У кого не підвищиться тиск, коли в одному ліжку – Шуфрич й Прошкуратова?

1 червня у Верховній Раді був відсутній депутат Нестор Шуфрич. Якби Нестор пропустив засідання в будь-який інший день, на це би ніхто не звернув уваги, але не зараз. Адже у парламенті завзято обговорювався інцидент, під час якого у палаті Ужгородського кардіологічного центру при взятті під варту екс-губернатора Закарпаття Івана Різака були побиті народні депутати. Деякі помаранчеві нардепи в кулуарах жартували, мовляв, що тут обговорювати: Прошкуратова вижила й добре, а хулігана Нестора відправили в нокаут, що теж не погано. Збуджено-веселий настрій гострословів можна зрозуміти, вони раділи мов діти, які дали здачі за Мукачево. Символічно аналогічні слухання про побиття народних депутатів, але вже табору Ющенка, відбувалися в Раді рівно рік тому, тоді веселилися інші. Як тут не згадати приказку: «Сміється той, хто сміється останнім».

Першим з парламентської трибуни мав слово есдек Воюш, який все бачив на власні очі, але дивним чином залишився не побитим, мабуть тому, що йому не вистачило місця в ліжку у Різака. Зате він тепер, як літописець новітньої опозиції, може описати все що тоді сталося, бо йому було все видно краще: «Прошкуратова в цей час теж знаходилась на ліжку біля Різака, її вдарили по обличчю, на неї навалилася людина в масці, заломили їй руку, яка була в наручнику, вона кричала, потом стогнала від болю, обличчя її було накрите подушкою. В іншій руці вона тримала посвідчення народного депутата…». Цікаво, що на питання депутатів, чи боляче її били Прошкуратова призналася, що не знає, бо раніше її не били.

Про себе Воюш розповів, що люди в масках притиснули його до стіни, він почав голосно кричати, що він народний депутат, а вони не повідомили, хто такі. Правда тут виходить нестиковка з розповіддю голови тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань дотримання конституційних свобод Віктора Мусіяки, який сварив правоохоронців за маски: «Воюш кричав, стоїть там тумбочкою притиснутий до стіни, кричить: хто ви, представтеся. Уявіть, він стоїть перед ним у масці і показує йому своє посвідчення?»

Після Воюша слово взяла слово нардеп, в минулому проста сільська вчителька з Драбова, а нині героїчна захисниця арештованого Різака. Розповідь її була настільки емоційною, що її випускники, з якими вона не змогла сьогодні святкувати останній дзвінок, бо «мусила бути у Верховній Раді, щоб не допустити, щоб з її вихованцями у майбутньому сталося, те саме, що нині з Різаком», певно гірко плакали… Або сміялися. Попри те, що Прошкуратова розповідала про серйозні речі, про хворобу Різака, про жорстоко розбиту голову Шуфрича, вона, нехай не ображається, виглядала на трибуні надзвичайно театрально. Герої зазвичай ведуть себе скромніше. «Хлопці, чергові міліціонери, говорили мені: "Тамара Сергіївна, його все рівно заберуть". Я до одного з них звернулася з проханням принести мені наручники. Я тоді ще не знала, що я з ними робитиму», - розповідає Тамара Прошкуратова. Помаранчеві нардепи в залі хихотіли, бо повірити в те, що міліціонер дав нардепу власні наручники, щоб вона прикувалася до Різака так само важко, як і в те, що в міліція у нас не має звичку перевищувати свої повноваження.

В момент чергового емоційного піднесення вона дала депутатам, ще раз привід посміятися, а ще мимоволі розкрила військову таємницю, що в середовищі партій СДПУ(о), комуністів, Регіонів не все гаразд: «Я вже зверталася і до правоохоронних органів, до прокуратури. Мені залишається одне: звернути до Бога. Господи, якщо ти є, якщо наш Президент через економічну кризу, штучне зростання гривні, провал "Гринджол" на Євробаченні не бачить цього, скажи йому. А якщо він, не дай Боже, сам є режисером розвалу партії СДПУ(о), комуністів, "Регіонів України", пошли йому добре здоров'я і прости його - він не відає, що творить».

Далі слово мав заступник генпрокурора Віктор Шокін, якій повідомив, що не варто за Різака так побиватися, мовляв у нього в камері кольоровий телевізор, необхідні умови харчування, й тиск 125 на 70. «Щоб ви розуміли, поясню, що це дуже гарний тиск», - зауважив працівник генпрокуратури депутатам, які стверджували, що під час арешту Різака в нього був передкоматозний стан. Розповідь про тиск дала помаранчевим депутатам привід зайвий раз посміятися, мовляв, що буде з тиском в інших нардепів, якщо спочатку до них в ліжко ляже Прошкуратова, а потім на груди впаде Шуфрич.

Подальший виступ Шокіна дав поштовх парламентським дискусіям мало чи багато справ порушено проти Івана Різака. Біло-блакитні стверджували, що справи надумані. Наприклад, депутат Воюш заявив, що обвинувачення в доведенні до самовбивство ректора Ужгородського університету Сливки, не має під собою підстав, хоча б з тієї сторони, що смерть професора більше виглядає, як вбивство. «На тілі покійника, кілька ножових поранень й кухонний ніж в серці», - заявив Воюш.

Тільки здається він зробив таку заяву даремно, адже якщо опозиція так впевнена в політичному замовленні й в «безпределє» в правоохоронних структурах, то навіщо підкидає ідею повісити на Різака ще й вбивство.

Щоправда, якщо судити за відповідями Шокіна, у Різака вже стільки обвинувачень, що не має значення одним хабарем більше, чи одним вбивством менше. «Справи дуже серьозні!», - розповів Шокін про те, що вже є. Однак помаранчеві стверджували, що цього замало, наприклад нардеп Оробець, якого побили під час виборів у Мукачевому, запитав заступника генпрокурора, чому не має справи за те, що Різак «кришував» бандитів. «На момент помаранчевої революції на ужгородському стадіоні "Авангард" була затримана банда. Я особисто серед членів банди впізнав тих бандитів, які били мене особисто. Пан Різак і його помічник Чубірко звільнили цю банду, і вона втекла і зараз вони в бігах. На совісті цієї банди, яку викохав Різак, десятки побиттів теперішніх міністрів, губернаторів. Скажіть, будь ласка: чи відкрита кримінальна справа проти хрещеного батька цього бандитського угрупування пана Різака?», -запитав Оробець. Шокін повідомив, що такої справи не має.

Досить цікавим за стилістикою був виступ перед депутатами заступника міністра МВС Миколи Вербенського. Заступник Луценка розповів, що міліція перевищила свої повноваження «зважаючи на незвичність і динамічність подій й потребу усунення перешкод по доступу до Різака». Отак під одним словом Вербенський зміг об’єднати аж трьох депутатів на чолі з Шуфричем. А те, що опозиція називає побиттям нардепів, Вербенський по-простому назвав «розблокуванням».

«Під лікарнею почали збиратися підозрілі молоді люди, тоді було прийнято рішення посилити охорону спецпідрозділом «Сокіл» і забезпечити конвой пристроєм для розрізання металу…В палаті, доступ до Різака був заблокований, Шуфрич ліг на Різака, а Прошкуратова, ще раніше прикувалася наручниками, міліції довелося вжити заходів до розблокування», - повідомив Вербенський.

Досить оригінальний спосіб примирення сторін побитих нині й побитих рік назад депутатів запропонував Вербенському комуніст Масенко. Він попросив міліцію зачинити, «когось з отієї компанії, що зараз при владі» «Ніхто не буде биться, ніхто не буде себе приковувати. Зрозумійте, що це політичну напругу у державі зніме! Ну є ж за що їх тоже зачинять! Ви ж всі прекрасно розумієте».

А найбільше всіх здивувала уповноваженна Верховної Ради з захисту прав людини Ніна Карпачова, вона заявила, що народні обранці Шуфрич та Прошкуратова «обрали єдиний доступний спосіб захисту хворої людини та її життя».

На завершення депутати проголосували за постанову, в якій рекомендували звільнити прокурора й керівника міліції Закарпаття. За це рішення, звісно проголосував й відсутній Шуфрич. Струс мозку не може стати на заваді виконання службових обов’язків, особливо, якщо питання стосується особистої голови.