На прес-конференції міністра МВС Юрія Луценко завжди є про що послухати. Навіть якщо інформації - мінімум, то жартів досить для хорошої картинки і для веселої статті. З вмінням використовувати дотепні слівця Луценко може конкурувати лише з ненависним для нього Святославом Піскуном. На цей раз не пощастило пані Вітренко, яка потрапила на гострий язичок міністра МВС.
А було це так. Поки міністр перебував з візитом в США, Печерський суд швиденько за позовом Вітренко видав рішення, в якому заборонив Луценку давати оцінку кандидатам в депутати в списку Наталки Михайлівни. Суд вирішив, що Луценко займався антиагітацією, коли розповів про двох кандидатів в депутати від блоку Вітренко, які перебувають в розшуку Інтерполу.
У своїй заяві міністр внутрішніх справ не міг залишити без уваги двох одіозних «правоохоронців» епохи занепаду кучмізму, так званих «білокоників». Йдеться про колишнього керівника УМВС Львівської області Олега Сало і його колеги із Закарпатської області Василя Варцабу.
Першого звинувачують в тому, що він організував підкидання гранат в офіс «Студентського братства» під час президентських виборів, а другого - в причетності до інцидентів, які відбулися на виборах мера Мукачевого. Незважаючи на червону картку Інтерполу, Сало не побоявся після рішення суду, ніби знущаючись з нового міністра, навіть організував зустріч з журналістами, на якій назвав Луценка політичним кілером.
Тепер міністр МВС не стримував емоцій. Дісталося всім - і Сало, і Вітренко, і суддям, і, за компанію, всій судовій системі в Україні. «Широка демократизація обхопила судову гілку. Не можу нічого говорити про суддів - вони в нас завжди мудрі й праві, але інколи їх рішення призводять до страшних наслідків», - скаржився Луценко. Він вважає неетичною поведінку судді, яка оголосила вердикт за його відсутності. А рішення суду міністр кваліфікує як заборону на професію. «Тобто мене позбавили права надавати інформацію про будь-кого, хто знаходиться в міжнародному розшуку й одночасно є в списку політичної сили. Отже, я не можу залучати всі доступні мені засоби для розшуку двох людей, які прикриваються тільки кандидатством у депутати. А уявіть, що буде, коли вони отримають депутатський мандат!?», - обурювався Луценко.
Головний міліціонер країни запевнив, що подасть апеляцію й буде продовжувати викривати злочинців в списках всіх партій і блоків, в тому числі у пані Наталки. «Я законослухняний громадянин, тому буду виконувати рішення суду. Я буду їх називати не прямо. Наприклад, «Блок дами на мітлі», «Блок дами з Конотопу» або «Блок солодкої парочки». А як мене потім будуть називати: політичним кілером чи коханим - мені байдуже», - знущався Луценко з пані, з якою походить з одного політичного гнізда – партії Мороза.
До речі, журналісти дорікнули міністру МВС, що його статус передбачає не бути членом політичної партії, водночас обличчя Луценка – прапор соцпартії в усіх політичних роликах. «Я не маю права агітувати, а мною можуть агітувати всі, хто вважає це для себе корисним. До речі, соцпартія ризикує при цьому. От, наприклад, Вітренко тепер не проголосує», - пожартував Луценко.
Разом з тим, його вклад в агітаційну кампанію Мороза - беззаперечний. Міністр МВС у силу своїх можливостей навіть здійснює агітаційні тури регіонами. Звичайно, це називається робочими поїздками, і все формально відбувається в межах закону. Проте сенсаційні прес-конференції під час таких «робочих поїздок» - обов’язковий елемент. Наприклад, як розповів Юрій Луценко, на тижні він їде до Криму. «Я проінформую людей, що собою являють політичні сили, які намагаються взяти реванш на виборах на півострові. Бо в списках є особи, які трупами завалили кримський півострів у середині 90-х, а тепер рвуться до влади, прикриваючись гарною ідеєю про дружбу з Росією. До речі, трупи від діяльності цих людей ми до сих пір дістаємо з кримських штолень, причому не по одному», - так анонсував свій візит Луценко.
Він дуже багато говорив на прес-конференції, що в списки кандидатів у Верховну та аж до сільських рад намагаються проникнути особи, які раніше були судимі або зараз становлять інтерес для міліції. Однак перелік прізвищ до цього звинувачення міністр не додав. За його словами, він може оприлюднювати лише суспільно-значимі прізвища, а їх все одно всі знають.
За словами Луценка, лише один список до Верховної Ради України повністю позбавлений криміналу. Звісно, це список Соцпартії. Це нібито цілковита заслуга міністра МВС. За визнанням самого Луценка, до нього звернувся Мороз з проханням очистити списки. «Перед з’їздом я дійсно знайшов одну особу, яка була судима. Її в цьому списку вже немає», - похвалився Луценко. Водночас він зізнався, що в списках кандидатів у ради інших рівнів навіть серед його однопартійців є люди з кримінальним минулим. Як приклад, Луценко продемонстрував роздруківку кандидатів в депутати Тернопільської області, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності. «Тут немає жодного з Регіонів, але є один з Соцпартії, засуджений на два роки виправних робіт», - зауважив Луценко.
Після Соцпартії, за його словами, «майже ідеальним є список у Верховну Раду «Нашої України». Адже його теж чистив Луценко. «До мене звернувся Безсмертний й попросив оцінити списки. Наскільки мені відомо, троє осіб, щодо яких я дав інформацію, в список не потрапили. Щоправда, потім у мене виникли запитання до інших людей в цьому списку, всі їх я передав Роману Петровичу. Нехай вирішують», - зауважив Луценко.
Він додав, що будь-хто, в тому числі з опозиційних сил, можуть звертатися до нього і таким чином самоочищатися. Міністр МВС вирішив скромно промовчати, що після такої чистки там нікого не залишиться.
А ще Луценко зараз зайнятий очищенням списків на замовлення ЦВК. Шукають осіб з непогашеною судимістю, адже таким у владу дорога закрита законом: «Перевірили сім тисяч, понад 600!!! залишили на детальну перевірку, бо в багатьох параметрах ПІБ та дата народження співпадають з особами, строк судимості яких не погашено», - зауважив Луценко. Цифра вражає, цікаво наскільки вона підтвердиться. Луценко пообіцяв, що дані будуть відомі вже 20 числа.
Міністр вважає, що у в ідеалі у списках не повинно бути жодної людини, яка мала в біографії кримінальні плями. «Я не хочу, щоб люди, які мали кримінальне минуле, писали потім закони для міліції», - завершив свою промову про списки міністр МВС. Луценко не зробив навіть виключення для політичних справ та сфабрикованих, яких в нашій країні наштампували чимало. Безапеляційний тон міністра вражає ще й тому, що на минулих виборах у Верховну Раду Луценко сам ледь не став кандидатом, який має проблеми з правоохоронними органами. Йому просто пощастило, що генпрокурор не санкціонував арешт, який приготувало для Луценка СБУ по справі «масових заворушень 9 березня», тоді революціонер з мегафоном перейшов у розряд свідків.
Зрештою, така позиція Луценка має свої аргументи й беззаперечні агітаційні переваги. Адже саме на Луценка, нехай і несправедливо, сиплються шишки за те, що «бандити не сидять в тюрмі». «Я Луценко, а не Дзержинський. Садити високопосадових злочинців в компетенції лише Генпрокуратури», - вже втомився виправдовуватися Луценко. Міністр признався, що особливо він ображається, коли такі закиди йдуть від Юлії Тимошенко. «Хто-хто, а вона має знати, яка різниця між міліцію та прокуратурою», - зауважив Луценко.
Крім того, правоохоронний міністр пов’язує проголошену йому війну саме з оприлюдненням прізвищ зеків у виборчих списках. Як приклад, Луценко продемонстрував свій «ізраїльський паспорт», надрукований на одному з сайтів. Ізраїльське посольство відмовилось його визнати. Тут п’ять помилок на івриті і невірний код», - поскаржився Луценко.
Журналісти одразу поцікавились, хто замовник. А один з представників ЗМІ додав: «Пішла така інформація, що паспорт друкувався в облраді Донецька». Луценко дав зрозуміти, що він цю думку не поділяє, адже «проФФесори» там лише з української мови. «А от спеціалістів з івриту вистачає, помилок би не було», - віджартувався Луценко, натякаючи, напевно, на Звягільського, який кілька років переховувався від правоохоронних структур на ізраїльській землі.
В ряду атак проти себе він назвав статтю в газеті «Свобода» про його статки, яка, за його словами, повністю сфальсифікована. А ще до «чорних» акцій Юрій Віталійович приписує інтерв’ю неіснуючого агента Інтерполу. Луценко поскаржився, що війна проти нього лише в початковій стадії, плануються нові порції «чорнухи».
Хоча насправді міністрові гріх скаржитися, журналісти від нього в захваті, і з давніх часів чимало йому прощають. Наприклад, в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» Луценко сам якось зізнався, що купив квартиру на Печерську якраз після акції «Україна без Кучми», де Луценка запам’ятали в старенькій пошарпаній куртці. Там же Луценко зізнався, що вже маючи квартиру на Печерську, отримав грошову компенсацію за квартиру в Верховній Раді, яка, за ідеєю, дається безквартирним депутатам з провінції. А ще він розповів, що купив нову квартиру в елітному будинку на Старонаводницькій вулиці.
Якби Луценка не любили журналісти - такі зізнання викликали б справжній скандал. А йому ніхто незручних питань не ставив. Наприклад, таких: навіщо принциповому міністру, грозі бандитів-політиків, колишньому полум’яному революціонеру елітна квартира. Невже він не може жити на Харківському масиві? Просто заради принципу й іміджу…
Далі коротко ще кілька тем, яких торкнувся міністр МВС:
Ще раз про тяжку юність Януковича
Юрій Луценко не зміг собі відмовити в задоволені хоч раз «потоптати» Віктора Федоровича. На цей раз наїзд дослівно звучав так: «Зустрічався в США з організацією, яка опікується єврейськими похованнями. Там були незадоволені тим, що не виконана обіцянка прем’єр-міністра Януковича. Він їм обіцяв надіслати міліцейські підрозділи для зруйнування хреста в Сокалі, який встановлений біля єврейського кладовища. Ми пояснили, що в нинішній Україні міліція не може застосовуватися для знищення будь-яких релігійних символів. Мене вразила така прямолінійна позиція колишнього міністра. Очевидно, це результати його тяжкої юності, якщо він вважає, що міліція повинна займатися всім, в тому числі повалення хрестів».
Про Чечетова й НФЗ
Юрій Луценко підтвердив існування свідчень Чечетова, які друкував «Обозреватель». Нагадаємо, в цих свідченнях колишній керівник Фонду держмайна з подробицями розповів, як виконував вказівки Кучми, Пінчука, Медведчука та інших високопосадовців під час організації конкурсів з приватизації стратегічних об’єктів. «Дійсно, Чечетов давав свідчення. Дав дуже цінну інформацію. Добре йшов на контакт з слідчим. Фактично, це була явка з повинною», - зауважив Луценко. За його словами, міліція почала працювати по кожному з епізодів, шукала додаткові докази й передавала справи в генпрокуратуру. «Остання порушена справа - це незаконна приватизація НФЗ», - похвалився Луценко. В подробиці Луценко не вдавався. Хоча цікаво, невже Кучму й Пінчука взяли в оборот? Адже за свідченнями Чечетова, під час організації конкурсу з приватизації НФЗ він чітко виконував вказівки Пінчука на прохання президента України Кучми.
Про аферу "Еліта-центру". Розвели навіть міліцію?
Юрій Луценко розповів, що за фактом шахрайства групи «Еліта-центр», яка залишила і без квартир, і без грошей тисячі інвесторів, порушена кримінальна справа. «Затримана одна особа – бухгалтер. В розшуку двоє осіб. Один має російське громадянство. Маю сумну новину: навряд ошукані громадяни зможуть отримати кошти назад, вони зняті готівкою», - заявив Луценко. На питання журналістів, чи правдива інформація розміщена на сайті «Еліта-центру», що в 2004 році ця фірма будувала житло для міліціонерів, Луценко зробив сенсаційне припущення: «У вересні 2004 року було додатково виділені кошти на капбудівництво МВС - 25 млн. Жодна цеглина не ворухнулася, а коштів немає. Може, саме це пов’язано з даною фірмою».
Про заслугу міліції перед виборами
Міністр МВС вважає, що вибори будуть чесними, і це - заслуга міліції. Зокрема, тому, що було розслідувано тисячі кримінальних справ, пов’язаних з фальсифікацією виборів. А ще не без участі міліції виявлено 1млн. 300 тисяч мертвих душ у виборчих списках на президентських виборах. «Не дивно, що майже всі вони - з Донецької області», - поінформував Луценко.
Про Лазаренка, якого чекати й чекати
Міністра МВС під час візиту в США запевнили, що Павло Лазаренко не скоро повернеться в Україну. «Я маю інформацію, що це не відбудеться ні перед виборами, ні зразу після них, отже, всім його прихильникам, які розраховують на нього в якості керівника Дніпропетровської області, доведеться зачекати», - заявив Луценко.
За його словами, Павло Іванович знаходиться під домашнім арештом, одягнений в електронний пристрій і не може відійти від помешкання. «Це сумна історія про те, як людина за величезні кошти опинилася в одному з найкращих будинків в США, в статусі доволі принизливому. Він з своєї кишені оплачує за власну охорону поліцейським», - розповів міністр МВС.
Й на завершення топ-анекдот прес-конференції про холосту корову опозиції.На прес-конференції Луценко щиро обурився, що найбільше його роботу критикують особи, які знаходяться під пильною увагою правоохоронців. «Мене бісить, коли ті, хто винен, вчать нас, «шо делать». Є така груба українська приказка: «чия б корова мичала», або «найголосніше мичить та корова…, - Луценко зробив паузу, - Як же це називається, забув - ну, не сільський хлопець… короче, ота корова, яка ще холоста». Через півгодини прес-конференції Луценко згадав, про яку корову йшлося. «Я мав на увазі ялову корову», - переможно повідомив він журналістам.