Путін віддячив за цукерку - покатав Януковича на «мерседесі»

Президент Росії Володимир Путін досить давно не був в Україні. Востаннє – у 2004 та 2005 роках. Обидва останні візити мали досить серйозні підстави. В 2004 Путін прибув в Україну, щоб проміння його популярності осяяло тодішнього кандидата в Президенти Віктора Януковича й сприяли росту його рейтингу. Той візит добре запам’ятався українцям милою сценкою, коли Віктор Федорович пригостив Путіна цукеркою.  

Наївний Віктор Федорович тоді, ще не знав, що Володимир Володимирович привчений з чужих рук їжу не брати. Як підмітили українські журналісти, під час нинішнього візиту Путін навіть не доторкався до мінеральної води, яку розливали в секретаріаті.

Востаннє Путін приїжджав до України невдовзі після Президентських виборів, тоді він, так би мовити, визнав перемогу незручного Кремлю кандидата в Президента Віктора Ющенка. Той візит запам’ятався дуже милою бесідою Путина з тодішнім прем’єром Тимошенко. Після цієї зустрічі активно поповзли чутки: Юлія Володимирівна так зачарувала Путіна, що опісля він ще кілька разів інкогніто приймав її у себе в Кремлі.

Нинішній передноворічний візит Володимира Володимировича викликав у політологів та експертів одне й теж саме питання без відповіді: «Чому він до нас їде?». Адже останнім часом коли в Україні загострився конфлікт між різними гілками влади, високопосадовцям було не до стосунків з Росією. На розгляд комісії «Ющенко –Путін» були винесені в основному дріб’язкові проблеми взаємостосунків, навіть без Чорноморського флоту. В секретаріаті напередодні пояснили, що триває інвентаризація, питання ще не готове, щоб виносити його на розгляд високої комісії. Тобто, за підсумками першого засідання був підписаний лише один важливий договір - про реадмісію, який дозволяє спростити візовий режим з Євросоюзом.

Деякі експерти назвали візит Путіна пробним. Мовляв, в того на носі передвиборча кампанія, і він ще зачастить до України - у ролі «собирателя русских земель». Путін навіть зробив кілька натяків на свій третій термін. Наприклад, запропонував Ющенку спільно відсвяткувати 200-річчя від народження Гоголя у 2009 році.

Також експерти акцентують на одній нелогічній деталі: фактично, своїм візитом Володимир Володимирович підтримав Віктора Ющенка. У той період, коли інші політичні сили на чолі з прем’єром, на думку нашого Президента, з «кожним днем наближають країну до авторитаризму» на чолі з Януковичем.  У Путіна навіть не була запланована окрема зустріч з прем’єр-міністром, вони переговорили лише по дорозі в аеропорт. Таким чином, Володимир Путін публічно визнав, хто в країні хазяїн. А також - хто міністр закордонних справ. Коли після засідання комісії господарі пригощали високих гостей шампанським Путін підійшов й цокнувся келихом з Тарасюком - високі персони вирішили відзначити успіхи комісії.

Загалом дивні події сталися в Україні в день візиту російського Президента. Наприклад, Янукович перед засіданням комісії «Ющенко-Путін» потиснув руку Борису Тарасюку, якого напередодні прем’єрська охорона та партійці Регіонів були ладні вбити, але не пустити на засідання уряду. Верховна Рада погодилась  виконати вимоги Ющенка до бюджету, а Президент  підписав головний фінансовий документ країни.

А ось ще одна дивна подія . В Україні всі, хто мав справу з Віктором Андрійовичем, знають, як безбожно запізнюється він на зустрічі. Цього разу українські журналісти мали виняткову можливість побачити Ющенка в тій ситуації, в якій неодноразово опинялися вони самі.

фото Михаил Маркив/пресс-служба Президента Украины

З Москви затримався виліт літака російського Президента. Отож, Путін не зміг за розкладом з’явитися на ганку Секретаріату Президента, де на червоному килимку його мусив зустріти Віктор Ющенко.

Щоб не пропустити приїзду Володимира Володимировича, Ющенко завчасно спустився в фойє і нервово походжав туди-сюди, закусивши губу. Нарешті, броньований Мерседес Володимира Путіна під’їхав, і Віктор Андрійович із зосередженим обличчям і рішучим кроком вийшов з дверей секретаріату.

В цю ж мить з довжелезного авто випурхнув маленький й жвавенький російський Президент. Він посміхався журналістам і колезі. Наш Президент вирішив за доречне посміхнутися у відповідь лише під час рукостискання. Пару люб’язних слів – і Президенти повернулися обличчям до фотокамер. Завмерли на хвилину. Усміхнений Путін і зосереджений, наче незадоволений візитом високого гостя, Ющенко.

А ось «ВВП» у нас сподобалося. Він звернув увагу, як майстерно оформлене подвір’я секретаріату Адміністрації Президента. Гірлянди блакитних та помаранчевих вогників звисають з потворних лап будинку з химерами, опоясують ялинки, декоративні сніговими на газонах, вертеп з біблейськими персонажами  в людський зріст, цілий ряд прапорів Росії та України. А ще біля ганку напередодні висадили живі квіти - жовті та блакитні - у формі державного прапора. Квіти стійко пережили нічний холод й порадували око російського Президента.

Весь цей антураж справив враження на Володимира Путіна. Коли стемніло й вогні засвітилися в усій красі, Російський Президент не стримався й сказав: «Як тут у вас гарно».

Принаймні, чимось Путіна Ющенко порадував. Чи були ще якісь подарунки, які викликали позитивні емоції у Володимира Володимировича, - нам не відомо. Президенти обох країн після зустрічі на ганку усамітнились і близько години говорили без будь-яких свідків. Однак  після цієї розмови та засідання комісії до журналістів Путін вийшов, прикусивши губу, точно так, як це робив Ющенко кілька годин тому.

Поки Президенти спілкувалися між собою, журналісти мали змогу роздивитися  автомобіль Путіна – лімузин-Мерседес. Називається таке авто  «Пульман». Цікаво, що попереду у автомобіля не було номерів: лише майорів російський прапорець з двохглавим орлом, а ось позаду був звичайний російський номерний знак.

Цей автомобіль Володимир Володимирович возить з собою по всьому світу. Він не довіряє своє дорогоцінне тіло найкращім броньованим автомобілям, якими уряди різних країн зустрічають  високих гостей.

Наприклад, минулого року уряд Єханурова купив новенький броньований «мерс» з дуже високими показниками безпеки. Зокрема, були заплачені скажені бабки за найкращу броню, яка витримує автоматну чергу, а також вибухи кількох  гранат. Єхануров аргументував витрати тим, що Україна вже кілька разів зганьбилася, коли іноземні високі гості відмовлялися сідати в старий броньований мерседес уряду. «Так ви мабуть купили машину до візиту Путіна?», - поцікавився тоді кореспондент «Обозу». «Та ви що! Путін їздить лише на власному мерсі!», - заперечив Єхануров. В результаті виявилося, що  Мерседес Єхануров купив для Януковича – кажуть, на ньому тепер їздить Віктор Федорович.

Коли машина Путіна розверталася - вона наблизилася до тієї сторони Банкової, де з самого ранку чекали противники та прихильники президента РФ. Завдяки цьому маневру люди дізналися, що Путін вже у Президента, тож вони даремно старалися - малювали різноманітні плакати і транспаранти. Наприклад, гору черепів, увінчану бюстом Путіна, або «Україна плюс Росія – Союз» . Володимиру Володимировичу їх не судилося побачити, бо він скористався іншим під’їздом.

Зате громадяни, які діаметрально протилежно ставляться до особи Президента Росії, знайшли унікальну можливість поспілкуватися між собою. Візит Путіна вітали добре організований загін Вітренко, щоправда, цього разу - на чолі з Марченком. Вони стали з одного боку вулиці, слухали радянські пісні та галасували: «Україна, Росія, Білорусь - наша Батьківщина Радянський Союз».

фото ЕРА

З іншого боку визнати голодомор України національним геноцидом від Путіна вимагало УНСО, Конгрес українських націоналістів, та прості громадяни.

«Ось, вчора пошила прапор, купила за пенсію інваліда вудочку й прийшла сказати «Ні» Путіну. Він - вбивця журналістки українського походження», - розповіла «Обозу» одна бабуся. Вона мала на увазі Політковську, дівоче прізвище якої було Мазепа.

«Ми –словяни!», - організовано заскандували «вітренківці». «Ви не словяни, ви татари», -відповіли їм з іншого боку вулиці. «А ви бандеровци позорніе», -дружньо озвалися фани Наталії Михайлівни.

«Бандеровци» пропонували своїм опонентам спочатку відвідати «фірмового напою Путіна – чаю «полоній», а потім співати про своє кохання до Путі-путі».

Однак перепалка в бійку не перейшла. Тим паче, що дуже серозні хлопці в чорній амуніції охороняли всі підходи до Банкової, стояли між конфліктуючими сторонами на мітингу.

Навіть журналісти, які були акредитовані на ганок СП, мусили проходити кілька кордонів перевірки.

До речі, прізвища кореспондента «Обозу», який був акредитований напередодні, чомусь не виявилося у списках.  Представник держохорони, пояснив, що списки узгоджувалися з російською стороною, і, можливо, на цьому етапі прізвище зникло. Ми вирішили, що це - маленька помста за «диверсію» журналіста на маяк на мисі Сарич? Докопуватися, чому так відбулося, «Обоз» не став, бо працівники секретаріату улагодили проблему: від руки внесли прізвище «небезпечного диверсанта» до списку допущених до тіла Володимира Путіна, і президента можна було побачити на відстані кількох метрів.

А ось на прес-конференцію «Обоз» не акредитували, пояснили, що російські журналісти зайняли половину місць в прес-центрі отож, немає місця. Тому  довелося працювати з телевізора.

Зрештою, нічого не втратили - на прес-конференції журналістам дозволили лише два питання: одне від російських ЗМІ, інше - від українських.

Але цікаві моменти все-таки були. По-перше, треба, віддати належне нашому Президенту - він досить хитро викрутився з проблеми, якою мовою говорити, щоб ніхто не образився. Ющенко почав виступ обома мовами по черзі, і невдовзі перейшов повністю на російську. Так що Путіну не довелося прислухатися.

Зате навчити Путіна української спробувала одна журналістка, яка випадково почала своє запитання Володимиру Володимировичу мовою Шевченка. Путін зреагував миттєво - він засміявся та зауважив: «Запитання до президента Путіна» – я понимаю. Так разговаривают на украинской мове».

Українських журналістів найбільше турбувало питання домовленостей щодо постачання Туркменського газу в Україну після смерті Ніязова. Адже пам’ятаємо, Росія твердить, що її газ для українців коштує 230 доларів за тисячу кубометрів, отже, завдяки дешевому туркменському газу ця ціна формувалася на рівні 95 в цьому році й 130 - в наступному.

Путін на питання відповів: «З Туркменией у нас были заключены долгосрочные контракты на прокачку газа на Украину. Росия всегда обеспечивала, обеспечивает и намерена выполнять свои обязательства по выполнению соглашений. Мы не видим никаких оснований для пересмотра договореностей».

Цікаво, що за цим Президент Росії раптово почав відповідати на питання задане українському Президенту. Журналісти  спитали Ющенка, чи розуміє він витоки ціни 130 доларів за тисячу кубометрів, Путін перехопив ініціативу й відповів так: «Что касается цены 135… Это же не наша цена, а  туркменская. Туркменистан продал весь обьем газа Росии по сто доларов. Транспорт плюс накладне расходы - вот и вышла цена».

Ось так покійного Туркменбаші звинуватили в тому, що був зруйнований договір з ціною 95 доларів.

Однак цікавою видається інша деталь. Президент Росії, мабуть, на підсвідомому рівні переплутав нинішню ціну - до 130 доларів він додав, ще п’ять. Невже останній рік Україна була змушена переглядати газові домовленості через забудькуватість Російського Президента?

Російські журналісти поцікавилися «емоційними проблемами» спілкування двох президентів. «У нас не было никаких эмоциональных проблем. Правда!», - запевнював Путін. Російський Президент зауважив, що  переговори були прагматичними й дружніми. «Мы крайне удолетворены переговорами», -заявив він.

Відповідь Ющенка не була такою оптимістичною: «По многим вопросам потребуется время. По многим – доверие, желание, политическая воля. По многим есть политизация, которая мешает их снять с повестки дня».

Хоча свій діалог з Путіним він назвав «позитивним». Перше засідання «україно-російської комісії», яке готувалося півтора року - «основою якісного механізму взаємовідносин». Ющенко пообіцяв зустрічатися з Путіним частіше. Наступне спільне засідання комісії відбудеться в травні - на початку червня.

На десерт Володимир Володимирович зустрівся з Віктором Федоровичем. Зустріч була дуже інтимна, без зайвих вух. Український прем’єр спілкувався з Російським дорогою в аеропорт, в довжелезному Мерседесі. Чи їли вони там цукерки, чи ліпили пиріжки з діоксаном, цього ніхто не дізнається. Адже автомобіль Путіна поза «прослушкою» наших спецслужб.