У Польщі це роблять таємно, а в Україні – на очах у всіх

"Утверждения господина Ющенко о том, что демократия в Украине в опасности, просто неправда. Демократия процветает".

В.Ф. Янукович.

У сусідній Польщі півроку тому стався випадок, аналогічний тому, що призвів до Указу Президента Ющенка про розпуск Верховної Ради.

фото ЕРА

Тоді в Польщі розпалася урядова коаліція. Через розбіжності із приводу бюджету й участі польських військ у миротворчих місіях за кордоном з коаліції вийшла партія «Самооборона» на чолі зі своїм лідером Анджеем Леппером, що залишив пост віце-прем'єра й міністра сільського господарства. Прем‘єр Качинський заявив, що Леппер повернувся до своєї улюбленої справи – „займається сутяжництвом”. Леппер відповів, що прем‘єр „повівся як авантюрист, як хам, як людина невихована”, а самому прем‘єру „не вистачає політичної культури, особистої культури”.

фото ЕРА

Щоб уникнути дострокових виборів, правляча у Польщі партія «Право й справедливість» почала переговори з опозиційною "Польською селянською партією" і одночасно, як виявилося, з кількома депутатами від «Самооборони» у надії переманити їх або, принаймні, „одноразово” схилити до підтримки уряду під час голосування.

Але спритна депутатка від «Самооборони» Рената Бегер записала прихованою камерою розмову, під час якого міністр канцелярії прем'єра й заступник голови «Права й справедливості» Адам Липинський запропонував їй пост у міністерстві й „фінансову допомогу” за перехід на свою сторону.

Розмова була буквально такою. Міністр канцелярії прем'єра: „Ви й ще п'ятеро депутатів переходите в «Право й справедливість» або створюєте власну політичну силу, лояльну нам. Що б ви хотіли одержати навзамін? Посаду заступника міністра сільського господарства – немає проблем. Посад у нас досить”.

Крім цього, Адам Липиньский запропонував Ренаті Бегер допомогу у вирішенні проблем депутатів "Самооборони", які перейдуть на сторону «Права й справедливості».

На цьому власне, й усе. Здавалося б, що тут такого – у нас про такі „переговори” між коаліцією і опозиційними депутатами знали все і політики, і преса: „де, хто, коли, з ким і за скільки”.

Більше того, в Україні такі пропозиції звучать прямим текстом з екранів телевізора.

Так, нещодавно прем‘єр-мінстр Янукович заявив буквально наступне: „Хай судді визначаться, що їм потрібно від Уряду, і ми бов‘язково підемо на зустріч”.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Перший віце спікер розпущеної Верховної Ради Адам Мартинюк так само прямим текстом заявив: „Ті депутати, які перейшли в коаліцію, напевне, таким чином вирішили підправити своє матеріальне становище і компенсувати свої витрати на минулі вибори, які їм ніхто не компенсував”.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

Проте у Польщі демонстрація запису в ефірі телеканала «TVN» викликала ефект бомби. "Польська селянська партія" заявила про негайне припинення переговорів з «Правом і справедливістю» про коаліцію. Опозиціонери серед ночі підняли поляків, скликавши екстрену прес-конференцію в Сеймі, і зажадали розпуску парламенту і відставки прем‘єр-міністра Ярослава Качинського.

Правляча партія «Право й справедливість» заявила, що цей скандал - провокація посткомуністів і лібералів, мета якої - зупинити реформи в країні. Сам Адам Липиньский, який пропонував «хабар», заявив, що шкодує про те, що трапилося, а також запевнив, що прем'єр-міністр про це нічого не знав і що у всім замішані спецслужби.

Ситуація котилася до дострокових виборів. Партія „Право і справедливість” заявила, що готова піти на дострокові вибори. Прем‘єр Ярослав Качинський заявив, що партія не лише готова проголосувати за саморозпуск, але й сама винесе відповідний проект на голосування.

Виборів не сталося тільки завдяки тому, що вся „Самооборона” Анджея Леппера передумала виходити з колаіції – оскільки боялася отримати на виборах гірший результат.

фото ЕРАПри цьому треба сказати, що скандали дуже часто супроводжують польську політику. Так, нещодавно одна партійна функціонерка „Самооборони” звинуватила лідера партії Леппера в тому, що він небезуспішно домагався її, в обмін на посаду. У відповідь Леппер заявив, що це „спроба державного перевороту”. Коротше, свого абсурду в Польщі вистачає.

Сам президент Качинський щойно взимку обізвав журналістку місцевого телеканалу „мавпою в червоному”, за що був бойкотований місцевою пресою.

Як бачимо, дані витівки польських політиків – рівень „пісочниці” у порівнянні з гріхами їхніх українських колег.

Який же з цього всього висновок? Напевно, не тільки той, що депутатам завжди варто мати при собі портативну камеру, щоб базуючись на фактах хвалитися, як за них пропонували 2,5, 10 ... „лімонів”.

Очевидно, що польська політика, при всієї її, місцями, відвертій гидотності, все ж набагато моральніша української. Існування в польській політиці персонажів типу «Підрахуя» неможливо уявити навіть теоретично.

Що стосується моралі народу, то тут такої різниці не спостерігається. Рівень злочинності в Польщі й Україні приблизно співмірний.

Отже, слід почати виправляти політиків?

Олександр Палій, для „Оглядача”