Урок блюзнірства від Київради: як поцупити 26 соток землі

Палиці в прокурорські колеса

У справі скандального будівництва торговельно-ділового комплексу «Троїцький» на площі перед НСК «Олімпійський» з’явилися нюанси. І стосуються вони судового спору з фірмою «Юджин», який тривалий час веде Генпрокуратура України, відстоюючи інтереси держави в особі Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту та спорткомплексу «Олімпійський». Нагадаємо, що саме ТОВ «Юджин» є господарем «Троїцького».

Так ось, у вищій наглядовій інстанції кореспоненту «Оглядача» повідомили, що під час останніх судових засідань позиція НСК «Олімпійський» кардинально змінилася. Керівництво цього спорткомплексу письмово проінформувало Генеральну прокуратуру про те, що надалі не підтримує судові позови охоронців закону, оскільки з фірмою «Юджин» досягнуто компромісу щодо згаданого будівництва.

Найкраща земля - комерсантам. Діти почекають...

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Ось тільки що це за компроміс – таємниця. Щодо цього «Олімпійський» зберігає, як то мовиться, олімпійський спокій, і не має великого бажання інформувати громадськість про якісь домовленості.

В унісон босам «Олімпійського» заспівала й Київська міськрада, яка під час судового розгляду категорично заперечила вимоги найвищої прокурорської інстанції. Воно й не дивно, адже Генпрокуратура просить Феміду визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, якими користується «Юджин», та скасувати розпорядження і дозволи столичної влади щодо виконання будівельних робіт, як протиправні.

Звичайно, після таких фінтів у виконанні «Олімпійського» та київських можновладців Феміда довго не роздумувала й залишила позивачів у кепському настрої – відмовила прокуратурі у задоволенні одного із позовів, а інший позов не допустила навіть до розгляду.

Можливо, такого, украй несприятливого, рішення відомство Олександра Медведька не чекало, а тому, щоб якось виправити становище, знову кинулося в бій, оскаржуючи судові вердикти. Та чи буде ефективним це оскарження, адже досі вартові закону не можуть похвалитися серйозними перемогами у протистоянні з «Юджином». Така ситуація, погодьтеся, наштовхує на певні роздуми: чи немає тут якихось підводних течій?

Але факт є фактом: судові справи проти «Юджина», які, здавалося, ще донедавна були головною ударною силою в боротьбі за інтереси як самого міста, так і його жителів, тихо пішли в небуття.

«Юджинівці» піднялися духом і, певно, вирішили, що пора знову годувати громадськість казочками про цілковиту законність цього супербудівництва. Власне, під час прес-конференції керівник проекту ТРЦ «Троїцький» Сергій Овчинников заявив, що у вересні фірма планує поновити будівельні роботи. «Ми чекаємо підтвердження, що до нас немає жодних зауважень», – зазначив Овчинников. За його словами, проект відповідає усім вимогам законодавства щодо об’єктів будівництва.

Будмайданчик поблизу "Олімпійського" в очікуванні. Що буде далі?

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Подали голос і з головного офісу столичної влади, що на Хрещатику. Зокрема, перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко запропонував прокуратурі порушити кримінальну справу по факту будівництва перед НСК "Олімпійський" торговельно-розважального центру. "Пусть разберется и даст этому оценку, потому что все векторы на нас, а есть определенные люди, которые это решали", – сердито мовив, киваючи у бік наглядової інстанції, перший заступник Леоніда Черновецького.

Ого, пан Голубченко розсердилися. Одне хочеться запитати у нього: чому він не бажає говорити про те, що під час розгляду господарського спору з «Юджином» Київська міськрада не підтримала позицію прокуратури і заперечила проти цих позовів? Чи не свідчить цей факт про те, що столична влада грає у якусь дивну гру – з одного боку, підштовхує охоронців закону до кримінального переслідування винуватців, а з іншого – вставляє палиці в прокурорські колеса?

Ясно, як Божий день: криміналом давно «пахне» на площі перед «Олімпійським». Ось що встановила прокуратура. Дозвіл на будівництво було видано з порушенням Закону «Про планування і забудову територій» і, уявіть собі, – без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. До того ж, угоди оренди земельних ділянок було укладено з порушенням законодавства.

Під час перевірки встановлено й таке: реконструкція площі проводиться з порушеннями Правил пожежної безпеки, допущено відхилення від проекту, звужено проходи для виходу вболівальників зі стадіону.

Отож підсумуємо сказане питаннячком: хіба ж не вчинено велику наругу над законодавством за часів правління у столиці Олександра Омельченка?

А в розпорядженні «Оглядача» є також документи, які свідчать про те, що плацдарм для бізнесового проекту «Юджина» готувався у тому числі й шляхом фальсифікації. Давайте заглибимося трішки в історію.

Дещо про «містобудівний бандитизм»

У 2001 році на столичній містобудівній раді вперше вигулькнув проект забудови площі перед Олімпійським стадіоном, якого надто активно підтримував і вихваляв тодішній головний архітектурний керманич Києва Сергій Бабушкін. Пізніше з повідомлень мас-медіа стало відомо, чому так схвально пан Бабушкін зустрів цю грандіозну ідею. Бачте, у розробці концепції торговельно-розважального центру на площі перед «Олімпійським», крім західних фірм, активну участь брало й... архітектурне бюро Сергія Бабушкіна. Заховався у закапелку, а хвостика й видно, кажуть в народі.

Як розповідають очевидці того пам’ятного засідання містобудівної ради, з різкою критикою на адресу авторів проекту виступив колишній головний архітектор Києва Микола Жаріков. Він, зокрема, говорив про те, що не можна допустити руйнації площі перед стадіоном, що новий бізнесовий монстр спотворить архітектуру Києва, завдасть великої шкоди Олімпійському комплексові. Жаріков виступав аргументовано, хоч дещо й емоційно. У його промові защораз вигулькували такі гострі й неприємні для декого фрази, як «містобудівний злочин», «містобудівний бандитизм»... На жаль, до аргументів маститого архітектора, як і до інших критичних виступів пан Бабушкін й не думав прислуховуватися. Звичайно, про публічне та широке обговорення цього дивовижного проекту високопосадовці Києва і мови не заводили. Справа котилася тишком-нишком. Ходии чутки, що до цієї історії причетні люди з близького оточення Омельченка, що проект лобіює навіть дехто з рідних Сан Санича.

14 березня 2002 року керманич столиці Омельченко підписав рішення Київради № 317/1751: «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Юджин» земельних ділянок для будівництва, подальшого обслуговування та експлуатації торговельно-ділового комплексу перед НСК «Олімпійський» з реконструкцією площі на вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 53–55 та житлово-офісного комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури на перетині вулиць Шота Руставелі та Жилянської у Печерському районі міста Києва».

Збирання земель в ім’я монстра

Як ви розумієте, земельні ділянки для потреб «Юджина» потрібно було звідкілясь узяти. І резерви оперативно відшукали. Так, у ТОВ «Жовтень» Київрада вилучила земельну ділянку площею 0, 53 га. Потім відхопила ще й шмат землі (0,78 га) в метрополітену. Відрізала трішки території (0,41 га) у Київського природничо-наукового ліцею № 145. Йдеться про структури, які опинилися у зоні забудови. Вони й постраждали…

145-й ліцей. Про його інтереси забули у Київраді.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

В кінцевому підсумку зі щедрих рук київських депутатів та Олександра Омельченка до ніг «Юджина» впало 2, 69 гектара!

Однак масоване збирання земель в ім’я майбутнього торговельного монстра не пройшло тихо, без скандалу. З протестом виступило керівництво 145-го ліцею. Ознайомившись з рішенням Київради про вилучення земельної ділянки, педколектив цього знаного навчального закладу довго дивувався і не знав, чи вірити цьому папірцеві, нехай і офіційному. Довелося повірити – будівництво упритул наблизилося до стін навчального закладу. На жаль, на скарги зі 145-ї й не думали реагувати в контролюючих та владних інстанціях. Ось вам ще одне підтвердження того, що у цього будівництва є високі покровителі.

Забираючи в дітей чималий шматок землі, столична влада тим самим позбавила їх спортивного майданчика, міжшкільних учбово-виробничих майстерень. Причому, без фальсифікації тут аж ніяк не обійшлося. Втім, директор ліцею Микола Левтік у розмові з кореспондентом «Оглядача» такі речі називає своїми іменами – він стверджує, що у ліцеїстів було вкрадено ділянку землі.

Технологія цієї комбінації з ділянками, яку проведено рішенням Київради, полягає в хитромудрому підтасуванні фактів. Вилучаючи з користування 145-го ліцею земельну ділянку площею 0,41 га, Київрада у своєму документі вказала, що 41 сотку школі було відведено у 1961 році. Мовляв, колись земельку дали, а нині її забрали. Отож, які можуть бути претензії?

У шкільне вікно заглядає супербудова.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

І справді, в листопаді 1961 року виконком Київради додатково виділив 145-й школі невеликий шмат землі – 0,15 га (а не 0,41 га!) – для добудови приміщення. Директор ліцею Микола Левтік показав кореспондентові «Оглядача» копію того давнішнього рішення.

Але в інтересах «Юджина» у 2002 році було забрано аж ніяк не 0, 15 га, а значно більше. Отже, прихопили зайвих 26 соток, сфальсифікувавши ще й лист-згоду дирекції ліцею на вилучення землі. Хіба це не крадіжка, нехай навіть з «благословіння» столичних депутатів?

Прикро, що у програші опинилися діти, під стінами чиєї школи виростає бізнесовий монстр. Зате Олександр Омельченко, вже після виділення землі «Юджину», запевняв киян, що він добре дбатиме про «виконання комплексної програми розвитку та оновлення спортивних і дитячих майданчиків на пришкільних та прибудинкових територіях».

Отакої! Одне – творити язиком, а інше – перти плуга. Тільки ось хто відповість за «містобудівний злочин»?

Далі буде.