Чи зможуть громадяни оскаржувати рішення Президента й Уряду?
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Юрій Ключковський, народний депутат України:
«Вето Президента на Кодекс адміністративного судочинства, не зовсім таке, як про нього розповідають в ЗМІ. Президент зовсім не проти, щоб громадяни оскаржували постанови Уряду й Президента. Але треба розуміти, є два види актів Кабміну й Президента – нормативні й розпорядчі. Питання в тому, чи можна оскаржувати нормативні акти в звичайному суді. Чи можна оскаржити закон в суді? Ні, не можна. Президент запропонував, щоб можна було оскаржувати тільки розпорядчі акти, тобто акти індивідуального значення, а не нормативного. Наприклад, призначення когось на посаду або нагородження когось орденом. А коли затверджується нормативне положення, то не можна говорити про оскарження в адміністративному суді, бо для цього є механізм оскарження в Конституційному суді, який вирішує, чи вписалася постанова в межі Конституції, або чи діяв Президент в конституційному полі. Це, повірте, не питання Печерського місцевого суду. До речі, це стара дискусія, в яких межах можна оскаржувати постанови Президента.
Взагалі з адміністративними судами є дуже багато питань. Адміністративний суд першої інстанції має бути один на область, ну максимум два. А якщо дійде до виборів, то що з кожною скаргою на постанову дільничої комісії їхати в обласний центр? Це буде трошки складно. Адже з набуттям чинності цього закону будь-яке незаконне рішення дільничої комісії, а на минулих виборах кожна комісія таких рішень приймала пачками, можна буде оскаржувати тільки в адміністративному суді. Фактично, з набранням чинності цього закону нас можуть чекати важкі вибори 2006, де фактично нічого не можливо буде оскаржити».
Олександр Задорожній, член парламентського комітету правової політики, колишній представник Кучми у Верховній Раді:
«Президент завжди правий…Моя думка: країна не готова до адміністративного судочинства».
Степан Гавриш, народний депутат України, юрист:
«Кодекс адміністративного судочинства доволі складно проходив через парламент. Адміністративний суд повинен відігравати визначальну роль у вирішенні відповідності діючих суб’єктів виборчого процесу, щодо відповідності законодавству, тож звичайно він мав отримати необхідну процесуальну та матеріальну базу. А Кодекс, прийнятий парламентом, містив доволі протиріч, тож не дивно, що Президент наклав вето. Адміністративному суду були віддані значні функції, які зазвичай не належать адміністративній юрисдикції. Переконаний, що переважили професійні оцінки. Однак треба зрозуміти, що прийняття Адміністративного кодексу є нагальним питанням для політичного процесу в Україні, оскільки він напряму пов'язаний з захистом демократичних принципів виборчого процесу. До того ж зараз в судах загальної юрисдикції перебувають сотні тисяч адміністративних справ, які вчасно не розглядаються, це все, що пов’язано з державним апаратом, з ущемленням прав людини, тому парламент повинен подолати вето в цьому сезоні.
В мене немає сумнівів, що в адміністративних судах громадяни мають оскаржувати рішення владних структур, це - стандарти демократії. Однак бюрократичний апарат, який оточує керівників нашої держави, не хоче боротися за відповідність закону й Конституції пропонованих нормативних актів. Наприклад, президент Кучма не підписав цей Кодекс, тому що депутати на минулій сесії включили в перелік документів, які можуть оскаржувати громадяни, постанови Кабінету міністрів. Тепер це не влаштовує й Ющенка. Це не просто дискусія юристів, це політична дискусія, чи буде розширена в Україні правова база самої демократії, чи ми будемо діяти в старому радянському стилі».
Юрій Кармазин, народний депутат України, комітет з правової політики:
«Вето було накладено, бо ставилось питання про те, що будь-який акт Президента чи Уряду можна буде оскаржувати в Адміністративному суді, а згідно з Конституцією й рішеннями Конституційного суду не всі можна розглядати. Тому президент наполягав на тому, щоб можна було оскаржувати лише рішення ненормативного характеру, а індивідуального, стосовно конкретних осіб. В цій позиції я поділяю точку зору Президента. Інакше навіщо нам Конституційний суд?
Будь-який громадянин може звернутися до Конституційного суду, тільки Конституційний суд, звісно, буде розглядати не кожне звернення, а лише про відповідність Конституції. Звісно, є проблеми. Але головна проблема в тому, що в нас віз поставлений попереду коня. У нас створений державний маразм - більше року «працюють» десять членів вищого адміністративного суду, а адмінкодекс не прийнятий. Вони отримують заробітну плату – дуже високу, але не виконують суспільно-корисної праці. Тому треба швидше приймати Кодекс, щоб нарешті судді відпрацювали свої гроші. Це один з тих випадків, коли вето Президента може бути подолано. Себто деякі зауваження будуть враховані, й я впевнений депутати вдруге проголосують за Кодекс».
Читайте також:
Кучма пішов, кучмізм залишився. З нагоди ветування Кодексу адміністративного судочинства
Ігор КОЛІУШКО, Роман КУЙБІДА