Мексика завалить наркотою весь світ?

Політична дестабілізація, яка намітилась після відходу від влади в Мексиці президента Вінсенте Фокса, нині збільшується через небезпеку від торговців наркотиками. Останні крім «зілля» вирощують ще й нечувану корупцію в країні.

Здавалося, що Мексика винесла все - землетруси, повстання й економічну паніку. Але сьогодні ця майже 100-мільйонна нація, можливо, стоїть перед найбільш важким викликом у своїй новітній історії – трансформація від однопартійного правління до багатопартійного має відбуватися одночасно з тим, коли наркокартелі одержали безпрецедентну владу і міць. Торговці наркотиками вливають мільйони доларів своїх “прибутків” у розбещення державного апарату, тоді як країна має пройти через історичні й політичні перетворення. Наркобарони завжди шукали захисту в поліції і політичних діячів, але віднедавна їхні впливи почали сягати критичної межі, за якою існує можливість втрати державою контролю за підпорядкованою їй територією. Хоча деякі економісти вважають, що якби раптом вдалося повністю зупинити потік наркотиків до США, то народне господарство Мексики може чекати дестабілізація.

Те, що відбувається сьогодні в Мексиці, американські експерти визначають як наркодемократію. Незаконна торгівля наркотиками прямим чином впливає на економічні і правові інституції країни, а її реалізатори мають вплив на державно-громадянські відносини у суспільстві. Мексиканські наркоторгівці виступають як організована структура, котра спромоглася вписатися в політичне навколишнє середовище, в межах якого вони проводять свій “бізнес”.

Наразі до середини 1970-х років торгівля наркотиками, власне кажучи, була регіональним явищем, незважаючи на постійний міжнародний потік наркотиків, переважно маріхуани. Проте з того часу різко змінилася динаміка споживання і виробництва наркотиків та розширився їхній ринок. Одночасно змінилися і пріоритети самих нарковиробників, оскільки кокаїн все більше користувався попитом серед споживачів.

Додатковому розширенню ринку посприяли і технологічні зміни. Можливість використовувати масово літаки для доставки товару замовникам в свою чергу збільшила ефективність і безпеку постачання. А розвиток технологій іригації, як головне нововведення на плантаціях маріхуани у Мексиці, дозволили досягти значного економічного ефекту. Формування ж союзу між мексиканськими і колумбійськими картелями на узбережжі Флориди та Карибському узбережжі створило додаткові ринки збуту, розподілу і прибутків.

Американський пустельний штат Арізона також вже давно став полем битви серед мексиканських наркобаронів. Вони діють жорстоко й безжалісно. Кількість нерозкритих убивств, котра досягла рекордного рівня, приписується ворогуючими між собою торговцям наркотиками з Мексики і їхніми “колегами” у Сполучених Штатах. Арізонські банди так чи інакше отримують “товар” від мексиканських наркокартелів. Хоча часто контакти між ними є глибоко законспірованими. Вони знають лише одного “зв’язкового”, безпосереднє спілкування з яким відбувається по мобільному телефону. А ті, хто наживають на цьому “бізнесі” своє благополуччя і живуть в розкішних особняках, залишаються незасвіченими.

Щодня 41 тисяча автомобілів перетинає мексикансько-американський кордон. Раніше мексиканські картелі тільки відповідали за переміщення вантажів через кордон і отримували лише невелику частину прибутку. Тепер правила змінилися, і мексиканці одержують більше ніж половину прибутку, через зменшення впливу колумбійських наркомафіозі і залучення більш інтелектуальних технологій у реалізацію цього “бізнесу”. Замість використання субмарин, пароплавів та інших високотехнологічних засобів транспортування, мексиканські боси почали використовувати теорію імовірності. На пункт перетину кордону одночасно надсилаються приблизно 4 чи 5 автомобілів завантажених “товаром”. Якщо прикордонна служба щось запідозрить, вона за логікою зупинить лише один автомобіль, а інші безперешкодно потраплять до Сполучених Штатів.

Існує також і своєрідна “служба безпеки” наркокартелів. Так, її представники, облаштувавшись на зручному для спостереження місці біля кордону, пильно вдивляються на постійну пробку на кордоні. Вони вивчають тактику пошуку та звертають увагу на ледачих і корумпованих інспекторів. Як тільки інспектори і їхні собаки, які шукають наркотики, сконцентрують свою увагу на підозрілому автомобілі, “стражі картелю” мобільним телефоном передають босам, що настав час переміщати товар.

У той час, як американському уряду іноді вдається приборкати наркобаронів, сумнівно, що він буде здатен зовсім припинити наркопотік з Мексики до США. Кордон між цими двома країнами, який становить 2100 миль, є транзитним маршрутом для більше, аніж половини кокаїну, який споживається в Сполучених Штатах. Крім того, Мексика є головним виробником маріхуани і все більш і більш важливий виробник героїну. Поява етнічних вуличних банд – це вже майже американська традиція, але рівень і жорстокість насильства виокремлює мексиканців серед італійських, іранських чи єврейських банд мегаполісів США. Тільки в Лос-Анджелесі, за оцінками поліції, чисельність членів мексиканських банд сягає майже 41 тисячу осіб.

Так звана Каліфорнійська мексиканська мафія, найстаріша і найбагатша із подібних земляцьких злочинних угрупувань, була організована наприкінці 1950-х років і становила замкнуту етнічну касту. Кількість її членів сьогодні оцінюється від 1200 до 1600 чоловік, включно тими 400-500, котрі перебувають за ґратами. Ця організація контролює поставку наркотиків, гральний бізнес та проституцію у більшій частині штатів Каліфорнія і Арізона.

Наркокартель, експлуатуючи розміри і етнічну різноманітність Лос-Анджелеса, перетворив його в центр мексиканської торгівлі наркотиками. Подібно хамелеонам торговці розчинялись у мегаполісі, і це є однією з основних причин, чому саме це місто стало головним американським загальнонаціональним розподільчим центром і центром відвантаження мексиканської наркоторгівлі. Розосереджених серед численної емігрантської общини торговців важко відрізнити від законослухняних мексиканців. Нині Лос-Анджелес став одним з п'яти первинних оптових центрів розподілу кокаїну в США, наряду з Чикаго, Х'юстоном, Нью-Йорком та південною Флоридою.

Далі буде.