Дерибан до останньої державної копійки

Останнім часом почастішали скандали, пов’язані з державними закупівлями. Зокрема, керівник СБУ Валентин Наливайченко обвинуватив Міністерство праці та соціальної політики в тому, що вони нагріли державу на закупівлі інвалідних візків на 60 млн. Людмила Денисова у відповідь назвала це поганим жартом. Інший випадок – Нестор Шуфрич звинуватив нинішнє керівництво МНС в тому, що за 110 млн грн міністерство купило 2 вертольоти, в той час коли Шуфрич планував за ці гроші купити чотири. За Шандру вступилася Ірина Геращенко. Вона завила, що вертоліт, який купив Шуфрич, не літає.

Після цих скандалів "Обоз" зацікавився темою державних закупівель цього року.

"Тойоти" замінили "мерседеси"

Що стосується цьогорічних державних закупівель, є підстави для оптимізму. Дані закупівель, опубліковані на спеціальному сайті в Інтернеті, вже не викликають того істеричного сміху, який супроводжував аналогічний моніторинг закупівель минулого року. Наприклад, коли Мінфін уряду Януковича придбав посуд на 700 тисяч грн. Тоді було читаєш таку маячню і уявляєш шеренги 3-літрових бутилів, куплених по цій програмі, і пан Азаров, що гарячково запихає в них пачки банкнот, щоб не "пропали".

Майже зникли з цьогорічних закупівель "мерседеси", катери для відпочинку податківців та дорогі меблі для облаштування робочих кабінетів, також значно поменшало сумнівних консалтингових послуг, через які з держбюджету вимивалися сотні мільйонів грн.

Отож, згідно з офіційно опублікованими результами закупівель, чиновники стали скромнішими. Хоча до ідеалу їм далеко. Наприклад, візьмемо закупівлю автомобілів – досить простий та доступний барометр, що демонструє апетити можновладців.

За мільйон грн авто в держзакупівлях відсутні, і це прекрасно! Але екземпляри за 500 тисяч грн все ще купуються за державні кошти.

Наприклад, у вересні, коли вже стало зрозуміло, що насувається фінансова криза, ДП "Зал офіційних делегацій" що купило два автомобілі Mercedes-Bens за 1 млн 600 тисяч.

Приблизно в цей самий час Верховний Суд України купив у "Джерман Моторз" два автомобілі на суму 1 млн грн. А ось Конституційний Суд зупинився на дешевших авто, зате купив їх цілу пачку - 20 штук за 3 млн 360 тисяч – в основному це автомобілі Toyota Camry. Господарський суд Києва теж не відмовив собі в купівлі службового авто. Ним було куплене лише одне авто - Toyota Camry, щоправда, за ціною в два з половиною рази вище, ніж це коштувало для Конституційного Суду (417 тисяч грн.)

А ось для Закарпатської облради , де працює брат Віктора Балоги, таке саме авто Toyota Camry коштувало 270 тисяч грн. А Лутугинський державний валковий комбінат купив два автомобілі, Toyota Camry та Land Rover Discovery, більш ніж за мільйон грн.

Як бачимо, шалена розбіжність цін на бідну Toyota Camry. Коли у офіційних дистриб’юторів цього автомобіля ціни коливаються від 200 до 300 тисяч грн на різні варіанти, в тендерних закупівлях ціна змінюється від 180 до 600 тисяч грн. Отже, те, що нонсенс для ринку, в державних закупівлях норма. А все тому, що мають місце факти завищення ціни з певних меркантильних інтересів певних осіб.

Щодо авто ще один цікавий факт. Пам’ятаємо, який грандіозний розпродаж авто влаштувала Київська міська адміністрація. Гріш ціна цій показусі, якщо знати, що КМДА в цьому році закупила автотранспортних послуг на 8 млн грн. Для порівняння Сумська обладміністрація вклалася в 1 млн 200 тисяч.

Інваліди праці та моралі

Від предметів розкоші перейдемо до "соціалки". Позаяк у СБУ були питання до Міністерства праці та соціальної політики, "Обоз" зацікавився закупівлями для інвалідів і зразу надибав на кілька цікавих фактів. Перше - Державний комплекс соціальної реабілітації дітей-інвалідів цього року купив авто Nissan Тeana Premium за 180 тисяч. Навряд чи ця закупівля хоч якимось чином стосується інвалідів, скоріше для перевезення здорових керівників.

фото АвтообзорДалі ще цікавіше. Фонд соціального захисту інвалідів у кінці серпня купив 72 одиниці автомобілів легкових для перевезення інвалідів за ціною майже 9 млн, а в травні було куплено 50 авто за 7,5 млн. Якщо зробити елементарні математичні розрахунки, то в першому варіанті одне авто коштувало 122 тисяч грн, у другому - 150 тисяч грн. Цікаво, які інваліди отримують авто за такою ціною, якщо по всій країні інвалідам роздають ключі від автомобілів значно нижчої цінової категорії – "Славута".

До речі, для порівняння: Запорізьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів у вересні купило 19 автомобілів для перевезення інвалідів на суму 368 тисяч. Отож, в першому випадку ми маємо одне авто за 150 тисяч, а в другому 19 штук за 368 тисяч. У першому випадку є запитання, яким віп-інвалідам купується віп-авто? А в другому - чи можуть взагалі їздити такі неприродно дешеві автомобілі.

Цікаво, що авто для інвалідів за 150 тисяч грн Фонду соціального захисту продало ТОВ «Полтава-Автотехцент», що спеціалізується на продажу автомобілів «Вольво».

Вертоліт Шуфрича проти вертольота Шандри

Сварка між Шуфричем та Геращенко прикувала увагу «Обоза» до закупівель вертольотів.

Ситуація в цьому питанні наступна: МНС Шуфрича купив вертоліт майже за 30 млн грн, а МНС Шандри - 2 вертольоти за 100 млн грн. Шуфрич стверджує, що нинішній керівник МНС переплатив. Ірина Геращенко, захищаючи Шандру, стверджує: «Зате вертоліт якісний, на відміну від вертольота Шуфрича, який взагалі не літає».

До вертольота Шуфрича, хоча він і «дешевий», справді багато питань. По-перше, не такий він і дешевий: базова модель Ка-226 коштує 2, 8 млн доларів (причому в цю ціну вже входять засоби навігації та пілотування). Однак МНС Шуфрича купив його за ціною 6 млн грн. По-друге, вертоліт купувався через посередника ТОВ «Гелаксис» - фірму, яка торгує медичним устаткуванням і яку злі язики пов’язують її екс-міністром МНС, попередником Шуфрича. Однак як посередник «Гелаксис» не до кінця виконує свої обов’язки, адже логічно, що посередник мусить доставити вертоліт в Україну з російського заводу «Камов», але перед МНС поставлена вимога самим забирати літаючу пташку. А для МНС це нові витрати.

Вертольоти Eurocopter EC 145, які замовив Шандра, вражають своєю вартістю. «Зате вони якісні», - стверджує Ірина Геращенко. Певно, так воно і є. Сумніви в іншому – в ціні … Тендер напряму виграв "Єврокоптер" (Німеччина), без будь-яких посередників. Чому тоді в серпні, коли відбувся тендер, такий вертоліт в Україні можна було купити за ціною 6,8 млн доларів, а МНС замовив його за 10? Звичайно, вертоліт міг подорожчати через устаткування санітарної кабіни, але на 3 млн це занадто! До речі, до цієї ціни треба буде додати ще й розмитнення, в результаті вертольоти для МНС стануть справді золоті.

фото Army RecognitionІ справа навіть не в питанні плюс-мінус мільйон. МНС потрібні якісні санітарні вертольоти. У рятувальників їх справді немає. Зате в інших державних організаціях є зайві. Наприклад, «Укрзалізниця» має аналог КА-226 та «Eurocopter EC 145» - Bell 430, куплений за 8 млн доларів у 2003 році.

Навіщо залізниці віп-вертоліт? В принципі він їй не потрібний. Купив цей вертоліт UR-UZE Георгій Кирпа, і з тих пір він виконує роль лише приємного доважку до посади керівника «Укрзалізниці» і міністра транспорту. А ще він виконує комерційні рейси, щоправда, до кінця незрозуміло, куди йдуть отримані за це кошти, адже «Укрзалізниця» не має права комерційного використання вертольоту, і польоти проводяться через різні авіакомпанії. Наприклад, цей вертоліт возив Віктора Януковича в 2007 році, і договір оренди вертольоту Партія регіонів підписувала з авіокомпанією «Марс РК».

Кореспондент «Обозу» тоді подумав, що вертоліт Кирпи вкрадено з державної власності, але, як виявилося, з цим все в порядку - він до сих пір на балансі «Укрзалізниці». Питання лише в тому, що він там непотрібний. І якщо наступник Кирпи, міністр Червоненко, заявляв, що треба позбуватися всіх міністерських розкошів (вертольота, майбаха і тд.), то чому не було передано цей апарат в МНС, де його потребують?

Якщо залишити у спокої вертольоти, а звернути увагу на інші закупки МНС, виникають нові питання. Наприклад, стосовно закупок, в яких виграло ТОВ «Армор». У базі податкової значиться, що це підприємство торгує уживаними автомобілями. Разом з тим воно продало МЧС 8 металошукачів з глибиною пошуку 6 метрів на суму 8 млн. Це означає, що кожний металошукач коштував майже 50 тисяч доларів. Однак «Обоз» з’ясував у продавців цих груп товарів, що найдорожчий глибинний металошукач коштує 3 тисячі доларів.

«Обоз» чимало здивувався такі розбігу розбіжності цін, поки не з’ясував, що існує різновидність металошукачів, які називаються «георадари», які сканують землю на глибину 30 метрів. Залишається сподіватися, що саме їх було закуплено, бо ціна георадарів більше схожа на ту, що заплатило Міністерство надзвичайних ситуацій. Георадар можна купити за 10-30 тисяч доларів. «А можна за 50 тисяч?» - запитав «Обоз» на фірмі, що торгує металошукачами. «Теоретично можна, але такий дорогий знайти непросто», - відповів спеціаліст.

Цей же «Армор» продав МЧС 5 оперативних піротехнічних автомобілів по ціні 1 млн штука та два спеціальні катери для проведення робіт з розмінування за 8 млн грн. Причому ці катери «Спрут» можна побачити на картинці на сайті МЧС. Важко повірити, що цей маленький жовтий катерок міг коштувати 4 млн грн. Навіть якщо зважити на те, що система пошуку вибухонебезпечних предметів на глибині 10 метрів коштувала 1 млн грн, 3 млн за катерок все одно занадто багато.

Вуха політиків

Не можна не звернути увагу і на ще одну проблему державних закупівель - на надмірну «політизацію», тобто в тендерах традиційно виграють фірми, які пов’язані з бізнесом українських політиків.

Варто лише поглянути у список переможців - вуха політиків визирають звідусіль.

Відкриваєш розділ «різне» на сайті результатів тендерних закупівель….Ось «Інтертранс» депутата БЮТ, сусіда Тимошенко в Конча-Заспі Олега Ковзеля. Це підприємство в цьому році надало послуги з оренди пасажирського автомобіля з водієм для Окружного адміністративного суду м. Києва на суму 818 тисяч грн. До речі, це той самий суд, який розформував Віктор Ющенко за прихильність до Юлії Тимошенко.

Далі бачимо ВАТ “Сведбанк” , який виграв послуги з надання кредиту ДП “ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ». Цей банк менш відомий, ніж його власник Сергій Тигипко, який нині працює під крилом Юлії Тимошенко. До речі, його страхова компанія «ТАС» у цьому році також неодноразово перемагала в державних тендерах.

Далі натрапляємо на ЗАТ «Кредо-Класік», яке виграло тендер щодо послуг зі страхування для Дунайського пароплавства та Міжнародного аеропорту Бориспіль. Це депутат БЮТ Ігор Черкаський.

У сфері страхування «Обоз» помітив ще одну знайому фірму - страхову компанію «Раритет». Вона, зокрема, виграла тендер щодо надання послуг медичного страхування Київському метрополітену і ще кілька інших. Засновник «Раритету», згідно з базою податкової, - син секретаря РНБО Раїси Богатирьової. Причому помилки тут бути не може, засновник «Раритету» прописаний в депутатській квартирі своєї мами.

Звичайно, страхування працівників метрополітену - це дрібний заробіток, порівняно з тим, який мав «Раритет» минулого року, коли уряд очолював Віктор Ющенко. Тоді «Раритет» разом з фірмою Едуарда Прутніка «Український Страховий дім» страхував пасажирів на «Укрзалізниці». Мається на увазі примусова страховка, яку сплачує кожний пасажир, купуючи квиток. До речі, це дуже вигідний бізнес. Адже копійка до копійки - і набігають сотні мільйонів гривень, а що стосується страхових виплат, то коли в минулому році «Столичний експрес» зійшов з рейок, 172 пасажирам було виплачено по 107 грн і трьом по 2 тисячі грн. Якби, не дай Боже, хтось загинув, страховики відбулися би виплатою лише 50 тисяч грн.

Недоліквідовані великі комбінатори

Навіть при поверхневому огляді стає очевидним, що в системі державних закупівель не все добре, вона продовжує серйозно хворіти. Симптоми ті самі, що і рік тому: система «відкатів» продовжує працювати, товари часто закуповуються за завищеною вартістю. Чи навпаки - різне г… за низьку ціну, в тендері отримують перемогу потрібні учасники і т.д.

Хоча покращення все-таки є. Хоча б у тому, що закупівлі стали скромнішими, хоча б на предмети чиновницької розкоші.

Звичайно, оздоровленню сприяла і ліквідація найбільш корумпованого органу країни - Тендерної палати - у березні цього року. Хоча люди, які неймовірно багатіли на корупційних схемах Тендерної палати, продовжують працювати в цій галузі до сих пір.

Наприклад, хресний батько Тендерної палати, бютівець Антон Яценко. Тендерна палата, яка була ліквідована у зв’язку з надмірною корумпованістю, була в прямому розумінні його дітищем. Адже всі 130 громадських організацій, які її утворили, були засновані Яценком, його дружиною, його сусідом, братом, сватом, кумом - людьми, які були безпосередньо пов’язані з молодим генієм.

Однак, незважаючи ні на що, бютівський Остап Бендер не сів, а лише засів в консультативно-методичній раді, створеній при Мінекономіки, яка взяла на себе функції Тендерної палати і продовжує займатися улюбленою справою. А найближчий його соратник, колишній голова Тендерної палати Володимир Лаба, нині контролює діяльність Яценюка на посаді заступника керівника КРУ Київської області.

Одним словом – мафія безсмертна! Зменшила апетити, але від голоду, здається, не помре.