Янукович і Литвин привели в парламент бомжів? Громадяни скинулися на хатки для нардепів

Ця київська багатоповерхівка зовні мало чим відрізняється від інших житлових будинків – жовта цегла, два десятка поверхів, абсолютно непоказний екстер’єр – нині в столиці будують значно привабливіші «великі архітектурні форми». На перший погляд, від інших багатоквартирних «коробок» цей будинок відрізняється хіба що зразковою чистотою і неймовірної краси панорамою, яка відкривається з його вікон: мешканці мають змогу щодня милуватися печерськими пагорбами та золотими банями Лаври. А ще – цей дім має напрочуд вигідне розташування, тому що за три хвилини повільної ходи знаходиться станція метро.

Однак значна частина мешканців цього будинку не користується найпопулярнішим у столиці транспортом. Вони – народні депутати України, а тому пересуваються у автомобілях, люб’язно наданих державою. А якщо бути зовсім точним, то платниками податків.

Зрештою, машини – далеко не найбільший подарунок громадськості народним обранцям. За квартири, отримані у вищезгаданому будинку, розташованому на вулиці Срібнокільській, депутати не заплатили жодної копійки. Це – подарунок, за який сплачують… вірно – платники податків. Саме подарунок, адже ці помешкання не є службовим житлом, яке депутат має залишити після припинення своїх повноважень. Квартира є власністю парламентарія і може залишитися у нього навіть після закінчення депутатських повноважень.

Подібний підхід до квартирного питання – рудимент радянських часів, коли усі без виключення громадяни стояли в безрозмірній черзі на житло. Кар’єрне просування означало не лише можливість харчуватися якісними продпайками та лікуватися в покращених умовах, а й значно пришвидшувати просування в квартирній черзі.

Соціалістичні часи давно пішли в небуття, і більшість українців не мають жодних шансів отримати державне житло, ставши в чергу. А депутати досі продовжують будувати комунізм – користуються неабиякими благами за рахунок держави. Як кажуть, кожному за потребами.

А потреби у парламентарів – дай Бог кожному. Навіть поверхове ознайомлення зі списком персон, які отримали халявні квартири, наводить на думку, що тутешні мешканці не страждають від сумлінь совісті. Власне, і чого їм мучитися? Отримання квартири депутатом – цілком законна процедура, яка називається «створення належних житлових умов».

Було б дивно, якби представники вищого законодавчого органу не потурбувалися про себе на законодавчому рівні. Тож будемо спокійно ставитися до того, що в Законі України «Про статус народного депутата України» темі житла відведена окрема стаття. Саме вона і передбачає виділення парламентаріям житла або грошової компенсації.

Депутати нинішньої каденції цією статтею користувалися досить активно. На даний момент у списку парламентарів, яким за наш рахунок створили належні житлові умови, 219 прізвищ. Тобто, майже кожен другий народний депутат отримав разом з мандатом, недоторканністю та іншими бонусами ще й можливість в’їхати у київську квартиру. Бажаючих отримати ключі було так багато, що на Срібнокільській, 24 усіх розмістити не вдалося. Частина депутатів вселилася в будинок на проспекті Тичини, 2. А ще чимало обранців вирішили поліпшувати житлові умови за рахунок грошової компенсації.

Загалом, ситуація з квадратними метрами виглядає наступним чином.

Фракція Кількість депутатів, які попросили компенсацію Сума компенсації Кількість квартир, виділених депутатам Наша Україна 29 40 5 575 550 11 Партії регіонів 21 36 4 601 950 15 Народна партія 11 27 2795650 16 КПУ 1 2 24 1 342 251 12 СПУ 12 17 2 643 200 5 Позафракційні 7 17 1475000 10 БЮТ 10 12 2 206 600 2 УНП 10 11 2118100 1 СДПУ (о) 7 11 1752300 4 «Вперед, Україно» 5 8 826000 3 ПРП 3 6 646050 3 «Єдина Україна» 4 4 985300 - НРУ 1 3 91450 2 ПППУ 2 3 365800 1  

Як бачимо, «найдорожчою» виявилася колись найбільша фракція «Наша Україна» - 29 її представників отримали компенсації на придбання квартир на загальну суму 5 мільйонів 575 тисяч 550 гривень. Ще 11 депутатів цієї фракції отримали безкоштовні квартири у будинках по вул. Срібнокільській та Тичини.

Почесне друге місце посідає Партія регіонів – 15 квартир у депутатських будинках, а також 21 матеріальна компенсація на суму 4 601 950 гривень. Таким чином, дві третини цієї фракції суттєво поліпшили свої житлові умови за час переїзду в Київ (переважно з Донецької області).

Третю сходинку посідає Народна партія Володимира Литвина – 27 депутатів з 46. Депутатські загони комуністів та соціалістів замикають першу п’ятірку лідерів. Цікаво, що СПУ вдвічі випередила ортодоксальних прихильників лівих ідей – комуністів – за загальною сумою отриманих грошових компенсацій.

Принагідно відзначимо, що «партія конкретних справ» сформована з далеко не бідних парламентарів, і у більшості з них є нерухомість не лише в Україні. Взагалі, нинішній склад Верховної Ради є найзабезпеченішим за роки незалежності – щільність мільйонерів на квадратний метр парламентської зали просто «зашкалює». Чимало обранців мають власні літаки і проблему зі столичною пропискою вирішили самотужки задовго до здобуття депутатського мандата.

Півроку тому питання несправедливого отримання народними депутатами безкоштовного житла вже піднімалося: спочатку тодішній гуманітарний віце-прем’єр Томенко заявив у інтерв’ю, що його колишні колеги по парламенту нагороджують себе неабиякими подарунками. Цей заклик підхопила Громадянська ініціатива «Справедлива Україна». В архіві УНІАН за 24 червня 2005 року є звернення ГО до спікера парламенту Володимира Литвина «оприлюднити списки народних депутатів, які одержали квартири за державні кошти». Шукачі справедливості намагалися достукатися до совісті депутатів, нагадуючи, що вони мають у власності іншу нерухомість, маєтки і навіть заводи, водночас більшість українських родин не можуть дозволити собі таку розкіш, як персональне помешкання. Резонансну тему порушив і народний депутат Михайло Поживанов, який спрямував відповідний депутатських запит до Голови Верховної Ради Володимира Литвина, однак, за нашою інформацією, відповіді не отримав.

Як бачимо, апеляції з боку громадськості та політиків не принесли успіху. Володимир Литвин висловив лише роздратування з цього приводу, а парламентарів критичні заяви лише підштовхнули до активних дій. Особливо надихало те, що надані квартири не мають статусу службового житла – відповідно до закону, вони залишаються у власності депутатів чи їх родин і після завершення строку повноважень.

Завдяки цьому ті депутати, які достроково склали повноваження через призначення у виконавчу владу, можуть не хвилюватися про своє майбутнє: принаймні, перспектива бомжувати в столиці їм більше не загрожує.

Перестрахуватися встигли міністри: промполітики Володимир Шандра, молоді та спорту – Юрій Павленко, вугільної промисловості – Віктор Тополов, внутрішніх справ – Юрій Луценко, аграрної політики – Олександр Баранівський, культури Оксана Білозір. Подібним чином застрахувалися перший заступник глави Секретаріату Президента Іван Васюник і губернатори: Юрій Артеменко, Владислав Атрошенко, Віктор Балога, Володимир Бондар, Степан Бульба, Павло Жебрівський, Євген Жовтяк, Петро Олійник, Іван Стойко, Роман Ткач.

Не залишился без квартири і колишні мери Ужгорода – епатажний Сергій Ратушняк, Полтави – Анатолій Кукоба. Останній, всупереч Конституції, кілька років протизаконно суміщав посаду міського голови і народного депутата, паралельно вирішуючи «квартирне питання» в Києві…

Проте, більшість депутатів відмовилися «поліпшувати житлові умови» будинками на Срібнокільській та проспекті Тичини і вирішили за старою традицією «узяти грішми». Суми, які вони отримували замість ключів, коливаються в діапазоні від 91 тисячі до понад 401 тисячі гривень. «Рекордсменами» стали Олександр Кеменяш (БЮТ), В’ячеслав Дубицький («Єдина Україна»), Віктор Антемюк (Партія регіонів). Грошова компенсація на житло для кожного з них склала 401 200 гривень. Ті 29 парламентарів, яким довелося обмежитися «скромними» 91 450 гривень, можуть лише позаздрити. Ще 10 нардепів отримали трохи менше 121 тисячі, решта – від 150 до 370 тисяч.

Скоріше за все, найменші суми отримали ті депутати, яким компенсували житло в першу чергу. Згодом стрімке зростання цін на ринку змусило апарат ВР збільшувати розмір компенсацій. Отже, українські платники податків можуть зробити невтішний висновок: із подорожчанням квартир в Києві витрати на утримання народних депутатів за «житловими» статтями ще більше зростатимуть.

Втім, парламентарі, які отримали гроші, не обов’язково зможуть за них вселитися до новенької квартири. Скажімо, ті, кому дісталася найбільша компенсація (приблизно 80 тисяч доларів), нині не можуть собі дозволити купити бодай однокімнатну квартиру на Срібнокільській, де вартість квадратного метра житла сягає двох тисяч доларів. Ось які пропозиції можна зустріти в прайсах агенції «Столичная недвижимость»: Срібнокільська вул. елітний будинок, склопакети, дубовий паркет, H=3м (висота стелі), охорона, ст.М «Осокорки»-4 хв. 190 000 у.о. 3кімн. 115/66/14 (відповідно – загальна площа/ площа житлових приміщень/ площа кухні).

Місця парламентарів, які пішли до Верховної Ради, не залишилися порожніми: замість них стали депутатами наступні за списком кандидати. Вони могли б отримати номінацію «найкмітливіших». За неповні півроку грошову компенсацію встигла отримати Ксенія Ляпіна («Наша Україна»), а її колега по фракції Лариса Усаченко – квартиру в будинку на проспекті Тичини. Іншим «щасливчикам» зі списків провладних партій – Давимуці, Ткаленку, Ружицькому (НСНУ), Мордовцю, Садовому (СПУ) – управління справами ВР отримало доручення «знайти квартиру». Враховуючи попередній досвід, можна бути певними, що пошуки завершаться успішно.

Спритності «новоспечених» депутатів можна лише подивуватися, адже за правилами для отримання квадратних метрів у столиці депутат має пройти ряд процедур. По-перше, слід написати заяву із проханням надати житлоплощу або грошову компенсацію. Документ направляють в регламентний комітет. Там його розглядають, вивчають аргументацію парламентарія і запрошують на співбесіду, на якій прохач має розчулити колег з регламентного комітету розповідями про велику родину, дорослих дітей або тещу, яка не дає спокійно дбати про служіння Україні, і переконати їх у необхідності задоволення свого прохання. Фахівці з регламентного комітету і парламентського управління справами, ретельно вивчивши усі аргументи, вирішують, чи справді депутат потребує поліпшення житлових умов.

Можливо, когось ця процедура і бентежить, але більшість депутатів-мільйонерів вона точно не відлякує. Чи не тому серед отримувачів матеріальних компенсацій є люди, чий місячний прибуток може значно перевищувати отриману компенсацію. Так, братам Ярославським польський журнал «Wprost» віддав четверте місце в Україні за рівнем доходів. Це, втім, не завадило почесному президенту «Укрсиббанку» отримати в управлінні справами Верховної Ради 306 800 гривень на придбання житла. Його рідний брат Олексій, теж народний обранець, виявився скромнішим - «всього» 277 300 гривень.

Серед отримувачів є й інші, не менш помітні у вітчизняному бізнесі фігури: Ернест Галієв, Михайло Лісін, Павло Сулковський, Сергій Подобєдов, екс-голова Держмитслужби Володимир Скомаровський.

До речі, квартири, як і гроші, розподілилися вкрай нерівномірно. Екс-генпрокурор Геннадій Васильєв отримав чотирикімнатну квартиру, як і депутат з «Регіонів» Комар. Натомість Володимир Гошовський (позафракційний) – задовольнився однокімнатною. Петро Андрійович Ющенко, хоч і рідний блат Президента, має лише «двійку» на Срібнокільській, а його колеги Олег Царьов (Регіони), Роман Ткач («Наша Україна», тепер губернатор Івано-Франківської області), Андрій Веревський (БЮТ, в минулому – Партія регіонів) – мають нові чотирикімнатні квартири.

Нинішньому складу Верховної Ради залишилося працювати зовсім небагато – до весни наступного року. А після виборів ми матимемо новий склад парламенту. І можна вже сьогодні говорити, що левова частка вже «оквартирених» парламентаріїв залишаться в Раді. Також можна бути впевненим, що за партійними списками в законодавчий орган пройде чимало мільйонерів, які мають нерухомість не лише в Україні, а й далеко за її межами. Втім, це не означає, що регламентний комітет залишиться без роботи. Закон дозволяє народним обранцям «розкрутити» державу на житло, і дуже багато парламентарів знову скористаються цією можливістю. А платити за квартири мільйонерів будуть платники податків, які часто самі не мають власного житла.

Список тих, хто отримав квартиру на шару - http://maidan.org.ua/2014/03/foto-dnya-roku-epohy/1130938457/ Список тих, хто "взяв дєньгами" - http://maidan.org.ua/2014/03/foto-dnya-roku-epohy/1130938666/