Олег Скрипка організовує новий фестиваль

189
Олег Скрипка організовує новий фестиваль

Усі на «Рок-Січ»!

Про потребу розвивати українську музику точиться чимало розмов, але до конкретних дій, на жаль, вдаються лише одиниці. Серед них - відомий музикант Олег Скрипка. Він організовує фестиваль "Рок-Січ", який 6-7 травня відбуватиметься на Трухановому острові в Києві. На думку Скрипки, ця імпреза стане щорічною й дасть поштовх розвою української рок-музики. Наша розмова з музикантом стосувалася передусім майбутньої "Січі".

Видео дня

Олегу, як виникла ідея фестивалю?

— Про таке ми думали ще двадцять років тому, коли заснували "ВВ". А нещодавно, балакаючи з працівниками Міністерства культури, я спитав, чи не хотіли б вони підтримати рок-фестиваль на кшталт фольклорного фестивалю "Країна мрій". Вони підтримали нас, дали трошки грошей. І тепер можемо влаштувати "Рок-Січ".

Чи правда, що деяким молодим гуртам ви особисто дзвонили й запрошували на «Січ»?

— З багатьма молодими музикантами я знайомий особисто. Дзвоню, говорю. Треба, щоб гурти перейнялися ідеєю фестивалю, бо ж не маємо грошей на те, щоб заплатити за участь. Треба все це розпочати, а далі буде легше. Як показує досвід фестивалю "Країна мрій", згодом і кошти можна знайти, і спонсорів, і підтримку.

Які групи уже погодилися взяти участь у фестивалі?

— їх понад тридцять. Це "Димна суміш", "Бум-бокс", "Фактично самі", "Файно", "Верховна зрада" і багато інших, усіх зразу й не пригадаєш.

Якими були критерії добору?

— У першу чергу — україномовність. Дивно, але така музика в рідній країні є в андер-граунді. Ми б хотіли вивести її з цього стану.

А звідки задум робити все на острові?

— Ще студентом я дуже любив відпочивати на Трухановому острові. Ще тоді мріяв організувати там фестиваль. Побувавши в Будапешті на фестивалі "Сігет", я побачив, що угорці реалізували мою ідею. Острів — це ідеально для рок-музики, коли треба, щоб усе було потужно і водночас безпечно.

А скільки відвідувачів буде на "Рок-Січі"?

— Гадаю, якщо тисяч десять прийде, то це буде перемога. На острові поставимо три сцени. Принцип імпрези — щоб слухач міг майже одночасно послухати кілька груп. На першій сцені виступатимуть представники найбільш традиційної рокової орієнтації: хард, етно, мейнстрим.

На другій своє мистецтво показуватимуть рокові "важковаговики", а третя сцена об'єднає "читанкарів" — реп, хіп-хоп тощо. Зрештою, поділ цей досить умовний, і музиканти до нього ставляться дуже легко. Питаєш: "На котрій сцені хочете виступати?" Відповідають: "Нам однаково".

Як вплинула на вашу діяльність театральна премія "Київська пекто-раль"?

— Було дуже приємно, адже я дуже сентиментально ставлюся до театральної сцени. Спершу була забавка — хотілося погратися в театр. Але мої ігри оцінили серйозні люди — театральна комісія. Для мене ця пектораль важливіша, ніж якась музична нагорода. До музичних нагород ставлюся дуже скептично, не вірю в неко-румпованість членів журі. Усі мої музичні нагороди — в моїх батьків, а "Пектораль" я поставив на свій робочий стіл.

А як складаються ваші стосунки з Юрієм Андруховичем? Чи правда, що він написав поему про групу "ВВ"?

— Правда. Рік тому Юрко подзвонив мені, сказав, що у Берліні відбувається літературний фестиваль, на який хотів би запросити нас. Ще додав, що має бажання написати кілька слів про "ВВ". Я, звісно ж, погодився, відповів, що для нас це велика честь. Але вийшло не кілька слів, а талановитий віршований текст.

Сюжет поеми — сентиментальна розповідь про стосунки "ВВ" та письменника Андруховича, плюс атмосфера Києва 1980-х років та берлінського літературного андерграунду... Чіткої сюжетної лінії в поемі немає, це радше настроєва річ. Чи вийде книжка друком, залежить від автора, а з самим текстом незабаром можна буде ознайом йтися на сайті "ВВ".

Чи не плануєте у відповідь створити пісню про Андруховича?

— У Берліні ми співали Юркові нашу пісню "Юра". Щоправда, вона про космонавта Га-гаріна... Але тоді була адресована тільки Андруховичу.

Повернімося до теми про "Рок-Січ". Чи справді вірите, що українська музика витіснить російськомовну з ефіру?

— Її не треба витісняти. Треба боротися не проти чогось, а за щось. Маємо підтримувати те, що є, адже якість україномовної рок-музики справді хороша. Цікаво, до речі, що більшість цієї музики створюють у Східній Україні. Донеччина, Херсонщина, Луганщина...

А чи потрібно це тій молоді, яка любить лишень попсу?

— У 1970-х та 80-х роках молодь слухала переважно рок-музику, і той гріх, що нині вона слухає "попсу", лежить на сумлінні мас-медіа, програмних директорів телеканалів. Річ у тім, що люди не мають інформації про якісну українську музику. А для того, щоб така інформація була, ми й організовуємо "Рок-Січ".

Олена УГРИН, «Експрес»

http://www.expres.ua

4 травня о 15.00 на «Оглядачі» розпочнеться веб-конференція лідера гурту «ВВ», ініціатора фестивалю українського року «Рок-Січ» Олега Скрипки