан бюджетних коштів можна дізнатися сповна. Ось така у нас позашкільна освіта!

Здається, з усіх ганебних історій про наш парашут остання найганебніша. P.S. На цей раз з оптимізмом. Директор авіа-клубу Андрій Пашнєв щойно повідомив журналісту "Обозу" , що проблему цільового призначення коштів, перерахованих їїм на рахунок, вдалося вирішити. Єнаківський ДАТСК буде і з парашутами і з паливом! Це приклад для інших ображених державою "бюджетників". Якщо вперто і невідступно боротися виявляється можна перемогти і багатоголову чиновницьку гідру.

Три ганебні історії про один парашут. Частина II