Моно-з’їзд моно-партії моно-лідера

Моно-з’їзд моно-партії моно-лідера
Google Subscribe

Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google

Подписаться

Обличчя Тимошенко з косою на великому плакаті зустрічало кожного гостя при вході в палац, у вестибулях крутили кіно про поневіряння Володимирівни в часи режиму Кучми, делегати ходили з шарфиками з ім’ям Тимошенко.

Юлія Тимошенко – назва блоку, Юлія Тимошенко – лідер блоку, Юлія Тимошенко – президія, ведучий, оратор й окраса з’їзду. Щоб погляди всіх присутніх були спрямовані лише на цю коштовну квітку, звичайними букетами сцену не прикрашали. Крім живої Тимошенко, на сцені був присутній її візуальний образ на двох великих екранах та текстове нагадування – елементи сцени були прикрашені десятками написів «Блок Юлії Тимошенко». Над усім цим висіло велике червоне серце – символіка блоку (слава Богу, не коса).

Серцем були проштамповані всі делегати – символіка БЮТ палала на сліпуче білих шарфиках, розданих всім учасникам. Виглядало досить нарядно. Розрахунок Тимошенко в цьому випадку, як завжди, був вірний – білий колір зараз в моді. «Білий колір - це колір чистоти… Червоне серце - це символ того, що час робити політику не холодну, не байдужу не цинічну, а політику серця… Поєднання білого, червоного, та чорного (назва блоку) – це наша вишиванка. Це означає, що все, що ми будемо робити, - лише з любов’ю до нашої держава», - пояснила Тимошенко. Сама Юлія Володимирівна вийшла на сцену в білому жакеті з великими ґудзиками, очевидно їй хотілося виглядати капітаном далекого плавання…

До речі, вихід «просто Юлі» на сцену був ефектним. Навіть дуже ефектним. На руках її ніхто не ніс, як це було на Майдані, однак треба відзначити чудову режисуру заходу. На з’їзді БЮТ був начисто відсутній броунівський рух з’їзду НСНУ в ДК КПІ, а так само совкові промови делегатів Партії регіонів. З’їзд БЮТ планувався як спектакль або шоу однієї актриси. Шоу вийшло красиве.

Виходу Тимошенко передував короткий фільм, в якому мовилося, що в указі про звільнення її уряду достатньо було написати: «Ми боїмося цю жінку». «Вона пішла, щоб повернутися», - далі звучать слова з екрану. «Юля! Юля!», - скандує електронний майдан. «Юля! Юля!», - схоплюються з місць й починають скандувати присутні на з’їзді. Й саме в цей момент в зал заходить Тимошенко. Займає своє місце на капітанському містку на сцені. Її виступ продовжується півтори години. Вона детально розповідає програму дії її політичної сили, яку називає ідеологією.

Тимошенко пропонує зробити м’якішим Кримінальний кодекс: «Суспільство мусить стати добрішим». Посади суддів зробити виборними: «Тільки тоді ми зможемо говорити про правосуддя, бо якщо його чуть-чуть, то це теж саме, що бути напіввагітною». Вона пропонує відмінити ПДВ та інші податки, й закласти єдиний податок у ціну й ще багато-багато іншого.

Найбільше запам’яталася пропозиція Тимошенко «зробити виборними посади всіх можливих чиновників», а задля реалізації цієї ідеї Юлія Володимирівна мріє створити «електронну демократію». Що це таке? Важко зрозуміти, а головне уявити, як воно буде функціонувати. Як пояснює саме Тимошенко, це коли через Інтернет мудрі представники народу надсилають свої пропозиції, а мудрі представники влади їх враховують.

Тимошенко планує створити «електроний парламент» - це коли законопроекти обговорюються в Інтернет-режимі, а народні обранці зобов’язані врахувати побажання народу. Також має з’явитися «електронне державне кадрове агентство». «Ми зараз спостерігаємо кумівство й землячество. Людей підтягають по принципу, хто з ким вигуляв собачку. Але найближчім часом ви побачите, як «електронна демократія» буде відбирати насправді достойні кадри у владу», - похвалилась Тимошенко.

Однак до найближчого часу ще далеко, бо публічність при складанні виборчого списку у Юлії Володимирівни відсутня повністю. На відміну від інших мегапартій, які вже оприлюднили перед суспільством остаточні або приблизні передвиборчі списки, в БЮТ обмежилися презентацією першої десятки. Хто буде далі – мовчанка. Мовляв, побачите на другому етапі з’їзду.

Тимошенко на прес-конференції після з’їзду навідріз відмовлялася конкретизувати, чи буде прізвище, наприклад, постпредів Кучми в парламенті - Волкова й Задорожного - або колишнього есдека Губського в списку БЮТ. Це питання вона прокоментувала так: «В списку будуть депутати, які після перемоги помаранчевої революції прийшли до нас і не покинули, коли був зруйнований уряд... Ніякі люди, які вам, можливо, не будуть дуже подобатись, не звернуть команду з вірного шляху», - заявила Тимошенко. Згідно цієї відповіді можна зрозуміти, що Тимошенко може взяти до себе перерахованих вище політиків.

Сам Богдан Губський в шарфику з серцями прогулювався кулуарами з’їзду. Цю ситуацію він прокоментував так: «Чи будуть в списку «кучмісти»? Звичайно будуть, якщо вважати «кучмістами» тих, хто отримував посади або нагороди за минулої влади». Яким номером буде він сам, Губський не відповів, бо не знає. Показово, що на з’їзді не був присутній безпосередній винуватець роздору в рядах БЮТ Олександр Волков. Михайло Бродський це пояснив тим, що бій проти «кучмістів» в лавах Тимошенко ще не програний. «Я особисто відмовився від участі в передвиборчих списках, щоб мати моральні підстави говорити деяким товаришам, що їм у нас не місце», - розповів Бродський. Таким чином, гарячі дискусії щодо списку тривають.

До речі, Тимошенко проговорилася, що в список запрошено «найбагатших банкірів країни. «Вони стануть нашими консультантами в сфері кредитування», - пояснила Тимошенко. За спиною зашушукалися журналісти: «Невже Юля візьме Коломойського?» Оце був би номер, якби в списках Тимошенко з’явився співвласник групи «Приват», для якого, за словами недругів Юлії Володимирівни, вона намагалася забрати у Пінчука НФЗ.

Можна казати, що список Тимошенко - найзагадковіший зі списків інших мегапартій. Тут є неабиякий простір для фантазій. Наприклад, всі прохідні місця у списку партії влади зразу заповнили по вінця нардепи, міністри, куми та родичі. Для нових облич місця просто не вистачило. Список «Регіонів» ледь вмістив найавторитетніших людей з команди Януковича, Ахметова та інших лідерів регіону. Хоч і «чужому», але все-таки надзвичайно яскравому Генпрокурору Піскуну лишилося ледве прохідне 93 місце. А у Тимошенко її депутати займають невелику частину списку, а далі - бери кого душа забажає, вакантних місць досить.

Політ іміджмейкерської творчості вже помітний в першій десятці списку, який Тимошенко презентувала на з’їзді. Є на кого подивитися. А ще цікаво було спостерігати, як Юлія Тимошенко піднесла «найдостойніших людей» делегатам з’їзду та країні. Після перегляду такого шоу серед партійців Тимошенко точно не знайшлося людей, які вважатимуть, що лідерка когось обрала даремно.

«Вгадайте з трьох раз, хто буде першим номером?», - голосно засміялася на сцені Тимошенко. «Юля! Юля!», - заскандував зал. Звісно, вони не помилилися. «Номер другий – Олександр Турчинов!», - оголосила Тимошенко. В цю мить на екранах почали демонструвати короткий ролик про заслуги вірного сподвижника Тимошенко: «Турчинов (…) був головою СБУ, якого поважали кадрові офіцери, та боялися можновладні злочинці…» В цей момент на сцену виходить сам Турчинов. Оплески. Промова Тимошенко: «Турчинов - совість та духовність нашої команди…» Кілька хвилин у мікрофон говорить Турчинов.

Далі Юля оголошує третій номер - знову фільм, овації, промова. Третім виявився «найромантичніший міністр найкрасивішого уряду», «легендарний польовий командир» і т.д. і т.п. - Микола Томенко. Сказано про третій номер було не мало, однак Томенко знайшов, що ще додати про себе. «На початку своєї кар’єри я воював в Афганістані», - скромно додав третій номер.

За тим пішов четвертий - Василь Онопенко. Зал завмер в очікуванні його подвигів. Тимошенко не розгубилася: «За минулої влади Василь отримав багато солодких пропозицій, але нас не кинув». Тобто - за вірність! Онопенко запам’ятався сяючою посмішкою. П’ятий номер виявився просто велетнем. Особливо поряд з тендітною Тимошенко, хоча вона й була на п’ятнадцятисантиметрових підборах. Ним виявився Андрій Шевченко. Звичайно ж, журналіст.

Якщо хтось з виборців переплутає - не страшно. Принаймні, це буде компліментом піарникам. «Ця демократична істота може жити тільки у вільній стихії. Це - наш барометр демократії», - пояснювала завдання Шевченка в блоці Юлія Тимошенко.

Шостим вийшов Левко Лук’яненко - людина, «яка 26 років відсиділа в концтаборах за Україну». Сьомим - «антимафія» Григорій Омельченко, який вийшов на сцену весь в орденах і без вусів. Восьмим номером став Віталій Курило, ректор Луганського педагогічного інституту. Очевидно, він відзначився тим, що був представником східного регіону.

Дев’ятий номер - дуже цікавий. На сцену вийшов ще один орденоносець - командувач Сухопутних військ України. Кажуть, саме він не допустив кровопролиття на Майдані. «Коли був відданий наказ розстріляти Майдан, він заявив, що армія проти народу не піде. Це не просто зупинило кровопролиття, це налякало всю команду Кучми», - розповіла Тимошенко.

Останнім у першій десятці виявився зовсім зелений хлопчина – наймолодший мер України і навіть Європи Євген Суслов. Тимошенко розповіла, що, незважаючи на свій вік, він виконує зобов’язання перед виборцями, зокрема - освітив вулиці свого міста.

Наймолодшому з десятки випала честь подарувати Тимошенко троянди. Він та вона почервоніли. До речі, Юлії Володимирівні пощастило, що вона не ламала собі голову гендерним питанням. Жіночим обличчя для першої десятки вона володіє особисто. Хоча докорів з цього приводу Тимошенко не оминути, тим паче, що до неї міцно приклеїлось прізвисько «єдиного мужчини» в українській політиці.

Депутатам в списках «залізної леді» насправді доведеться не солодко - це пообіцяла сама Юлія Володимирівна. За її словами, всі, хто йде в список БЮТ, повинні відмовитися від депутатської недоторканності, депутатських квартир, привілеїв та дач, а ще - дотримуватися партійної дисципліни. «У нас моно-партія», - пояснила Тимошенко, підкресливши, що в її команді не може бути ніяких окремих партій, течій та відхилень від генеральної лінії. «За порушення партійної дисципліни депутат зобов’язується скласти депутатські повноваження», - заявила Тимошенко. Зал зустрів цю заяву, як і всі попередні - оплесками.

Голосували делегати завжди одноголосно, як одна моно-істота. Й скандували лише одне слово: «Юля! Юля!»