Піскун «сміявся, як Буратіна»

Святослав Піскун знову генпрокурор. Це просто фатум якийсь для України. Вона приречена мати генпрокурором цього пузатого, лисого та веселого вусаня, з бісиками в очах, бо лише він має талант кілька разів входити в одну й ту ж річку.

Якщо ця новина перетравилася ось - наступна. Святослав Михайлович заявив „Обозревателю”, що розпуск парламенту – це зрада Батьківщини. „В цьому випадку є всі підстави порушити кримінальну справу проти Віктора Ющенка за статтею „зловживання владою та службовими повноваженнями», - додав Святослав Піскун.

Однак не варто хвилюватися, це було сказано Святославом Михайловичем улітку минулого року, коли він був народним депутатом України від Партії регіонів.

А сенсація полягає в тому, що тепер людину, яка назвала розпуск парламенту злочинним, а Президента пропонувала посадити, під білі ручки в кабінет генпрокурара привів сам Віктор Андрійович.

До речі, депутат Піскун вголос мріяв посадити Президента й за іншими статтями. Наприклад, не пройшло й півроку, як він розповідав „Обозревателю”, що треба розслідувати, як Ющенко сприяє газовому бізнесу свого брата Петра Ющенка, пов’язаному з „РосУкрЕнерго”.

Тепер Святослав Михайлович отримав виняткові можливості реалізувати свої плани. Правда, весело?! Особливо голосно з цього приводу гиготіли нардепи з „Нашої України”, коли „Обозреватель” приставав до них з відповідними запитаннями. Проте вони запевняли, що все буде добре.

Треба сказати, що адреналін просто бив з „помаранчевих” представників розпущеної Верховної Ради, які прийшли під генпрокуратуру. Ситуацію з Піскуном вони всі сприймали як дуже вдалу забавку, яка нарешті пошила представників Партії регіонів в повні дурні. „Ющенку ще дуже далеко до Кучми, але він починає робити перші успіхи. Дочекався, коли спікер та прем’єр виїхали за кордон, і дав Піскуна”, - веселився один з нардепів від „Нашої України”.

До групи депутатів в цей час підбіг колега, який щойно вийшов з генпрокуратури: „Перші успіхи - Піскун провів колегію, призначив Миколу Голомшу своїм першим замом, а всіх інших звільнив”. „От і Піскун, от і молодець, а ви не вірили”, - радо відказав інший нардеп.

„Нашоукраїнці” почали жваво обговорювати, що наступним кроком Піскуна мусить стати порушення кримінальної справи по Сюзанні Станік.

Невже все це означає, що команда Президента виграла приз – генпрокуратуру, яка безнадійно лежала під „донецькими”, з тих пір, як генпрокурор Медведько зліг у лікарню. Особливо пікантна ситуація тим, що Святослав Піскун до сьогоднішнього дня був сам безнадійно „донецьким” нардепом від Партії регіонів. Що ж це воно коїться? Деякі представники „блакитних” і самі від цієї витівки Президента були в шоку, не знали, як коментувати. Дехто привітав відновлення їх колеги на посаді, а 20 нардепів з Регіонів намагалися не допустити Святослава Михайловича в робочий кабінет, який він покинув понад рік тому.

Призначення Піскуна Генпрокурором відбулося в стислі терміни, отож, не дивує, що Регіони не встигли прийняти, якісь контрзаходи.

фото Виктор Арнаутов/ОБОЗ

Ще в середу ввечері Шевченківський суд відмовився взяти в провадження позов Святослава Михайловича про незаконність свого звільнення з посади генпрокурора та своє відновлення на посаді.

А вже в четвер вранці Шевченківський суд не лише змінив свою позицію, а й виніс рішення: Піскун - генпрокурор.

Представники команди Президента сьогодні цілий день демонстрували законослухняність. Мовляв, суд виніс рішення, Президент не міг вчинити інакше. „Отож, він сьогодні мав розмову з Піскуном, а потім представив його в генпрокуратурі як Генпрокурора”, - розповідали „Обозревателю”.

Хоча закрадаються сумніви, що в цій історії був саме такий порядок, все це виглядає, як заздалегідь добре продуманий план, коли спочатку була розмова з Президентом, лише потім - рішення суду.

Зі своїх джерел „Обозревателю” стало відомо, що з відповідною ідеєю до секретаріату Президента звернувся сам Святослав Михайлович, який засидівся в депутатах, і йому дуже закортіло повернутися в свій затишний кабінет на Різницькій.

Навряд чи Президент зустрів авантюриста Піскуна з розпростертими обіймами, але поміркувавши... Зрештою, в цій ситуації команда Президента з призначенням Піскуна нічого не втрачає, бо генпрокуратура вже давно демонструє свою повну відданість інтересам Партії регіонів. Про що свідчить відмова притягувати до кримінальної відповідальності чиновників, які саботують виконання указу Президента. Не менш показовою є історія з Сюзанною Станік. Коли генпрокуратура замість того, щоб перевірити факти, викладені керівником СБУ Валентином Наливайченком стосовно квартир Станік, порушує кримінальну справу проти самого Наливайченка.

До того ж, з президентської команди пішов головний ворог Піскуна - Сергій Головатий, з яким Святослав Михайлович воював в суді за відновлення на посаді. Віддалився від Ющенка й Олег Рибачук, який з великою радістю півтора роки тому оголосив на прес-конференції в секретаріаті топ-новину: Святослава Піскуна відправлено у відставку.

Нинішнє оточення Ющенка не має на Святослава Михайловича якихось „зубів”. Зрештою, під час свого генпрокурорства він нікому з „помаранчевих” нічого особливо „поганого” не зробив. Наприклад, він міг по-секрету розповідати про деякі обставини аварії під Черніговом, де водій Порошенка збив жінку. Або маякнути про бізнес брата Президента, однак кримінальні справи стосовно бодай когось з команди президента так і не побачили світ.

Особливу роль Піскун відіграв у справі Колеснікова, у звільненні його з СІЗО, а також у захисті його чесного імені. Однак, якщо йому дехто з політиків з помаранчевого табору ще не пробачив, Святослав Михайлович, певно, у властивій йому манері по-простому пояснить, що дуже хотілося стати депутатом. Мовляв, діло житейське.

До речі, „Обозреватель” чув такі версії, що насправді Піскун заплатив за місце в списку Партії регіонів, отож особливо від регіонів не залежить.

До того ж, Святослав Піскун не є за духом „донецький”, він не може ходити строєм під блакитними прапорами, його душа прагне авантюр, інтриг, змін, карколомних поворотів долі, а ще скромного кабінету з шкіряними кріслами на четвертому поверсі генпрокуратури.

Також, впродовж останнього часу з генпрокуратури наполегливо вичищали людей, які в свій час працювали в команді Піскуна. В першу чергу за те, що вони - не донецькі. В будь-якому випадку, з Піскуном цей процес піде в зворотному порядку.

Одне це для президентської команди вже щось важить. До речі, ще півроку тому Святослав Піскун розповідав, що за ним в Президентській команді вже плачуть: „Після програми «Свобода слова» минулого тижня підійшов до мене Луценко (тоді ще міністр) і сказав: «Я Вас так не любив, але зараз, коли доводиться працювати з Медведьком, я так за Вами сумую».

Отож, Піскун, на думку представників „Нашої України”, як мінімум - менше зло. „По-перше, Ющенко виконав рішення суду. По-друге, це дуже вдалий крок, що Ющенко підтримав „донецького” проти „донецького”. Ситуація була патова, генпрокуратура була повністю „донецька”, тепер там буде конфлікт, отже, плюралізм думок”, - зауважив Беспалий.

Також, на думку представників президенської команди, Піскун хоча б спочатку повинен з вдячності зробити „бодай щось”. Наприклад „порушити кримінальну справу проти Станік”.

„Бодай щось” Піскун встиг зробити у перший же день – викинув з посад молодого та перспективного Рината Кузьміна, Пшонку та Шокіна. Одним словом, послав геть всіх заступників хворого Медведька, і призначив собі першим замом Миколу Голомшу.

Біографія цього прокурора радикально відрізняється від життєвого шляху, наприклад, Рината Кузьміна. Зокрема, з його іменем були пов’язані чутки, що з посади заступника Васильєва він був звільнений через відмову йти проти власного народу у розпал помаранчевої революції, потім начебто він збирався звільнитися. А підставою стала бездіяльність ГПУ щодо сепаратистських заяв керівників східних областей. Останнім часом він був направлений на „заслання” прокурором Львівщини.

Отож, не дивно, що представники „Нашої України”, що чергували під генпрокуратурою, були дуже й дуже задоволенні.

До речі, майже в усіх сьогодні знайшлося добре слово про таку суперечливу постать, як Святослав Піскун. Всі одноголосно розповідали, що він - професійний генпрокурор. Лише одна бабця Маруся, вся в помаранчевих стрічках, була з цим не згодна. Вона ходила слідом за депутатами, і коли ті щось говорили на камеру, на задньому фоні кричала: „Піскун – бандит!”.

Однак „нашоукраїнцям” це не заважало продовжувати думку, що Святослав Михайлович показав себе з найкращої сторони, розслідуючи справу Георгія Гонгадзе. Їм вторив депутат БЮТу Микола Сивульський: „Піскун був адекватним генпрокурором, який „довів свою дієздатність розслідуванням справи Гонгадзе”. Всі наче забули, що в цій справі досі немає імен ні замовників, ні організаторів.

Зрештою, депутати повторювали позицію, яка вже була оголошена Ющенком. Який, представляючи генпрокурора, зазначив, що цінує початок розслідування у справі Гонгадзе, хоча в "команди прокурора не вистачило духу йти далі", і відзначив успіхи у розслідуванні вбивства журналіста Ігоря Александрова та у справі "перевертнів".

"З іншого боку, я дуже критичний щодо того, що багато справ, особливо резонансних, не було доведено до кінця", – сказав Ющенко.

„Обозреватель” сьогодні зустрів лише одну людину, яка вирішила не кривити душею. Депутату Юрію Ключковському забракло духу сказати пару добрих слів про Піскуна: „В мене сьогодні об’їзд наших пікетів. Про Піскуна нічого не знаю”, - тільки й сказав він.

Однак, настрій в нього був, як і у інших, - аж занадто оптимістичний.

Щоправда, кажуть, за широтою посмішки сьогодні всіх перевершив сам Святослав Піскун. „Він такий радий, такий радий. Сміявся, як Буратіна”, - розповів один нардеп, який бачив Піскуна в приміщенні генпрокуратури.

Невідомо, хто буде сміятися завтра. Представники Партії регіонів поводилися якось занадто толерантно. Коментарі давали дуже обережні. Певно, в протилежному таборі визріває якийсь план.