Янукович здивував львів’ян красою та… яйцями

Віктор Янукович не був у Львові з 2003 року. Після польоту славнозвісного яйця, яке трапилося в сусідньому Івано-Франківську, він взагалі не наважувався приїжджати в західні регіони України. Знадобилося аж три роки, щоб призабувся удар «важкого тупого предмета». Й ось нарешті все погане минулося й забулося, а прем’єр зважився на візит.

За один день перебування у Львові Янукович встиг чимало. Спершу оглянув львівські автобуси, потім - львівську інтелігенцію, після того ощасливив увагою політичний актив області, а на закуску залишив львівську пресу.

Ясна річ, відвідини автобусного заводу мали проходити в звичайній «паркетній» обстановці, з оглядинами експонатів, нових зразків, у супроводі щасливого керівництва. Натомість запланована бесіда з представниками місцевої інтелігенції обіцяла чимало сюрпризів. Як Віктор Федорович, маючи за плечима неабиякі життєві університети, знайде спільну мову з рафінованим галицьким бомондом? Чи не стане проблемою мовний бар’єр? Чи підніматимуть учасники дискусії такі болючі для місцевої еліти питання, як мова, зовнішня політика, стосунки з Кремлем? Ці та інші питання давали надію, що спілкування прем’єра буде змістовним і інформативним.

Віктора Януковича та львівську інтелігенцією звели в палаці Потоцького. Ще нещодавно цей палац був головним львівським «храмом Гіменея». Однак нині шлюби тут вже не реєструють - Леонід Данилович вирішив зробити тут свою Президентську резиденцію. Сьогодні неповторну чарівність інтер’єрів можуть оглянути тільки обрані.

Як для державної резиденції палац Потоцького стоїть на зручному місці, оточений високим кам’яним парканом. Державна служба охорони, мабуть, в захваті: особливі заходи безпеки тут не потрібні.

Однак місцеві охоронці дуже старалися. Чекаючи прем’єр-міністра України, якого цілком могли вразити «смертоносним» яйцем, секьюріті не втрачали пильність. Вони постійно прибігали до свого начальника, який відповідав за зовнішню безпеку, і доповідали ситуацію: „Там, на четвертому поверсі, бомж живе. Треба в його квартиру ППЕсніка”, - браво відчитався один оперативник. Сказано – зроблено. Одного бійця в погонах і «зі стволом» послали скласти товариство бомжу.

Нарешті, на сходах палацу з’явилася почесна червона доріжка. На біду, вчора у Львові падав мокрий сніг, який перетворювався під ногами на брудну кашу. Тож запрошена «інтелігенція», піднімаючись до палацу, обережно обходила килим, щоб не забруднити. Завдяки такій скромності Віктор Янукович був першим гостем, хто на цьому килимку наслідив.

Однак чекати цього історичного моменту довелося дуже довго. Віктор Федорович затримувався, митці відверто нудилися. Хтось скаржився, що напередодні візиту з магазинів Львова пропали усі яйця. Хтось оборювався, що громадське об’єднання „Свобода” влаштувала пікетування до приїзду Януковича. Мовляв, раніше треба було діяти, а тепер Янукович – прем’єр, треба його поважати. В основному присутні мовчали. А час йшов. Нарешті, розважати присутніх прийшла Ганна Герман. Але і її зусиль надовго не вистачило. Худорлявий літній чоловік з мольбою в голосі звернувся до імовірного організатора бесіди: „У мене репетиція концерту. Відпустіть. Тут же інших багато”. Але розпорядник був невблаганний, прохачеві довелося, зітхаючи, повернутися у своє крісло.

Нарешті, звершилося! До зали в оточені свити поважно зайшов Віктор Федорович. З балкону полилася мелодія вальсу, запрошені на зустріч митці зіскочили зі своїх місць і гучно зааплодували. Віктору Федоровичу влаштували справжню овацію. Вітали так пристрасно, що у прем’єра мали розвіятися останні сумніви, що в західній Україні не всі „козли, які заважають йому жити”.

Теплий прийом Януковичу сподобався. „Пройшов той час, коли ми були свідками політичного протистояння Заходу та Сходу”, - задоволено повідомив він громаді. А після цього виголосив небачено довгу промову.

Щоправда, початок дався йому важко. Він чи то хвилювався, чи то очікував якогось підступного кроку від присутніх, але слова прем’єр майже вичавлював із себе. „Я не пам’ятаю, хто це сказав, - в страшних муках Віктор Федорович спотикався на кожному слові. - Завжди перемагає... краса...”.

Скоріше за все, таким чином глава Кабміну хотів висловити свої враження від екскурсії палацом Потоцького. Гості вже почали було міркувати, що ж хоче цим сказати урядовець. Може, в його вислові заховано якийсь підтекст. Аж раптом Віктор Федорович відволік присутніх іншим ребусом – попросив їх згадати автора цього, безумовно, геніального вислову.

В першу мить львівська інтелігенція осоромилася - ніхто з присутніх від хвилювання не міг пригадати автора. Копали глибоко - згадали навіть Арістотеля. Аж раптом зрозуміли, що Янукович перефразував Достоєвського: „Краса врятує світ”. Однак, підправляти главу Уряду ніхто не наважився. Або не вважали за потрібне. Лиш один присутній інтелігент, що сидів поряд з автором цих рядків, стиха відповів прем’єру: „Це моя сусідка Галя казала, коли була молода”.

Після компліментів про красу Львова Віктор Янукович поскаржився митцям, що йому довелося „все життя прожити в дуже непростому – м’яко кажучи – регіоні. На Донбасі”. Далі Віктор Федорович довго розмірковував на тему, який позитив Україні принесла конституційна реформа. Він наголошував, що до внесення змін в Основний Закон в Україні був хаос, підприємства працювали «всупереч, а не завдяки допомозі влади». «Ті підприємці, які приймали рішення виконувати закон, - з них сміялися, вони в результаті програвали. Підприємства, а я сам тоді керував великим підприємством, працювали лише завдяки українському характеру», - поділився спогадами прем’єр.

Він дуже хотів сподобатися присутнім, тому слово-в-слово повторив улюблену фразу популярного у Львові Віктора Ющенка. Востаннє гарант згадав про неї на зустрічі з пресою в Українському Домі: «За 15 років ми звикли, що від настрою однієї людини, від того, з якої ноги вона встане вранці з ліжка, залежатиме розвиток держави. Цією людиною був Президент”. Щоправда, висновки прем’єра були протилежні Президентським. Глава держави наголошував, що Україна повертається до тієї тоталітарної моделі, тільки тепер такою вередливою людиною є глава уряду. В той же час прем’єр не згоден з такими закидами. Йому дуже до вподоби така ситуація, він вважає, що нарешті в державі жити стало добре. „Політична реформа надала нам можливість ефективного управління державою. В цій системі є також гідне місце Президента”, - запевняв присутніх Янукович. Він додав, що може багато розповідати про політичну реформу і негативи, які були в системі управління до неї. «Колись у мене буде час – я про це напишу», - пообіцяв прем’єр.

До речі, в промові прем’єра дуже часто зустрічаються запозичення з промов Президента. Зокрема, вже після зустрічі з інтелігентними львів’янами, на прес-конференції його запитали про визнання вояків УПА. Янукович відновив по пам’яті сакраментальну президентську фразу: «Ветерани повинні сісти за стіл переговорів». Щоправда, до цього додав своє власне розуміння: «Треба сидіти скільки потрібно. А не зіштовхуватися головами... А ще переписувати історію нащадкам ніколи не можна. Я не хочу, щоб ми кидалися духовними цінностями».

Це було на прес-конференції. А ось серед діячів культури та науки ніхто не захотів поцікавитися у глави уряду, якою він бачить долю невизнаних вояків УПА. Навіть син командира УПА Романа Шухевича, що сидів в першому ряду, не поставив жодного гострого питання на цю чи іншу тему.

Представники інтелігенції лише просили у Януковича, щоб Кабмін виділив більше коштів на підтримку та реконструкцію архітектурної спадщини Львова, на підвищення пенсій – старим митцям, зарплат – артистам театру. Прем’єр пообіцяв, що по всім питанням уряд розбереться.

Загалом у Віктора Федоровича має залишитися приємне враження від візиту. Адже йому дарували квіти, навіть присвятили вірша!

Єдиним прикрим моментом могла стати хіба що витівка мера Львова Андрія Садового. Він досить двозначно розповідав Януковичу: „Естетичне виховання - це дуже важливо. У нас часто до влади приходять люди, які не мають естетичного виховання. Львів їм допоможе - у нього особлива аура!».

Але Янукович не образився. У прем’єра був дуже хороший настрій. Він розповідав присутнім, що приїхав до них «з відкритим обличчям, як завжди відвертий», після чого закликав людей Заходу і Сходу все робити разом, якісно і з любов’ю.

А ось на зустрічі з активом області Янукович не був таким красномовним. Можливо, йому попсував настрій пікет „Свободи”. Приблизно 300 осіб зібралися перед входом в облраду і скандували «Ганьба!». Пікетувальники тримали плакати: «Янукович, збирайся на полювання!».

У вступному слові перед активом області Янукович повідомив хорошу новину: «Дуже скоро закон про Кабінет міністрів набере чинності. До цього залишилися лічені дні». А далі передав слово команді Кабміну, яку глава уряду привіз з собою. Це були заступники міністрів, представники прокуратури й навіть два віце-прем’єри - Рибак та Радченко.

Після виступу київських посадовців слово планували надати місцевим. Але бажаючих виступити майже не знайшлося.

Хіба що представник громадського об’єднання «Свобода», представники якого пікетували облраду, виступили з вимогами припинити системну русифікацію, визнати вояків ОУН-УПА, скасувати надмірні комунальні тарифи та припинити рейдерство на Львівщині.

Янукович на виступ відреагував двома словами: „Дякую, сідайте”. Лише в своєму заключному слові він нарешті прокоментував єдині різкі слова за цілий день.

„Якщо людина щось хоче сказати - то не треба шукати в цій людині ворога, а шукати союзника. Якщо ми шукаємо у когось недоліки, ми повинні, в першу чергу, дивитися на самих себе”. Тобто, якщо львів’яни вирішили продемонструвати прем’єру, що вони - не козли, то Янукович вирішив показати, який він толерантний.

Однак, у змаганні проявів всеперемагаючої любові виграв губернатор області Петро Олійник. Він надзвичайно пристрасно дякував Януковичу за приїзд, за порозуміння у стосунках з Кабміном. Найсмішніше, що представники „Свободи” цьому вияву люб’язності голови львівської „Нашої України” завчасно підготували плакат: «Янукович і Олійник - два чоботи пара». Як би там не було, всі залишилися задоволені візитом. В усякому разі, яєць ніхто не кидав. Їх, втім, напередодні прибрали з полиць магазинів…