УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Журналісти вперше за історію незалежної України побували у ГРУ міноборони

777
Журналісти вперше за історію незалежної України побували у ГРУ міноборони

Журналісти вперше за всю історію незалежної України побували в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони. Розвідники зі спецпідроздіу складали один з іспитів на профпридатність. Не називати імен та прізвищ, не показувати обличчя - таким був перший візит журналістів до Головного управління розвідки Міністерства оборони. Його серйозні та стримані співробітники скаладали іспит із техніки рукопашного бою.

Таких хлопців треба ще пошукати - одноголосно вирішили журналісти після перших хвилин знайомства з розвідниками зі спецрозділу. Приголомшили вони присутніх своєю дуже щирою та відвертою відповіддю на запитання, чому прийшли служити саме сюди. Адже таку відповідь, напевно, почуєш не від кожного чоловіка.

Максим, Головне управління розвідки:

- Я мужчина и пришел сюда, чтобы защищать Родину.

У житті розвідників своя романтика, кажуть вони. 200 днів на рік, проводячи у відрядженнях та щодня з ранку до вечора тренуючись. У деяких навіть чАсу на особисте життя не вистачає. Тому заступнику командира частини Василю Рудому доводиться інколи віддавати незвичні накАзи - знайти час та одружитися. ВимОги до майбутньої другої половинки дуже прості - бути лагідною, терплячою та здатними зрозуміти. Із задоволенням дивлячись на іспит, пан Василь каже, що фізична підготовка це ще не все в роботі розвідника. Головне, щоб голова на плечах була.

50 віджимань від підлоги, зокрема на пальцях. Спаринг без правил та обмежень - коли три на одного. Це далеко не весь перелік завдань на іспит з рукопашного бою. Професіонали кажуть, що протиматися навіть 20 секунд під час такого бою посто нереально навіть для підготовленої людини.

Кінець іспиту. Без травм не минулося, але робота в розвідників така. Якщо робити - то на всі сто, якщо боротися - то теж до кінця. Можливо, їхніх імен та облич українці так ніколи й не дізнаються і не побачать. Але хто зна, від мужнього вчинку кого з них залежатиме спокійне завтра.