Дас іст фантастіш! Репортаж з” борделя Шурми”

Дас іст фантастіш! Репортаж з” борделя Шурми”

Ярослав Кендзьор з трибуни ВР звернувся до Генерального прокурора з проханням встановити дотичність до будинку розпусти у Рава-Руській Ігоря Шурми. Але журналістка “Аргументу” виявилась спритнішою за Генпрокуратуру і з’ясувала, що насправді головний есдек Львівщини бордель не утримує, натомість робить це зовсім інша персона. З не менш відомим та публічним прізвищем…

Серія перша. “Теплі зустрічі”

Майже при самій трасі, неподалік митного переходу Рава-Руська розташувався невеликий кемпінг-бар “Зустріч”. Він мало чим відрізняється від інших малесеньких придорожніх барів. Різниця хіба у тому, що при “Зустрічі” глибше в ліс осіли сім маленьких дерев’яних котеджів. Перед низьким парканом припаркувалося кілька авто, але надзвичайного руху, як це буває у нічних клубах, немає.

Всередині у барі стоїть лише один столик, а попід стіни – гральні автомати. За шторками – ще два міні-приміщення, які можуть прийняти до десяти осіб. Там і стіл більший і обстановка комфортніша. Правда, нині тут темрява і спокій. Лише кілька азартних небідно вдягнених чоловіків довбали кнопки гральних автоматів. Один із них, граючи в покер, буквально за десять хвилин програв щонайменше 300 гривень.

Втомлена офіціантка Оксана принесла меню: ціни вразили дешевизною. Минало за північ. Філіжанка кави вабила своїм ароматом – не в кожній львівській кав’ярні можна скуштувати такої. Допоки я смакувала її, наш фотограф “з-під поли” вивчав камерою територію кемпінгу. Про те, що ми із газети, не афішували.

Оксана запропонувала гарячі канапки. Надворі йшов дощ. Зі сторони кордону нових відвідувачів не було. “Тихий день, – пояснила офіціантка. – Таке рідко буває. Особливо, коли поляки на кордоні наших затримують, то на ніч завжди вистачає клієнтури. А сьогодні спокій...

Вже за годину кемпінг “Зустріч” звик до своєї нової клієнтки. Але на місці сидіти було тут сумно, музичний репертуар не тішив, чоловіки “страждали” перед гральними автоматами, не помічаючи нічого навколо. Назріло “контрольне” питання, заради якого ми сюди їхали.

– А скільки коштує зняти будиночок? – Запитую.

– 100 грн. Але він комфортний. Є і вода, і душ, і велике ліжко на двох, – з натяком кивнула на фотографа “Аргументу” Оксана.

– А подивитися можна?

– Звичайно...

Дівчина взяла ключі і повела мене по території. Вхід у котедж і ось – “відпочинкова зона”. Все акуратно: і душова, і велике двоспальне ліжко, так би й занурилася під покривало. Телевізор, цупкі гардини, аби жодне око не могло побачити, що тут діється. Номер чудовий... Правда, є одна проблема – запах. Запах цвілі. Тут давно ніхто не відпочивав…

Не дивно, що ніхто давно не знімав котеджів: кримінальну справу по проституції у цих будиночках порушили ще восени. За зиму бізнес повій припинився. Клієнтів стало менше. Хоча донедавна “бригада” з 15-ти повій працювала тут щоночі. Звісно, обговорювати це з офіціанткою було б недоречно, але деякою інформацією з нами поділився один із завсідників: “На цьому місці вже “висять” дві справи. Ще восени порушили – одна за звідництво, інша за проституцію. Відтоді дівчата не обслуговують втомлених дальнобійників. Бордель перетворився на такий собі придорожній бар, де можна заночувати.” Більше жодної інформації “на місці події” нам виудити не вдалося. Ми повернулися до Львова, аби продовжити своє розслідування…

Серія друга. Проституція на конвеєрі

Нагадаємо, що головним “інформатором” “Аргументу” ще тиждень тому став нардеп Ярослав Кендзьор, який не на жарт зчепився з іншим нардепом –Ігорем Шурмою. Депутати обмінялися “теплими” звинуваченнями: Кендзьор запідозрив Шурму в утримуванні борделю “Теплі зустрічі”, а Шурма припустив, що Кендзьор – любитель гей-клубів. Натомість у Кендзьора був ще один туз в рукаві: він недвозначно натякнув, що бордель могли відвідувати й інші посадовці, зокрема “туди міг після важких трудів заглянути й сам генерал митної служби Тарас Козак. А знаючи, що сам Тарас Козак без свого парторга нікуди не ходить, то, ймовірно, там міг появитися і сам пан Шурма”.

По затертих нами до дірок документах офіційним власником кемпінгу “Зустріч” Шурма не значиться. Не світиться й в матеріалах слідства за порушеними кримінальними справами і жоден із високих посадовців. Відшукати повій, котрі обслуговували клієнтів, також нереально, оскільки вони були приїжджими, а після “шухеру” роз’їхалися хто куди…

Як запевнив “Аргумент” Олександр Литвин, начальник слідчого відділу Жовківського райвідділу міліції, спроби звинуватити дівчат в обслуговуванні високих чинів є марними. Адже посадовці навряд чи сюди приїжджали, бо це маленький кемпінг, навіть застілля добре нема де влаштувати. І взагалі, “власниця бару – дружина заступника мера пана Лозинського”. Така заява начальника просто шокувала. Але той одразу спохватився і пояснив, що ані вона, ані самі бармени не знали про те, що в них працюють повії.

А повії і справді там працювали, і за непоганими розцінками. Клієнт платив за годину 40 доларів, а якщо йому заманеться “побавитися” дві години – мав знижку і платив 60 доларів. Дивує лише, що жоден із барменів “навіть не здогадувався” (як стверджують працівники міліції) про те, що хтось в їхньому закладі поставив проституцію на конвеєр. Не віриться і в те, що дружина заступника мера також не знала, що відбувається в її приватній власності. Звісно ж, і сам Василь Лозинський “не здогадувався”, що з їхнього сімейного бюджету хтось постійно краде гроші. Бо гаманці клієнтів ширше розкривалися саме перед повіями, а не барменами…

Зоряна Іленко, „АРГУМЕНТ”, Львів