Політик і бізнесмен Сергій Ратушняк: «Ужгород треба рятувати. Тут зранку – хабарі, а ввечері – феєрверки».

Сергій Ратушняк – легенда Закарпаття й України. Крупний бізнесмен, колоритний політик і абсолютно неперебірливий у висловлюваннях.

– Як оцінюєте арешт екс-губернатора Закарпаття Івана Різака?

– Кажуть, що нова влада впроваджує репресії. Так от я хотів би сказати, що партія Медведчука очолювала репресивний режим в Україні. На Закарпатті це робив Різак. Тисячі зламаних доль, втрачене здоров’я, бізнес – за всім цим стоїть СДПУ (о). При Різаку було здирництво, казнокрадство, тотальна контрабанда. І ніхто з митників нині не під вартою. Глобально нічого не змінилося. Влада в області належить одній фірмі. Я дуже задоволений, що вчорашні есдеки – фірма “Барва” Балоги і Різак – між собою чубляться.

– А побиття міліцією нардепів Шуфрича і Прошкуратової?

– А що робили нардепи в палаті Різака? Догану треба дати начальникові загону, який дозволив їм зайти до палати. А проти Прошкуратової і Шуфрича треба порушити карну справу за перешкоджання виконанню рішення суду. Ми робили соцопитування: жодного жалю до Різака немає. Але чим нині кращі ті, хто його замовив? Це ж була одна бригада. Конфлікт між Різаком і Балогою – внутріпартійні розборки: хто має бути біля корита.

– Пригадується 2000 рік – озброєне захоплення вас хворого...

– На замовлення Медведчука порушили кримінальну справу за валютною статтею, якої зараз не існує. Верховний Суд визнав мене невинним.

– Тоді ще дві справи фігурували...

– Три. Намальовані Заревою, який зараз працює в прокуратурі. То було ціле шоу з вертольотами. Я тоді порізаний був, прооперований. І при перетягуванні в мене, до речі, шов розійшовся. Можу показати.

– Вбачаєте аналогії того арешту з ув’язненням Різака?

– Мене арештували ні за що, а тут стільки злочинів, що варто його через м’ясорубку пропустити. Так, в арешті Різака є політичний підтекст, але він має під собою чітке кодексне підґрунтя.

– Оцініть тримісячну роботу губернатора Балоги.

– Нічого не зроблено. Перше, до чого вдалися, – повлаштовували соратників по фірмі “Барва”. Всі економічно благополучні райони віддані під “Барву”, а вся Гуцульщина з гірським статусом – Бог знає кому. Вони дотаційні до 92%, тому нікого не цікавлять. Людина не має морального права очолювати ОДА, бо себе дискредитувала під час попереднього губернаторства. Видавати зарплату продуктами з завищеними у 2-3 рази цінами – це грабіж. Я вже не говорю про домовленості з Пинзеником і Ющенком: тільки не Ратушняк!

– Вам пропонували йти головою Закарпатської ОДА?

– У мене були розмови з Ющенком і Пинзеником. Я сказав, що мене ця посада цікавить до виборів-2006 – аби збалансувати еліти і щоб тут ніколи не повторювалися монополії СДПУ (о) чи “Барви”.

– Чому Ющенко вибрав Балогу?

– Бо зобов’язаний Балозі відвідуваннями його лазні в Синяку. Ющенко сказав, що треба заборонити лазні – і всі лазні Закарпаття віддав Балозі. Торік Ющенко ходив на Говерлу. Балога йому цікавий маршрут робить: аеропорт – лазня – Говерла. Ні з елітою, ні з активом Ющенко не зустрічався. У тій лазні з уст Балоги він і дізнається про ситуацію в області. Це нормально? Хай він візьме соціологію і побачить реальну ситуацію. Люди розчаровані.

– Ви констатуєте факт. А чи готові запропонувати щось краще?

– Кому свої програми представляти – “Барві”? Це все одно, що говорити про синхрофазотрони з бомжами. Гаваші (заступник губернатора. – Авт.) – це барабан. Суворов говорив: “Я люблю музику, особливо барабан”. Оце про Гаваші.

– І ви до 2006 року мовчки спостерігатимете за цим?

– Ні. Я, щиро люблячи президента, не буду голосувати за НСНУ. Президент не має права очолювати будь-які партії. Партія з латини – “частина”, а Україна – це ціле. Тому поява Ющенка на з’їздах мене відверто насторожує. Це або ейфорія, або шлях до диктатури.

– Ким ви себе бачите через рік: мером, нардепом, губернатором, міністром?

– У нашій державі, де в лазнях кумам роздають посади, нічого не планую. Я знайду собі застосування. Ужгород треба рятувати. Тут зранку – хабарі, а ввечері – феєрверки. Я люблю це місто. Та мій потенціал не використовується новою владою. Подивіться в парламенті: такі світлі голови, як Асадчев, Кармазін, Шкіль не задіяні. А що прийшло? Олігархія. Їх за шкірку викинули, вони схудли і тепер знову набирають жир. За півроку роботи нам не запропоновано концепції розбудови держави. А вона полягає в тому, що все має бути високооплачуваним. Мінімальні пенсії та зарплати ж можуть бути в межах 2 000 грн.

– Це реально?

– Влада скаже: ні. А я відповім, що є дві галузі – хімічна та металургія. Там задіяно 1 млн людей. Олігархів за стіл посадіть і скажіть: зарплата європейського металурга –

2 тисячі євро, віднині ви їх виплачуєте українцям на руки. Це дає

1 млн споживачів послуг, товарів, відвідувачів музеїв із такими зарплатами. Мільярд доларів щомісячно піде на пенсійний фонд і соціальні виплати, і в 4 рази підвищаться мінімальні пенсії й зарплати.

– Ви, бачу, не є прихильником реприватизації.

– Я прихильник доплати за підприємства. Якщо завод, реальна ціна якого 1 млн, а ти його вкрав за 100 тисяч, то в жодному разі не треба його відбирати. Ці 100 тисяч мають складати не 100% акцій підприємства, а лише 10. Це і є дооцінка вартості. 90% прибутку цього підприємства – народу, 10% – твої. В нас 82% державних багатств розподіляється на 14 кланів, а все населення споживає лише 18% ВВП. Це рабовласництво.

– Колись вам належали 52 підприємства. Що зараз?

– Залишилось 18. Оце руками СДПУ (о) і “Барви”. Ми сиділи і прораховували, що зараз досягли б 82 млн доларів товарообороту щороку. Все це з задоволенням громили Балоги, Різаки, Медведчуки.

– Сподіваєтеся на відновлення своєї бізнес-імперії?

– Більше половини прибутків нині я отримую поза межами області. Не приховую, що за кордоном маю хороші проекти. Якщо зараз це прочитає прокуратура і почне шукати – хай шукає. Я легально там працюю. А тут не можу працювати. В нас чим більше маєш, тим більше дратуєш оцих виходців із села. Я проект витягував “Джип України” – нині його немає. Альтернативу зробити – клепок бракує. Я їм казав: через півроку за свої гроші зроблю спиртзавод, а потім віддам державі. Сказали: ні.

– Ви людей піднімаєте, а вони потім зраджують. Чому?

– Це слов’янська риса. Найбільше треба боятися жебрака, якому допоміг піднятися з-під паркану. Він відчуває, що ти заважаєш йому бути на вершині, яку ви разом створили. Мене обкрадали два євреї та цапи, які зараз біля Балоги сидять. Постійний страх від того, що їх зустрінуть і можуть послати в нокдаун – це їхня доля. Вони спокійно не сплять. А в мене сон міцний, як у дитини. І вдень, і вночі.

– Про нокдаун. Кажуть, ви часто використовуєте кулаки.

– Вдарити бандита чи злочинця – це адекватно. Якщо цього не роблять держструктури, то ж має хтось це робити?

– А історія про те, що ви відро з льодом наділи на одного директора?

– Дурниця. Він був напідпитку і нахамив нам. Я цього не вибачив і дав поза вуха. Відро летіло мені в голову, а не йому. Просто в нього влучило.

– Це правда, що ви по Ужгороду з рушницею ходили?

– Якщо є таке фото – покажіть. Але на захист своєї сім’ї стрілятиму без попередження. Не в повітря.

– Колись ви не пустили до Закарпаття “Кока-Колу”. Не змінили відтоді своїх поглядів на конкуренцію?

– Вибачте, ми протранжирили всю країну “кока-колам” і “моторолам” різним. П’єте колу – пийте на здоров’я. Я тоді казав: давайте взамін поставимо в США такої ж потужності завод з виробництва квасу. Нічого давати об себе ноги витирати.

– У чому вбачаєте феномен популярності Ратушняка? Адже на всіх виборах постійно перемагаєте.

– Я не зраджую. З казни не крав і хабарів не брав. Я хамовитий, але справедливий. Грубий, але добрий до простого люду. Ні на одного вантажника не матюкнувся. В мене ви можете заробити за місяць 200 доларів, а можете й 10 тисяч. На стадії обговорення проектів я демократ. Але коли прийнято рішення – тут я жорсткіший. А

ще – я ніколи нікого не граю.

– А інші кого грають?

– Балога грає лагідного. Тут по телефону домовляється, щоб вам допомогти, а варто вам зачинити двері – все відмінено, і ви козел. Мій феномен у тому, що я зробив капітал поза межами адміністративно-політичного бізнесу. Я сам себе створив. А засукати рукава і братися за якісь проекти, скажу вам, треба сильно себе заставляти. Я готовий під впливом Ющенка, який каже, що нам потрібна нафтопереробка, поїхати до Одеси і з нуля побудувати нафтопереробний завод. Але запевняю: тільки він запрацює, мене приберуть. Бо тоді з’являться Порошенки, Червоненки і Балоги. Розумієте?

Віталій Мещеряков, львівська газета «АРГУМЕНТ»