"Народники" зробили закономірну ставку – на гроші та владу

На черговому з’їзді, який відбудеться 3 серпня, Народна партія Володимира Литвина має затвердити списки кандидатів у народні депутати на позачергових виборах у Верховну Раду, які намічені на 30 вересня 2007 року. Для загального обговорення вони оприлюднені на сайті партії. Ці кандидатури були висунуті на другому етапі дев’ятого з’їзду партії, що відбувся 14 липня. Тоді ж з лав партії були виключені 36 депутатів місцевих рад, які пройшли у місцеву владу по списках "народників". Згідно з законом про імперативний мандат виключення з лав партії означає для них одночасно і втрату статусу депутата.

фото УНИАН

Якщо проаналізувати список претендентів на включення до партійного списку на виборах до Верховної Ради, стає зрозумілим, що партія Володимира Литвина як була, так і залишилася партією бізнесу і влади. Нагадаємо, що на минулих виборах до Ради в її списках було чимало олігархів та можновладців, що не хотіли ставати до лав ані помаранчевої, ані біло-синьої команди. Або зазвичай ставили одразу на декілька політичних сил, спонсоруючи своїх представників в різних таборах. Проте до парламенту Народний блок Литвина тоді не потрапив, хоча й зумів провести своїх представників у місцеві Ради, де сформував власні партійні фракції.

фото GettyImages

В оприлюдненому списку кандидатів у народні депутати від НП на позачергові вибори до українського парламенту чимало знайомих прізвищ міністрів, підприємців, колишніх народних депутатів. І серед них Ігор Еремєєв – відомий біснесмен, що вже був народним депутатом та очолював штаб партії на минулих виборах. Щоправда, поданий він у списках за своєю іншою не менш привабливою ознакою – як президент благодійного фонду "Волинська родина". Списки партії з різних за політичними вподобаннями регіонів складались немов під копірку. Джентльменський політичний набір становить таку собі "боксерську двійку": чиновник плюс підприємець. З тією лише відмінністю, що різні регіони можуть собі дозволити різну кількість подвійних ударів. Від Черкаської парторганізації висувається, наприклад, заступник міністра транспорту і зв’язку Павло Єлізаров. Від Миколаївської – в. о. голови Миколаївської облдержадміністрації Олексій Гаркуша, решта четверо кандидатів від Миколаївщини – підприємці. Така сама ситуація у Криму, у Львові та в інших регіонах.

На з’їзді 36 членів партії були виключені з її лав. У Полтавській області були виключені з лав партії, а, отже, втратили статус депутатів обласної і районних рад відразу 8 чоловік – це близько 23% від усієї кількості виключених. У Запорізький області виключено 5 чоловік. Далі йдуть Луганщина та Хмельниччина, де перестали бути членами НП по 4 депутати місцевих Рад.

Список постраждалих на Полтавщині очолює екс-голова голгоспу ім. Оржонікідзе, Герой Соціалістичної праці, а нині – власник "Агроекології" Семен Антонець. Слідом за ним – начальник головного управління агропромислового розвитку обласної держадміністрації Олександр Сень. Їх виключено за те, що вони, залишаючись у фракції НП, фактично перейшли в іншу – Аграрну партію, розбудові якої вони тепер і сприяють на Полтавщині. Інше формулювання, що стосується решти членів НП, виключених з її лав на Полтавщині – це голосування за підвищення комунальних тарифів, що йде у розріз з лінією партії, а також участь у "дерибані" землі, проти чого також виступають народники. Напевно, саме з цих міркувань з лав НП виключили начальника земельного відділу Кременчуцького міськвиконкому Олександру Шереметьєву, а також інших, вже колишніх членів партії і депутатів місцевих Рад на Полтавщині, серед яких опинився навіть ректор Української медичної стоматологічної академії В’ячеслав Ждан.

У Запоріжжі троє депутатів обласної ради – Володимир Березовський, Валерій Буцанов та Ігор Бірюков, виключені за "змову" проти лідера обласної парторганізації Ірини Дуднік. Ще два депутати в цій області виключені з лав партії і втратили мандати депутатів міської та районної ради. А Ігоря Бірюкова однопартійці звинуватили ще й в заграванні з владою, завдяки якому він став головою Шевченківської районної адміністрації Запоріжжя.

фото GettyImages

Аналізуючи списки та мотиви виключення з лав партії, доходиш до висновку, що ці три причини: дії та голосування всупереч партійній програмі та вказівкам лідерів партії, бажання зберегти або отримати посаду у виконавчій владі або приналежність до великого бізнесу роблять членство у Народній партії з точки зору її керівництва небажаним.

Проте ці правила застосовують не до всіх і не всюди. І в цьому наочно переконує ситуація, що склалась із фракцією Народної партії у Київраді. За ті самі дії, за які були виключені з лав "народників" депутати у регіонах, депутати у столичній міськраді залишились у партії. А отже, вони й надалі братимуть учать у розподілі одного з небагатьох поки що неприватизованих повністю ресурсів країни – землі.

Почнемо з "загравання з владою". Київським народникам, членам, опозиційної – як заявляють лідери НП – партії, загравати з владою і навіть працювати у ній – можна. Фракцію Народної партії у Києвраді очолює Михайло Голиця, заступник голови Київської міської держадміністрації, зрозуміла річ – людина мера Леоніда Черновецького, проти якого нібито так затято воюють "народники". Нагадаємо, що Народна партія неодноразово критикувала дії київського міського голови, зокрема – підвищення комунальних тарифів у 3, 4 рази, а також розпродаж, а фактично роздачу київської землі лояльним до мера політикам та підприємцям. Цими двома речами, власне, і прославилась на всю країну Київрада. І саме за такі дії "народники" позбавились від деяких депутатів місцевих рад, що голосували всупереч рішенням партійного керівництва. В той же час у Києві, не окремі депутати, а практично вся фракція голосувала всупереч рішенням та передвиборним обіцянкам партії. З цього приводу тут навіть виник скандал, який розглядався на Політраді партії. В результаті попередик Голиці на посту керівника фракції Народної партії у Київраді колишній голова Печерської райдержадміністрації Анатолій Коваленко навіть склав з себе повноваження керівника фракції НП і зробив з цього приводу гучну заяву.

фото GettyImages

"Враховуючи результати голосування більшості членів фракції "Народний блок Литвина", що не відповідають резолюції, прийнятій на 9 з’їзді партії та передвиборним обіцянкам блоку, заявляю про свою відставку з посади голови фракції "Народний блок Литвина" у Київраді", – написав він у своїй заяві.

Хто ж ці інші члени фракції, що дозволяють собі діяти всупереч лінії партії? І прізвищ яких чомусь немає у списках виключених з лав партії? Для кого зроблено такий виняток? Це Анатолій Брезвін, голова Державної податкової адміністрації України, який навряд чи виконає партійну тезу про опозицію партії до влади. Це Ігор Вільдман, власник багатопрофільного підприємства "Солідарність", якому належить ринок Петрівка та багато інших фірм у Києві, і якого лише умовно можна зарахувати до малого та середнього бізнесу. Це Ігор Баленко, власник мережі магазинів "Фуршет", який так само належить швидше до великого, ніж до малого бізнесу. Це голова "Київметробуду" Володимир Петренко. Всі вони залишились членами Народної партії і депутатами Київської міської ради. Ось так. Що можна депутатові Київміськради, не дозволено депутату з іншого регіону. Цікава вибірковість, чи не так?

До речі, нещодавно відбулися досить дивні, як для опозиційної партії, призначення її членів та родичів лідера партії Володимира Литвина. Миколаївським губернатором став член Народної партії Олексій Гаркуша. А брат Литвина – Петро – призначений командувачем військами Південного оперативного командування Збройних сил України. Якщо врахувати нещодавню парламентську кризу, коли президент нагадав всім, хто керує силовими структурами і Збройними Силами країни, звільнивши декількох лояльних до уряду Віктора Януковича військовиків, то стає зрозуміло, що просто так Віктор Ющенко такі призначення не робить…

Недаремно у списках кандидатів у народні депутати на виборах до Верховної Ради від Києва усі 18 чоловік – це або підприємці, або керівники державних установ, що в Україні фактично одне і теж. Ось таке не рекламне, а справжнє обличчя Народної партії, якій насправді за таких обставин личила б інша назва, наприклад, "Бізнесово-бюрократична". Втім, то справа політиків, обирати, під якою вивіскою маскуватися…

Відомо ж бо: що можна Юпітеру, не дозволено бику, "казлу" та іншим "лохам". Спитаєте, хто оті "інші"? А чи часом – не виборці України?

Степан ПАЩЕНКО