Корупція в україні відлякає інвесторів з Європи - Die Presse

Австрійське видання Die Presse публікує статтю про масштаби корупції в Україні за матеріалами дослідження Atlantic Council. У списку країн з найвищим рівнем корупції Україна посідає 118-те місце

Високий рівень корупції загрожує всій Україні. Про це в своєму дослідженні застерігає Atlantic Council. Американська кузня ідей пропонує нарешті реалізувати в цій другій за величиною державі Європи заявлені ще в 2004 роки заходи по боротьбі з тотальною корупцією. Якщо Україна, передрікають автори дослідження Адріан Каратницький і Ян Нетце, терміново не дасть відсіч своїй корупції, то довгоочікувані іноземні інвестори пройдуть повз неї, прямуючи в інші регіони, і зближення із Західною Європою не відбудеться

Після виборів 2007 років Президент Віктор Ющенко і прем'єр-міністр Юлія Тимошенко наввипередки висували пропозиції на цю тему. На початку року Ющенко заявив про створення антикорупційного відомства. Новий інститут мав розробляти і координувати заходи щодо боротьби з корупцією по всій країні.

Проте одночасно з цим Міністерство юстиції і Міністерство внутрішніх справ, а також Верховний Суд почали розробляти власні ініціативи. Transparency International засуджує подібний підхід: замість того, щоб скоординувати зусилля, вищеназвані інститути швидше працювали один проти одного.

Крім того, існує небезпека створення антикорупційних відомств, які блокуватимуть роботу один одного. Україна займає 118-те з 180 місць в рейтингу Corruption Perception Index, автором якого є Transparency International, що відображає рівень корупції в країні.

Всі ці побоювання знайшли підтвердження вже наприкінці червня, коли в парламенті обговорювався законопроект, який повинен буде обмежити повноваження Верховного суду. Спостерігачі вважають, що Верховний суд здійснює дуже сильний вплив на судову систему в країні. В зв'язку з цим згортання судового апарату, а також чітке розділення повноважень просто необхідні.

Законопроект передбачає скорочення числа верховних суддів з 95 до 16 і розділення Верховного суду на чотири сфери: цивільний, адміністративний, економічний і кримінальний суди.

Одним з найнепримиренніших критиків цього плану є Василь Онопенко, голова Верховного суду. Його позиція, з одного боку, обумовлена тим, що він боїться за вплив свого відомства, з іншої - небажанням як довірена особа глави уряду Юлії Тимошенко співпрацювати з іншими гравцями на терені боротьби з корупцією.

Врешті-решт законопроект був здебільшого розроблений головою комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергієм Ківаловим (Партія регіонів). У 2004 році Ківалов очолював Центральну виборчу комісію і назвав Віктора Януковича - супротивника Ющенка і Тимошенко - переможцем президентських виборів.

Цей приклад робить наочною проблему затягування реалізації на практиці конкретних заходів по боротьбі з корупцією. В уряду немає стабільної більшості, партнери по коаліції чинять один одному перешкоди, за три роки було сформовано три уряди, а країна перебуває в стані постійної передвиборної боротьби.

На думку заступника керівника Центру Східноєвропейських досліджень при університеті Бремена Хайко Плайнеса, цей процес триватиме ще деякий час. І лише при сукупності чітко структурованої і прозорої судової системи, реалізації адміністративної реформи, а також кампанії в суспільстві проти боротьби з корупцією можливі зміни. На думку Плайнеса, в першу чергу йдеться про те, щоб змінити позицію молоді і залучити кваліфікований персонал на державну службу.

Перша спроба в цьому напрямі була зроблена навесні 2008 року українським Міністерством освіти. Спільно з American Council і неурядовою організацією Опора був проведений контроль над випускними іспитами близько 500 тис. школярів.

Оцінки, які отримали українські учні на випускних іспитах, не визначають подальшого вступу до університетів та інших вищих навчальних закладів в країні. Тим часом хабарі викладачам і купівля місця у ВНЗ - розхожа практика. Вперше результати іспиту повинні на папері задокументувати результати кожного школяра і досвід кожної молодої людини при пошуку місця у вищому навчальному закладі. Наприкінці року міністр освіти Іван Вакарчук оповістить результати дослідження, наймасштабнішого з тих, що коли-небудь проводилися в системі освіти в Україні.