Україна нарешті дозріла до справжньої диктатури

Замість того, щоб вирішувати все у відкритому бою, вони знову затягли конфлікт під ковдру. Головна національна інтрига лишається попередньою: не хто кого переможе, а хто кого обдурить. І все ж таки, ми, відкривши рота, спостерігаємо дивовижне перетворення комічних персонажів нашої політики на сильні трагічні фігури. Дратує провінційний снобізм журналістів. Вони не помітили змін. Вони вкладають надзвичайні зусилля в те, щоб переконати нас (а в першу чергу себе), що майбутнє буде таке саме, як минуле. Варто слухати лише учасників. Не те, що гусар, а навіть гусарській кінь краще за будь-якого воєнного кореспондента розуміє війну.

Останніми днями особливо помітно, наскільки політики розумніші за політологів. З недавнього часу ми живемо в новій країні, в ній наші старі знайомі проявляються по новому.

Цушко. Такий собі сільській хитрун-балагур. Чотири рази депутат і ми не помічали його. Два роки тому його (попри його бажання) призначили губернатором Одещини. Він виступив на сесії обласної ради так: «Моє головне завдання ні з ким не посваритися». І він відбув губернаторство настільки тихо, що справді ні з ким не посварився. І ось він - міліцейський міністр, і штурмує прокуратуру. Він рішучий, він не вагається жодної секунди, він не ховається за спини підлеглих, він бере на себе відповідальність за все – красень!

А як вам новий Ющенко, який за своїми чоловічими якостями вже перевершує Юлю?

А як вам новий Плющ в бороді?

Неочікувано гарні бійцівські якості й витривалість явили депутати-регіонали. Вони нагадали круглоголових парламентарів часів Кромвеля, які самі очолювали кавалерійські підрозділи. Бійці «Титану» просили видати їм повний боєкомплект і прагнули стріляти в УДО. Міліція з народом! Не проти були повоювати вевешники. Ми звикли зневажати армію, а багато хто рветься в діло. За квартири для офіцерів армійський спецназ не пожалів би кабміну, як свого часу «Альфа» - палацу Аміна.

Ющенко відновив Піскуна на посаді, бо гадав, що то старий Піскун. А Піскун – новий. Він вже не боїться. Він мріє про маузер і шкірянку і ділиться своїми мріями з телеглядачами. Йому затісна роль генерального прокурора. Він очолить революційний трибунал.

Розкрийте очі! Майбутнє вже настало. Ми живемо в новій Україні з новими людьми, навіть якщо вони носять старі імена. Тут буяють справжні, несимулятивні пристрасті. Країна дозріла до справжньої диктатури і справжньої свободи. До справжніх репресій і до справжнього спротиву і це чисто український конфлікт у виразному національному стилі. Такий сюжет був би не можливий ні в Росії ні де інде.

Важке, нудне, пасивне минуле все ще чіпляється за ноги тих хто йде вперед. За допомогою американського посла воно змусило Ющенка тимчасово призупинити розгортання конфлікту. Воно шепотіло на вухо Януковичу, що він нічого не виграє від стрілянини, а втратить багато. Воно кричить вустами легіонів філістерів про шкоду громадянської війни, хоча що може бути шкідливішим за згоду між лікарем і хворобою, між церквою і гріхом, між загарбником і пригнобленим?

Натомість громадянська війна часто буває важливим механізмом націогенези. Українська нація постала через громадянську війну в Польщі. Російська нація народилася на Куліковому полі (де «крєщьониє татари різали нєкрєщьоних»), тобто через громадянську війну в Орді. Громадянська війна в Англії, безсумнівно, пішла на користь промисловості та Шотландії. Якби не Громадянська війна між північноамериканськими Штатами, негри б досі рубали тростину замість того, щоб грати в баскетбол. Американські емігранти ломилися б на заробітки до Мексики, а багатостраждальний народ Іраку безперешкодно збагачував би уран.

Якби не громадянська війна в Росії, в якій народився СРСР, наш кабмін досі б звався Рейхскомісаріатом, у нього не було б конфлікту з президентом, бо не було б президента і загрози громадянської війни.

У вікінгів, які полюбляли брати участь в усіх тогочасних громадянських війнах, підтримуючи всі сторони конфлікту, був божок на ймення Одін. У сфері його компетенції були дві речі: війна і поезія.

Одін давно помер, а його функції так і не вдалося розділити.

Ти переможець чи я

Кров`ю умиємось знову

Згода нудна чи весела війна

Армагеддон достроково!

А з другого боку циніки мають рацію - в таку спеку пляж, морозиво і дівчата значно кращі за громадянську війну.

Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ