Полювання на м’ясо. Кореспондент «Обозу» відчув себе митником

Полювання на м’ясо. Кореспондент «Обозу» відчув себе митником

Державна митна служба України мабуть вирішила поборотися за свою заплямовану скандалами репутацію і довести, що не все так погано у нас на кордоні. З тим і запросила на прогулянку західними околицями держави столичних журналістів, щоб кожен з присутніх переконався: ворог не спить, але митники теж не сидять, склавши руки.

А розпочалося все із заборони ввозити м’ясо на територію України з сусідніх держав. В столиці у зв’язку з цим вирішили посилити контроль за ввезенням «українського наркотику» по усьому кордону, насамперед - на західній його частині. Створили аналітичну групу та аналітичний центр, завдяки яким вели миттєвий контроль за роботою на митниці. Кількість «оперів» була на перший погляд обмеженою – лише півсотні осіб на всю західну митницю.

Видео дня

«Накрити» всі пропускні пункти такою кількістю людей неможливо, тому спочатку ця затія викликала у митників лише скепсис. Але вже через тиждень роботи аналітичної групи з’ясувалося, що інтелектуальна праця куди ефективніша за сидіння у засідці. За перший тиждень роботи «оперативників» бюджет отримав понад 23 мільйона гривень. Для порівняння: попередній показник митниці становив 13,6 мільйона.

Напевно, читачам буде цікаво дізнатися, що в травні цього року в Україну вперше завезли через західний кордон ківі, полуницю, авокадо й часник, а також трикотажні вироби. Нічого дивного тут немає – просто раніше ці товари взагалі не декларували, щоб не сплачувати мито.

Але повернемося до м’яса. Як стверджує заступник голови Державної Митної служби України Володимир Руссков, «завдяки оперативній групі, з 10 травня повністю припинили незаконне ввезення м’яса на територію України. Навіть якщо люди везуть нібито для себе по 10 – 15 кг».

Такі «драконівські» методи митники пояснюють просто: їм, мовляв, не подобаються, коли громадяни намагаються зробити з людей у погонах ідіотів. Митники ведуть негласний контроль за тим, хто і що вивозить з території України на територію Польщі і що везе в зворотному напрямку. Так, на територію Польщі в’їжджає авто під самий дах наповнене соляркою, а назад це ж авто вже штовхають через кордон, бо в баках – сухо. Такий собі бізнес – дизпаливо в Польщі дорожче, ніж в Україні.

Для з’ясування ситуації митники послали у Польщу «розвідувальну групу». І побачене дуже зацікавило «оперативників». Виявляється, на території Польщі, неподалік митниці, стоять фургони, забиті під зав’язку мороженим м’ясом. Машини простоюють не через відсутність пального – його якраз українці завозять вдосталь. Заборонена продукція чекає свого часу – коли вищезгадана оперативна група закінчить працювати на західній митниці і перебереться на іншу ділянку кордону. А поки вони намагаються перехитрити митників, перевозячи це м’ясо дещо меншими транспортними засобами. Та про це трохи далі …

А ще митники поскаржилися журналістам, що не можуть викорінити хабарників. Мовляв, нечистих на руку співробітників звільняють з роботи, а вони звертаються в суди, приносять «заднім числом» довідки про хворобу, і суд постановляє, що звільнення - незаконне, оскільки в той день вони перебували на лікарняному. Звичайно, поновлених працівників намагаються тримати подалі від митних декларацій та інших хлібних місць, але така ситуація аж ніяк не сприяє підвищенню дисципліни. Майже по Достоєвському – карають людей, не за статтями кримінального кодексу, а душевними муками…

На митниці в Краковці журналістам пояснили, що вирішили відмовитися від нічних засідок на кордоні: «просто, крім того що вони абсолютно не дієві, а найбільше користі вони приносять комарам, яких годують ті, хто сидять у засідці».

Після ввідного інструктаду десант журналістів висадився безпосередньо на митному кордоні між Україною і Польщею. Перше враження – неприємне: з Польщі на Українську митницю черг немає, а у зворотному напрямку - є. «Польські митники перш за все пропускають громадян з Євросоюзу, і, навіть маючи можливість пропускати до тридцяти машин на годину, працюють значно повільніше. Будь-які переговори про пришвидшення роботи закінчуються згодою поляків, але це все одно ні до чого не приводить», - вочевидь, прочитав наш подив Валентин Ковальський - начальник Миколаївської митниці, нині направлений на тимчасове управління Краковецькою митницею. Його прогноз невтішний: українцям доведеться стояти в чергах, поки не приймуть нас до Євросоюзу.

Але нас найбільше цікавило, чи справді через кордон неможливо провезти жодного кілограма контрабандного м’яса. Хоч як запевняли митники у якості своєї роботи, журналістам все одно не вірилося, що таке можливо. Одна із Львівських журналісток навіть при всіх подзвонила своєму знайомому, який торгує м’ясом, і запитала, чи є в нього товар. Як виявилось, м’яса справді не було, тож митники зітхнули з полегшенням.

Нарешті, щоб остаточно розвіяти сумніви, пресі дозволили взяти участь у митному огляді авто. От тут жадібним на сенсації журналістам і пощастило. Спочатку все було до банального просто: на митному контролі стояли затримані чотири машини з пральними машинами та іншою побутовою технікою. Затримали їх через те, що без декларування і розмитнення через кордон можна перевезти товар або на суму менше 200 євро або вагою не більше 50 кг. І норми так чи інакше були порушені, тому авто були затримані. Але хіба ж це сенсація.

Журналісти байдуже ходили вздовж і поперек митного пункту, відверто нудьгували, аж поки хтось не сказав чарівне слово «м'ясо». За мить до білого легковика» збіглися журналісти і оператори. Машину оточили щільним кільцем, розглядаючи «скарб». На перший погляд, вантаж був не надто розкішним. Водій, що представився Сергієм, перевозив мішок близько дванадцяти кілограм, ящик помідорів, десь кілограмів п’ять м’яса, кістки для собаки та чотири вживані шини.

Ввічливі митники – невідомо, чи на камеру, чи вони справді такі ввічливі – запитували у водія, навіщо йому везти з Європи стільки цибулі? Чи не знає він про санітарну заборону ввозу м’яса? Для чого йому вживані шини?

Водій спочатку відповідав спокійно, але з кожним запитанням все більше дратувався. Нарешті він не витримав і зірвався: «Я не знав, що м'ясо не можна провозити. Якщо щось не подобається – давайте, я вам його тут залишу і поїду собі». Напевно, це було його фатальною помилкою. Начальник митниці, який стояв поруч, заступився за своє «господарство». Мовляв, нічого перетворювати митний пункт на смітник. А для моральної сатисфакції попросив перевірити машину.

Ось тут журналісти і були нагороджені за терпіння. Водія попросили ви грузити все, що було у багажнику. Звичайно, той не був у захваті від такого прохання, всіляко опирався, і даючи зрозуміти, що він думає про митників, кордони, санітарні служби й інші інстанції. Сергій вивантажив з багажника усе, крім шин. Митники «підбадьорили» його, мовляв, продовжуй. Але водій «зірвався»: «Та нащо ті шини витягати»!

Митники були невблаганні. Шофер змушений був підкоритися. І тут журналісти побачили, який «скарб» ховався під шаром гуми. У кожній покришці прикордонники виявилося значно більше м’яса, ніж людина здатна з’їсти за місяць. Але митники вирішили продовжити екзекуцію. Вони попросили підняти кришку багажника, де зазвичай возять «запаску», там теж замість колеса виявилося близько десяти кілограмів м’яса.

Тим часом водія відвели у невідомому напрямку, а митники попросили залишити машину пасажирів. Жінки, які зручно вмостилися на задньому сидінні, дуже неохоче вийшли з машини. А під заднім сидінням виявилося ще кілограмів двадцять «контрабасу».

«Чим це загрожує водієві авто?» - цікавимося у начальника митниці. Виявилося, що згідно законодавства треба конфісковувати транспортний засіб, або накладати штраф у сумі 1700 гривень. Втім, митниця таких покарань не практикує - просто конфісковує м'ясо і відпускає правопорушника.

Але в нашому випадку контрабандист виявив бажання разом з м’ясом повернутися до Польщі. Таке хоч законодавством і не передбачено, але дозволяється. Пояснення просте: насправді водій не є власником м’яса, яке він переховує. М’ясо йому загружають з тих самих рефрижераторів, що стоять у Польщі. Мета – перевезти цю невеличку партію м'яса через митницю і перевантажити його в лісі в інший мікроавтобус. За це водій отримує заслужені гроші. За визнанням самого начальника митниці, у такий спосіб можна протягнути крізь митний кордон до тонни м’яса. Якщо, звичайно, не стануть на заваді митники.

Доля конфіскованого м’яса теж надзвичайно цікава. Його на безкоштовній основі забирають на зберігання у рефрижераторах фірми Гамалія та Богдан. Як виявилося, зберігання такої великої кількості м’яса для є абсолютно неприбутковою справою. Єдиний зиск – від знищення м’яса, з якого раніше отримували муку чи корм для тварин, які можна було продавати.

До речі, щойно приступивши до роботи, оперативна група митниці перевірила, як працює завод по переробці конфіскованого м’яса. Виявилося, що конфіскат утилізують надзвичайно рідко. До того ж, на підприємстві працюють кілька «бомжів та п’яниць». Тож фірму «ввічливо попросили» все таки зайнятися задекларованою справою: знижувати м’ясо. Втім, фірма чомусь зреагувала на таке прохання «ногами» - попросила розірвати контракт і відмовитися від зберігання м’яса. Така поведінка насторожила митників: чи, бува, не приторговували ділки м’ясом, яке конфісковували у контрабандистів і передавали на зберігання.

Журналісти вирішили навідатися на завод по переробці м’яса, на якому колись виготовляли мило. Побачене шокувало: околиці підприємства перетворилися на жахливе кладовище щурів, чиї трупи валялися на кожному кроці, а під палаючим сонцем гнили купи кісток. Але всередині картина виявилася просто–таки жахливою. Гори гнилого м’яса, якими, наче домашні тваринки, прогулювалися годовані щури, не звертаючи уваги на шум машин та присутніх людей.

Втім, така картина була цілком нормальною для кількох працівників – осіб незрозумілого соціального стану. Вони отримують за свою роботу 70-80 гривен на місяць, а також – гидко навіть думати про таке - частку від збуту своєї «продукції». А найбільше розчарувало журналістів, як, втім, і митників, що замість обіцяних семи тонн курячих лапок, які мали демонстративно спалити перед журналістами, на заводі знищили… свині ніжки.

Пояснення у «термінаторів» було просте, але не надто переконливе, мовляв, курячі лапки уже стаханівськими темпами знищені. Однак митники такому поясненню здивувалися, бо ж свинячих ніжок не конфіскували уже давно. От вам і парадокс – поки митники воюють із контрабандою м’яса, спритні ділки залюбки торгують тим, що не просочилося через кордон.

Відкрита фура з польським м'ясом. Невже провітрюють?

"М'ясарня" завжди рада українцям

Уявляєте, скільки потрібно легковиків, щоб провезти через митницю усі ці фургони?!

А ось ще дві фури - "під зав'язку" завантажені, але їхати не поспішають.