Стометрівка, любовний човен й старі кедри нової влади

Круглий стіл «Сто днів нової влади», за задумом організаторів, очевидно, повинен був демонструвати небачену раніше відкритість і публічність цієї влади. Однак натомість в невеликому приміщенні вийшла звичайнісінька давка з віце-прем’єр-міністра Безсмертного, міністра Зварича, губернатора Єханурова, податківця Катеринчука, депутатів, політологів та журналістів. Не прийшов лише заявлений організаторами чи то секретар РНБО, чи то прем’єр-міністр України в Росії Петро Порошенко.

В тій тісняві важко сказати, чи це було позитивно або негативно. Всім присутнім пощастило, що за круглий стіл не сіли з півсотні демонстрантів з плакатами «Сто днів влади – сто днів ганьби». Бо якби у пікету блакитних, які стояли у підніжжя Українського дому, з’явилось бажання зайти в приміщення і подудіти на вухо Безсмертному, ніхто б їм не перешкодив. Заходи безпеки були начисто проігноровані - жодного міліціонера і навіть охоронця. Однак пікет не наважився піднятися сходами навіть ближче до входу; отже, всі державні мужі, яким януковичі кричали ганьба, обходили їх здаля. Увагу на пікетників звернув лише нардеп Беспалий. «Може б, якось заборонити ці дуди», - скривився він від галасу. Чесно кажучи, від Бориса Яковича, якого важко назвати тихим політиком, такий прояв нетерпимості було дивно чути.

Відкритими державні мужі на круглому столі вирішили бути не лише за формою, а й за змістом. Їх самокритичність, з одного боку, приємно дивувала, особливо після тріумфального виступу Юлії Володимирівни, яка назвала свій уряд найкращім урядом у світі, і Ющенко, довго не роздумуючи, поставив їй найвищий бал. Проте, з іншого боку, здалося, що представники влади, які критикували самі себе, тим самим лише роззброюють опонентів й напрошуються на компліменти.

От послухати наприклад виступ керівника Дніпропетровської держадміністрації Єханурова, так зразу і не зрозумієш - чи ганьбить, чи хвалить він себе: «Чесно кажучи, виглядає так, що ми працюємо на ефект, а не ефективно. Ми особисто в області возимо на базари м'ясо по 17 грн., особисто об’їжджаємо заправки, у нас по всій області бензин 2.90. Спасибі велике Катеринчуку, який відвідав нашу область, по його шляху різко падали ціни на пальне».

Заступник голови ДПА Микола Катеринчук, погоджуючись, кивав головою. Очевидно, Дніпропетровська область не перша і не остання, де за допомогою заступника податкової уряд регулював ціни на пальне. Бо в своєму виступі Микола Дмитрович асоціював перші сто днів влади виключно з дорогами: «сто днів - не стометрівка, яку треба пробігти за певний час і будеш чемпіоном. Хоча ми й рухаємося з нормальною швидкістю».

Перші сто днів викликали багато інших асоціації у політиків і політологів

Політолог Володимир Фесенко порівняв їх з медовим місяцем і зауважив, що «він вже скінчився, і любовний човен розбився об побут». Мовляв, громадяни починають проявляти критичні настрої, при величезному кредиті довіри. А от Володимир Полохало залишив новій владі визначення «режим»: «авторитарно-олігархічний з елементами бандитизму режим за ці сто днів не дуже змінився».

Голова парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович порівняв нову владу з «тайгою, де зверху вітер гуляє, а внизу у цілковитому штилі монолітно стоять старі кедри». «Бажань у нової влади багато, а результатів малувато. Зокрема, ми постійно говоримо про боротьбу з хабарництвом, а хабарі не зникли, а лише стали більшими на два нуля», - додав Стретович.

При чому, майже всі присутні, крім одного політолога Маленковича, обмовлялися, що нову владу є за що хвалити, мовляв,  взагалі-то, вони позитивно сприймають її діяльність за перші сто днів, просто з самого початку задано критичний тон розмови.

Той же Фесенко похвалив владу за те, що реалізується виборча програма хоча і «хаотично і безсистемно», а уряд справляється з численними кризами, «хоча й в ручному режимі».

Адвокат влади - так себе назвав політолог Вадим Карасьов - зауважив, що кардинально змінити країну за сто днів вдалося лише Рузвельту, однак це зовсім не означає, що Ющенко гірше президента США, просто той працював в кращих умови. «Влада і так зробила більше ніж могла зробити», - додав Карасьов.

Критикували ж нову владу в першу чергу за кадрову політику, особлив о в регіонах. Голова Дніпропетровської держадміністрації Єхануров навіть розкритикував сам себе: «Ми запізнюємось по кадрам, все старі обличчя, принципи роботи старі. Чиновники говорять людям: «Ми вас не посилали на Майдан». Нардеп Стретович до цього додав, що в багатьох регіонах навіть не розпочинали кадрову реформу: «Найдіть десять відмінностей у списках старої і нової влади Казанківського району Миколаївської області. Жодної не знайдете!». Обурення Стретовича можна зрозуміти – журналісти, які їздили в цей глухий кут Миколаївської області, назвали своє турне – «танці з вовками». Бо замість роботи на виборчих дільницях, вони добу провели в клітці Казанківського райвідділу, куди міліція звозила всіх, у кого було посвідчення преси. Керівник райдержадміністрації Микола Сорочинський пояснив тоді кореспонденту "ОБОЗу", що «повинна ж була міліція перевірити справжні чи підробні посвідчення преси».

Політолог Андрій Єрмолаєв вирішив припинити обговорення цього питання: «Старих і нових кадрів вже немає, ми всі змінилися».

Однак найоригінальнішим доповідачем на цю тему став політолог Володимир Маленкович, який назвав міністра культури  "Бєлазьор" , разом з міністром внутрішніх справ Луценком найбільшою помилкою нової влади. «Як можна саджати за злочини, які трапилися кілька років назад?», - запитав Маленкович у присутніх, чим надзвичайно всіх здивував. Не на круглому ж столі такі питання вирішувати, є Кримінальний кодекс, який тлумачить, які злочини мають строк давності?

Другою не менш популярною темою для критики стала монетарна політика нової влади. Єхануров назвав «укріплення гривні» помилкою. Фесенко, розповів, що монетарна політика нової влади нагадує йому початок 90-х років. Карасьов, маючи на увазі знецінення долара плюс соціальні програми нового уряду, першим на круглому столі висловив думку, яка останнім часом турбує всіх, хто голосував за Ющенка: «Реформи нової влади зараз відбувається таким чином, що виграє елемент Януковича, виграють бідні, програють ті, хто стояли на Майдані: середній клас, дрібні підприємці, ті що мають якісь заощадження».

Що ж стосується соціальної політики нової влади, її оцінювали, як і позитивну, - мовляв, влада виконує обіцянки, дані на виборах,- так і негативну, -  мовляв, робиться це за рахунок середнього класу, який стояв на Майдані. Володимир Фесенко політику нової влади в соціальній сфері назвав «звичайнісіньким авантюризмом».

Згадали на круглому столі й про Бабая – тобто, реприватизацію. Звісно згадав  ні хто інший, як голова держадміністрації індустріальної Дніпропетровщини : «Цим розмовам треба ставити крапку. Власників підприємств  трусить вже три місяці. Для них краще навіть поганий кінець, ніж невідоме». До цього Єхануров додав, що він проти реваншу невдах, які в свій час через безгосподарність втратили якісь об’єкти.

Окрема критика на круглому столі дісталася судовій гілці влади. Нардеп Стретович обурено заявив, що треба міняти суддів:«Вони, як сиділи, так і сидять. Деякі голови апеляційних судів  говорять, що домовилися в Києві і будуть працювати далі. А люди як не могли добитися правди в судах, так і не добилися». Цією реплікою Стретович напросився на справедливе зауваження міністра юстиції Романа Зварича: що «звісно ми не поміняли жодного суддю, адже виконавча влада не повинна вмішуватися в діяльність судової гілки».

До речі, належне Зваричу, що він не побоявся прийти на обговорення, хоча знав, що журналісти його без диплому про вищу освіту не випустять. Так воно й було: представник преси влаштували міністру «операцію проффесор». Зварич почав майже по-дитячому виправдовуватись: «Коли в 93 році я приїхав в Україну, то викинув паспорт з американським громадянством, бо сподівався зразу ж отримати українське. Однак це розтягнулося на два роки. Я не міг навіть з Києва виїхати, про те, щоб потрапити в США без паспорта, не могло бути і мови. Документи за цей час загубилися».

Причому Зварич говорив так щиро й по-простому, що навіть шкода було розпинати міністра, чому він не ходить на засідання Уряду про, що журналістам розповіла Тимошенко. Міністр на це відповів, що Юлія Володимирівна забудькувата. «Вона сама підписала мені відрядження за кордон, і я пропустив п’ять засідань Кабміну». Зварич пояснив забудькуватість прем’єра її надзвичайною завантаженістю, й додав, що він зовсім не ображається.

Коли ж журналістка задала міністру юстиції банальне питання, як він святкує Великдень, Зварич зізнався, що вже боїться розповідати журналістам про себе, але розповів: «Я ходжу в греко-католицьку церкву, бо там коротше служба ніж в православній, й можна швидше потрапити додому, щоб з’їсти ковбаси». Хто ще може так по-простому в розмові про святе зізнатися у шкурних інтересах?! Тож якщо говорити про відкриту владу, то Зваричу, очевидно, її флагман, бо треба ж так все обставити, що за сто днів країна про одного міністра дізналася більше негативу ніж про всіх членів уряду разом взятих.