Самозахоплення. Або як побороти бюрократичний інтернаціонал

Верховна Рада Криму вимагає, щоб верховна Рада України якнайшвидше встановила кримінальну відповідальність за самозахоплення землі. Хоча всі люди доброї волі прагнуть встановити кримінальну відповідальність за приналежність до Верховної Ради Криму. У цивілізованому світі подібні до неї сепаратистські угруповання змушені діяти в глибокому підпіллі. Коли їм хочеться помучити титульну націю, вони підривають залізничний вокзал; потім поліцейські вбивають при затриманні їхніх керівників, а хто виживає - сідає довічно. Кримські депутати не ризикують собою, коли знущаються над нами. Вони хочуть бути переобраними на наступний термін в той час, коли нас будуть ув’язнювати за самозахоплення нашої землі. Вони кажуть, що ця кримінальна стаття потрібна їм проти татар, які забирають землі південного узбережжя Криму. Проте жоден татарин не сяде. Спробуйте його ув’язнити – тут десантується ОБСЄ в повному складі, Рада Європи піддасть нас анафемі, американці усунуть нашого президента, а куди ми без нього! Натомість українців можна садовити без проблем. Ніхто не помітить.

Дивна історія з цими татарами. З одного боку, ми їм зобов’язані. Вони зіграли видатну роль у становленні, як мінімум, трьох братніх народів – російського, турецького та українського. Вони «кришували» Москву у найтяжчий період її становлення (за що вдячні росіяни сплачували їм данину, з невеличкими перервами, аж до середини XVIII ст.). Українцям вони давали кінноту для їхніх визвольних змагань і моду на шаровари для малоросійської оперетки. Туркам вони постачали найважливіше: українських дівчат для гаремів і українських хлопчиків для яничарського корпусу.

З другого боку, навіщо вони прагнуть власної державності саме в Криму? Коли євреям спало на думку створити свій національний анклав, вони не захотіли повертатися до Іспанії, звідки їх колись вигнали католицькі королі. Хоча в Іспанії євреї мали значно глибші історичні і культурні коріння, ніж татари в Криму. Єврейська держава була створена в місці походження – в Палестині. Безумовно, татари хочуть повертатися не в Крим, а в Монголію. Лише екстремісти і вахабіти затуманюють їхні голови. Цікаво, чи саджають в Монголії за самозахват землі? Там цим займаються китайці.

Більшість української території здобута нашими предками через самозахоплення. Прийшли і захопили. Прагнення теперішньої бюрократії відчужити нашу землю, об’явити будь-яку нашу політичну, комунальну чи виробничу активність – «злочинним самозахопленням», позаяк все це так чи інакше пов’язане з земною поверхнею, є лише часткою глобального визиску особистості.

Раніше нас визискували як виробників, відчужували створену нами додаткову вартість (за Марксом). Нині нас визискують як споживачів. 80 – 90 % грошей які ми платимо за будь-який товар – це податок на користь бюрократичного інтернаціоналу. Будь-яка ініціатива незалежної особистості чи спільноти підпадає під яку-небудь статтю кримінального кодексу. З прийняттям відповідальності за самозахват землі організаторів будь-якого протестного наметового містечка можна буде переслідувати вже не тільки за адміністративним, але і за кримінальним кодексом (до п’яти років, згідно проекту). Сьогодні київська молода сім’я для того, щоб жити окремо від батьків, має придбати однокімнатну квартиру в панельному будинку де-небудь на Троєщині, десь за шістдесят тисяч доларів, або винайняти убиту хрущовку доларів за триста на місяць. Тобто, сім’я має віддавати більшу частину того, що може заробити за можливість жити в поганих умовах. Уявімо собі, що сотня молодих сімей змогли самоорганізуватися і домовились здобути собі достойні умови життя. Вони самозахоплюють будь-яку територію за окружною дорогою і за місяць будують собі «місто сонця». Будинки з ракушняка або сирцю, одна котельня на всіх, кілька артезіанських свердловин, церква. За нашими розрахунками, кожна сім’я вкладеться в півтори тисячі доларів на все. Їхні будинки не стануть товаром, проте жити в них комфортніше і багатіше, ніж у високоповерхівках. Треба буде відбитися від ментів і відгородитися від начальства частоколом. Проте місяць роботи, зо два тижня мужності - і живи хоч сто років. Над кількома подібними проектами ми працюємо в БРАТСТВІ. І тут вони хочуть ввести кримінальну відповідальність за мужність.

Жодний новий дискримінаційний закон не приймається в європейських країнах без серйозних ексцесів. Публіка бунтує. Штаб організації тиску на Верховну Раду щодо не розширення кримінального кодексу знаходиться на Грушевського 16. Телефон зв’язку: 253-82-26.