Велика коаліція завершить політичну кар’єру Ющенка
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Після перемоги блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) над іншими помаранчевими блоками та партіями на виборах 26 березня, знову розпочалися дискусії щодо ідеологій, минулих дій та майбутніх програм лідерів трьох найбільших партій в наступному парламенті. Заяви, які лунають з усіх сторін, є або повністю, або частково підозрілими. Тому, буде корисно дослідити найбільш часто повторювані з них.
1. Партія регіонів виступає за НАТО, Європу та демократію
Не зважаючи на проєвропейські заяви, які робилися протягом останніх днів, парламентські голосування Партії регіонів без сумніву говорять про зовсім інше. Лише в жовтні 2005 партія голосно та з помпою голосувала проти зближення з НАТО. Протягом 2005 Регіони постійно голосували проти законів що мають відношення до СОТ, які пропонували уряди Тимошенко і Єханурова, проти заходів по синхронізації українських стандартів здоров’я та безпеки продуктів харчування з європейськими, проти вільних ринкових реформ, які б відкрили закриті підприємства для конкуренції, а також проти реформування митних правил для співвіднесення їх з західноєвропейськими та скорочення контрабанди.
В останній тиждень виборчої кампанії лідер Регіонів Віктор Янукович виступив на каналі НТН, де він вихваляв білоруського диктатора, кажучи, що його перемога на останніх президентських виборах не має нічого спільного з фальсифікованими виборами, вона говорить про те, що Білорусія “розвивається краще України”. Він заявив, що необхідно менше фокусувати увагу на демократичній реформі, і що для України краще наслідувати білоруський шлях розвитку. У той же час, він розкритикував Україну за зміцнення кордону з Придністров’ям, і заявив, що контрабанда не є проблемою цього молдавського регіону.Юлія Тимошенко знищила економіку України
Хоча уряд Тимошенко зробив ряд хибних кроків – зокрема намагаючись контролювати ціни в деяких галузях промисловості – покладання провини за уповільнення економічного розвитку лише на Тимошенко не витримує критики.
Уряд Тимошенко отримав у спадок від Віктора Януковича та Партії регіонів дефіцит бюджету в 1 мільярд доларів (більше 10% ВВП), який утворився внаслідок неконтрольованих та раптових грошових емісій всередині та наприкінці 2004. Ці емісії було використано для покриття підвищення в два рази пенсій та значного зростання зарплат держслужбовців, які не було враховано в бюджеті, що створило роздуту інфляцію. Уряд також отримав у спадок державну казну, яка отримувала набагато менше надходжень, ніж було офіційно зареєстровано, та економіку, що майже зупинила свій розвиток внаслідок революції.
Протягом одного місяця роботи уряд Тимошенко переглянув бюджет, щоб зменшити дефіцит до менше 2 відсотків ВВП. Надходження в бюджет також збільшилися більш ніж вдвічі за урядування Тимошенко – цифра, яку підтверджує навіть один з колишніх запеклих критиків прем’єр-міністра Андерс Аслунд. Податки знизились, хоча не настільки, наскільки сподівалися. Інфляцію тримали під контролем, ще один пункт, який хвалить Аслунд. З метою покращення бізнесового клімату було відмінено більше 2,500 бюрократичних процедур і ще 2,500 було призначено для відміни указами парламенту чи президента.
Хоча зростання значно уповільнилось з лютого до серпня, у вересні воно почало відновлюватись. Вересневі цифри – місяць, в якому Тимошенко було відправлено у відставку - показували зростання на 3 відсотки. Беручи до уваги період затримки, характерний для економічних показників, а також той факт, що уряд Єханурова не було затверджено до третього тижня місяця, ці цифри не можна пов’язувати з політичними причинами. Натомність стає зрозумілим, що економіка виходила з важкого становища.Партія регіонів більше підходить для економічного зростання
У 2004 офіційні українські особи заявляли, що економіка зросла на 12%. Хоча ця цифра є трохи підозрілою, немає сумніву, що у цей час відзначалось значне зростання ВВП.
Однак, економіка 2006 – це вже не економіка 2004. У 2004 рушійна сила зростання країни – металургійна промисловість – отримувала прибутки не лише від високих світових цін на її продукцію, але і за рахунок великих державних субсидій на декількох рівнях. Більшість великих заводів отримували газ та нафту майже безкоштовно, контракти на готову продукцію заключалися в старому бартерному стилі, а не на принципах вільного ринку. Податки були неприродно низькі, не існували, або просто не сплачувались.
Коротко кажучи, у 2004 виробництво коштувало набагато менше, ніж воно коштуватиме коли-небудь ще. Проте, державний бюджет заплатив свою ціну. Не зважаючи на загальне економічне зростання, надходження в бюджет призупинилися, а уряд був неспроможний перевести це зростання ВВП у програми, які б приносили користь у довготривалому розвитку країни. Навіть якщо Партія регіонів знову візьме економічне керівництво в свої руки, вони вже не матимуть механізму, який надавала керована економіка без ознак вільного ринку для того, щоб створювати зростання в окремих секторах. Їм доведеться продемонструвати, що будь-яке зростання піде на користь середньому українцю, а не лише великим бізнесменам – щось, що їм не вдалося зробити раніше.Юлія Тимошенко планувала реприватизувати 3000 компаній
Під час революції Віктор Ющенко неодноразово повторював: “Те, що було вкрадено у народу, буде йому повернуто”. У лютому 2005 Тимошенко відповіла на питання репортера щодо цього зазначивши, що протягом останніх десяти років було більше 3000 скарг щодо неправильно проведених процедур приватизації. Уряд “подивиться” на ці компанії, сказала вона. Вона не говорила, що вони збираються реприватизувати всі з цих компаній.
Немає сумніву, що Тимошенко хотіла реприватизувати більше, ніж одну компанію – «Криворіжсталь». Її заяви з цього приводу часто загострювали питання та лякали інвесторів, вона б поступила мудріше, якби була більш стриманою у своїй риториці. Але в дійсності, ніколи не йшлося про 3000 реприватизації. У квітні Віктор Ющенко заявив, що буде ре приватизована “приблизно дюжина” компаній, і це питання владналося після зазначення цієї цифри.Коаліція Нашої України та Партії регіонів об’єднає країну
У той час, як деякі (хоча, звичайно, не всі) члени НУ та ПР можуть підтримати цей крок, прихильники блоку Юлії Тимошенко, який зайняв перше місце у 14 з 24 областей України, цього не зроблять. Союз НУ-ПР аж ніяк не об’єднає країну, він ризикує призвести до розчарування та обурення більшості помаранчевих виборців, які обрали Тимошенко. Він також ризикує приректи політичну кар’єру Віктора Ющенка, оскільки “помаранчеві” виборці ще далі можуть віддалитися від нього, а “блакитні” залишаться з ПР.
Більше того, блок Тимошенко спритно переміг у Кіровоградській області (33%), історичній області, що більше схиляється до сходу і є загальною межею поділу між “прозахідними” та “просхідними” виборцями. Ця перемога зміщує цю межу на схід. До того ж, БЮТ посів друге місце з більше 15% голосів у східній українській Дніпропетровській області, і отримав більше 10% і друге місце в двох інших східних областях – Харкові та Запоріжжі. Це найвищий показник на парламентських виборах у східному регіоні для прозахідного політичного блоку. Ці цифри не можна відкидати, вони можуть представляти незначне танення регіонального поділу в Україні.
Звичайно, у всіх сторін, що беруть участь в коаліційних розмовах, є ще багато заяв. Безперечно, з’явиться ще більше. Завданням політичних сил, залучених у переговори, буде розібратися у цій риториці та знайти компроміс, який би поважав вибір зроблений 26 березня. Якщо вони цього досягнуть, Україна зробить ще один крок до успішного зміцнення своєї демократії.
Теммі ЛІНЧ Старший науковий співробітник
Інститут дослідження конфліктів, ідеологій та політики Бостон, Масачусетс