Видео дня
Микола Сидоренко: «Українська земля коштує 330 трильйонів гривень»
Голова Державного комітету по земельних ресурсах Микола Сидоренко, 59 років, розповідає про ціни на землю, мораторій на продаж сільгоспугідь і називає деякі земельні скандали піар-акціями.
- Скільки коштує українська земля?
— Площа землі в Україні становить понад 60 мільйонів гектарів. З них 40 мільйонів — землі сільськогосподарського призначення, серед яких близько 30 мільйонів — рілля. Є ще землі під водою — озерами, ріками.
Ціна залежить від категорії землі та її призначення. Усі земельні ресурси України оцінюють у 330 трильйонів гривень. А землі сільгосп-призначення, зокрема, — у 365 мільярдів. Нормативна оцінка одного гектара сільськогосподарської землі становить близько 10 тисяч гривень. Міської — від 10 до 100 тисяч гривень за квадратний метр.
Наші ціни іноді дуже відрізняються від світових. Приміром, за квадратний метр землі в Токіо платять від 100 тисяч доларів до мільйона, і навіть більше.
- Наші чорноземи дуже якісні. Чому ж сільгоспземля така дешева?
— Ціни, які я назвав, — так би мовити, стартові. Саме така нормативна оцінка вартості землі поки що береться до уваги при будь-яких обрахуваннях. У нас же практично немає ринку землі сільськогосподарського призначення. От коли він запрацює, ми побачимо справжню вартість.
- Але подекуди селяни вже продають свої земельні паї скупникам, причому дуже дешево.
— Сьогодні законних підстав для продажу землі немає. Ті оборудки, які провертаються чи вже провернені, за бажання можна визнати недійсними: до 1 січня 2007 року діє мораторій на продаж землі сільгосп-призначення.
- І все ж землю продають...
— Розмір пенсій у більшості колгоспних пенсіонерів не забезпечує їм існування, не кажучи вже про гідне життя. Водночас немає ринку, де попит і пропозиція існували б у гармонії. І от хтось бабусі пропонує за її земельну ділянку 200 чи 300 доларів, а в неї немає грошей на хліб чи щоб купити собі щось "на смерть". Звісно, вона довго не розмірковуватиме і піде на цей вимушений крок.
- Що треба зробити, щоб припинити розбазарювання земель?
— Земля сільгосппризначення — особливий товар. Навіть на ринку він у будь-якому разі матиме певні обмеження. Сьогодні ми працюємо над переліком цих обмежень і визначенням правил гри.
- А чи не доцільніше було би скасувати мораторій на продаж землі, щоб прискорити формування її ринку?
— Ситуація така. Ми здійснили першу фазу земельної реформи. Але люди ще не знають, як поводити себе на ринку. Тому нинішнє обмеження на продаж цілком слушне. Хоча воно й порушує Конституцію, яка захищає право приватного власника. Мораторій є компромісом між державою і власником. Той терпить, а держава протягом цього року визначає певні правила. Щоб згодом власник став повноправним учасником ринку землі.
- Закон про ринок землі вже ухвалено в першому читанні. У ньому чітко виписується процедура земельних аукціонів і таке інше.
Часто кажуть, що земельна реформа в Україні "не пішла".
— За підсумками 2005 року можна стверджувати: першу фазу земельної реформи практично виконано. Сьогодні майже шість мільйонів громадян мають акти на право власності на землю сільгосппризначення, 12 мільйонів — на присадибні ділянки у сільській місцевості. Ще три з половиною мільйони володіють земельними ділянками в містах. Це — реальний клас приватних власників. Фактично немає жодної сім'ї, якої так чи інакше реформа не торкнулася б.
- Багато хто заволодів землею незаконно. Можливо, у таких випадках доцільно її реприватизувати?
— Практика самовільного захоплення ділянок справді існує. Як діяти в цій ситуації? Я не готовий дати рецепт. Парламент не ухвалює закону про державний земельний кадастр. А це не дозволяє встановити і вивести "на світ божий" землевласників. . Гадаю, Верховна Рада цього скликання вже не встигне цей закон прийняти. Це має зробити наступний парламент.
Сьогодні діє 80 законодавчих актів, що стосуються землі. Ще треба прийняти 40.
- Як ви ставитеся до скандалів з "прихватизацією" земель у Київській області?
— Деякі з них є звичайними піар-акціями. їх роздмухують, щоб скомпрометувати нинішню владу.
Українці дуже уважно ставляться до землі, цінують кожний її сантиметр. Тому ми ретельно перевіряємо кожну справу. Можете уявити, як завантажені 140 працівників Держкомзему?
- Чи доцільно продавати підприємства разом із землею, на якій вони розташовані?
— Головне завдання і держави, і Держкомзему — максимально залучити земельні ресурси до економічного обігу. Зрозуміло, що нині насамперед цікавляться землями несільськогосподарського призначення — бо там основний капітал. У перспективі ж продаватимуть цілісні майнові комплекси. Тобто земельну ділянку разом з тим, що на ній розміщено. Цього вимагає час.
Сергій ДОЙКО, «Газета по-українськи»