УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Ющенко забув, хто він і хто - Кучма

1,1 т.
Ющенко забув, хто він і хто - Кучма

6 червня, в офісі «Оглядача» відбувся круглий стіл провідних політологів України на тему: «Україна в очікуванні коаліції та нового уряду. Потенціал міцності коаліції трьох. Парад федеративності».

За словами Директора інституту країн СНД Володимира Корнілова, колишні «шантажисти» у форматі коаліції - «Наша Україна» - після скандалу з НАТОвським кораблем у Феодосії перетворилися на слухняних народників. І тепер шантажем, особливо, щодо посади спікера ВР, стали займатися представники СПУ. «Оскільки одним з пріоритетних питань для НУ тепер стало проштовхування законопроекту про проведення навчань на території України, їм просто необхідно створити коаліцію, причому таку, яка б підтримала цей законопроект» - вважає політолог.

Щодо тривалості роботи коаліції, то, на переконання Корнілова, найімовірніше, вона існуватиме до того часу, коли постане питання обрання прем’єр-міністра. Адже відомо про підводні анти-Тимошенківські течії всередині «Нашої України».

Також Володимир Корнілов зізнався у тому, що він залишається впевненим прихильником федералізму: «Українська влада повинна розуміти, що вічного контролю центру над регіонами не буде. І Україна зараз переживає нормальний процес федералізації».

Політолог Володимир Фесенко вважає основною проблемою учасників коаліційного процесу їхній страх, що в коаліційному процесі може виграти лише одна політична сила, тоді одна з учасниць коаліційного процесу отримає все, решта – залишаться в програші. «Владу потрібно ділити, і не лише між учасниками коаліції, а й з опозицією», - переконаний він.

На думку Фесенка, проблеми, що виникають при створенні коаліції, дискредитують владу і президентсько-парламентську республіку. Місцеві органи самоврядування уже не сприймають уряд як владу, а це ставить під удар політичну реформу: «І це те, що повинно турбувати насамперед Сан Санича Мороза, який, фактично, є батьком політичної реформи. Адже, оскільки після завершення формування коаліції політичну реформу можуть просто викинути у розділ «Історія України».

Різко критикував політолог і ту частину коаліційної угоди, де йдеться про те, що учасники коаліції призначають губернатора, голову Верховного Суду, інших посадовців. «Учасники коаліції повинні розуміти, що вони не можуть ділити все […] Потрібно враховувати, хто і де отримав більшість, призначати Губернаторів з огляду на громадську думку, щоб не поглиблювати розкол між центральною та місцевою владою». Володимир Фесенко вважає, що президент не повинен забувати, що він, перш за все, - голова держави, і повинен «якомога швидше відмовитися від посади почесного голови НУ, що призведе лише до позитивних результатів».

Вадим Карасьов, наголосив на тому, що Україна не готова до коаліційного процесу, оскільки навіть ті, хто створюють коаліцію, не розуміють суті її існування. «Не може створюватися парламентська коаліція, так само як і депутатська. Коаліція може бути лише урядова, тому що створюється вона лише для формування уряду».

Карасьов запропонував чотири варіанти розвитку подій навколо коаліції:

1 – Помаранчево-оптимістичний варіант. 7 червня коаліція створена не буде, але буде створена трохи пізніше, ще після одного туру переговорів;

2 – Демократична коаліція не створюється. Посаду спікера отримує представник Партії регіонів, а в заміну Єхануров залишається Прем’єром після формування коаліції з ПР;

3 – Затягування коаліційного процесу до осені, а там - прийняття рішення вигідного на той момент;

4 – Знову ж таки затягування коаліційного процесу до осені, а там проведення конституційної реформи і знищення політичної реформи разом з коаліцією.

Стабільність роботи коаліції Карасьов пов’язує з настроями, що пануватимуть всередині коаліції. Якщо за рік не виникне серйозних конфліктів, то все буде добре, якщо ж проблеми будуть, то ініціативу по контролю влади перехопить Партія регіонів, причому настільки міцно, що з її рук уже не вирветься ні Президент, ні прем’єр.

Політолог Олександр Дергачов вважає, що керування над країною уже втрачено, і важливо віднайти стабільний політичний курс, щоб повернути керування країною владі.

Створення так званої «помаранчевої коаліції» - це єдиний шанс для помаранчевих залишитися при владі. Якщо ж до коаліції приєднається ПР, то це призведе до певних поступок зі сторони «Нашої України», особливо доведеться пожертвувати певними пунктами зовнішньополітичного курсу.

Політолог Андрій Єрмолаєв відзначає, що Україна перебуває у кризі державності, а не коаліції. «Відбувається процес, коли соратники Президента намагаються захопити владу, саме тому з’являються в коаліційній угоді пункти про призначення губернаторів, голову нацбанку та Верховного суду». Помаранчева коаліція працюватиме мінімум півроку, до вересня. Основним питанням навколо якого будуть суперечки - відповідальність за економічний провал 2006 року.

Олесь Доній, як і його колеги, вважає, що влада втратила контроль над країною і уже не може зберегти державний суверенітет. Якщо протягом двох місяців не буде сформовано уряд, ситуація в країні ще погіршиться, особливо враховуючи те, що уряд зі префіксом «в.о.» не може керувати державою. Втілення плану «вічного в.о. Єханурова» призведе до фактичного знищення держави.

«Чи зможе покращити ситуацію в державі створена помаранчева коаліція? - Мабуть ні. Маючи в активі 240 депутатів, вони не зможуть приймати потрібні їм рішення, особливо, знаючи явку депутатів на засіданнях. Навряд чи їм дозволить ПР як опозиція голосувати за чужими картками» - вважає Олесь Доній. Єдиним виходом з кризової ситуації в Україні він бачить призначення перевиборів, причому, як до ВР, так і президентських.

Василь Стоякін вважає створення помаранчевої коаліції справою минулих днів, оскільки ціллю створення коаліції була боротьба проти президента Кучми. Який на даний момент знаходиться на пенсії. «А Ющенко іноді поводить себе так, ніби президентом все ще залишається Кучма».

фото Толстый и Тонкий/ОБОЗ