28 сентября • обновлено в 13:47
МоваЯзык
Блоги Мир

/ Новости политики

Україна після 1 січня 2006: або «помаранчеві» об‘єднаються, або - безлад

639

Відповідно до змін в Конституцію, які, схоже, таки вступлять в силу з 1 січня 2006 року, повноваження Президента буде істотно урізано. Власне, це й було квінтесенцією змін, які Кучмі і кучмістам вдалося протягнути під час революції, сподіваючись, що Ющенку не вистачить року повних президентських повноважень, щоб докорінно змінити ситуацію в країні та розклад політичних сил. Схоже, таки справді не вистачить.

Зміна повноважень Президента в результаті реалізації змін до Конституції наступає з 1 січня 2006 року.

Після вступу цих змін в дію лише міністр оборони України, міністр закордонних справ України призначатимуться Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначатимуться Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Отже, відповідно до нової редакції Конституції з 1 січня 2006 року, Президент матиме право:

1) забезпечувати державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертатися з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляти державу в міжнародних відносинах, здійснювати керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, вести переговори та укладати міжнародні договори України;

4) приймати рішення про визнання іноземних держав;

5) призначати та звільняти глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймати вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначати позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8) припиняти повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

9) вносити за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

10) вносити до Верховної Ради України подання про призначення міністра оборони України, міністра закордонних справ України;

11) призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

12) призначати на посади та звільняти з посад половину складу Ради Національного банку України;

13) призначати на посади та звільняти з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) вносити до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

15) зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;

16) скасовувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) Президент як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України призначатиме на посади та звільнятиме з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснюватиме керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолить Раду національної безпеки і оборони України;

19) вноситиме до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України прийматиме рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

20) прийматиме відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) прийматиме у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначатиме на посади та звільнятиме з посад третину складу Конституційного Суду України (раніше процедура звільнення суддів була не закріплена в Конституції);

23) утворюватиме суди у визначеному законом порядку;

24) присвоюватиме вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджуватиме державними нагородами; встановлюватиме президентські відзнаки та буде нагороджувати ними;

26) прийматиме рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснюватиме помилування;

28) створюватиме у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29) підписуватиме закони, прийняті Верховною Радою України;

30) матиме право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України (досі Президент має право на вето і щодо законів про зміни до Конституції).

Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. Таке положення, за умови втрати контролю Президента над Прем‘єр-міністром, дає певні додаткові владні можливості Прем‘єр-міністру, Кабміну і Верховній Раді у відносинах з Президентом.

Крім того, право вето Президента досить серйозно обмежено. Раніше Президент Кучма роками не підписував закони, і вони не діяли, попри те, що за них проголосували понад 300 депутатів. Нині ж якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі, якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.

Важливим нововведенням, яке дещо підсилює повноваження Президента, є право Президента в трьох випадках розпускати парламент. Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Також Президент за поданням Прем‘єр-Міністра призначає керівників місцевих державних адміністрацій, хоча остаточно це питання має бути врегульовано іншим проектом змін до Конституції №3207-1.

Зміна повноважень Кабміну

Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Тобто Президент може почати консультації як з партією (блоком) переможцем, так і з коаліцією в процесі її формування, і це мінімально підсилює Президента на час формування коаліції.

Всі члени Кабінету Міністрів України, за винятком міністрів оборони і закордонних справ призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

У новій Конституції не обмежена кількість віце-прем‘єрів (вочевидь, так легше буде торгуватися при коаліційних угодах). Раніше їх було троє і один перший віце-прем‘єр.

Прем'єр-міністр України за новою конституцією керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою.

Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабмін, відповідно до змін Конституції, призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, утворює, реорганізовує та ліквідує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Все це – дуже вагомі повноваження Кабміну відповідно до змін до Конституції.

Зміни повноважень Верховної Ради

Строк повноважень Верховної Ради України відповідно до змін до Конституції, становитиме п'ять років.

Після введення в дію змін до Конституції у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формуватиметься коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності попередньої коаліції.

Коаліція вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.

Серед нововведень у повноваженнях Верховної Ради - призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, міністра оборони України, міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, голови Антимонопольного комітету України, голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів

Кабінету Міністрів України, призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України; надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Також серед важливих повноважень Верховної Ради збереглися:

– визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

– призначення на посади та звільнення з посад голови та інших членів Рахункової палати;

– призначення на посаду та звільнення з посади голови Національного банку України за поданням Президента України;

– призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

– призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

– призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

– затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

– схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

– призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;

– обрання суддів безстроково;

– дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

– затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

У переліку повноважень Верховної Ради щодо контролю за Кабміном міститься посилання на Закон про Кабінет Міністрів, який ще не ухвалено, але ухвалення якого так само може стати ще одним пунктом переділу владних повноважень.

Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України не лише більше одного разу протягом однієї чергової сесії, протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, але й протягом останньої сесії Верховної Ради України.

Важливим підсиленням статусу спікера стало положення змін до Конституції, відповідно до якого у разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається не на Прем‘єр-міністра, як раніше, а на Голову Верховної Ради України (це, природно, загострить боротьбу за цю посаду). Водночас, Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати наступні повноваження:

призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції, проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначати позачергові вибори до Верховної Ради України; припиняти повноваження Верховної Ради України; вносити до Верховної Ради України подання про призначення міністра оборони України, міністра закордонних справ України; призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; призначати на посади та звільняти з посад половину складу Ради Національного банку України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;призначати на посади та звільняти з посад третину складу Конституційного Суду України; присвоювати вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; нагороджувати державними нагородами; встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними;здійснювати помилування; створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Інші наслідки вступу в дію змін до Конституції

Додано положення, відповідно до яких повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі: якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто (рішення ухвалює суд); невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції (за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

Отже, результаті змін до Конституції різко зросте роль партійних керівників. Фактично, Уряд перебуватиме під їхнім контролем. Дещо розширені права Рахункової палати, яка здійснює контроль від імені Верховної Ради України як за використанням коштів до Державного бюджету України, так і за їх надходженням.

Також, відповідно до внесених змін в Конституцію, дещо зростає роль Генеральної Прокуратури, яка отримала право нагляду за додержанням прав і свобод громадянина органами влади, місцевого самоврядування та посадовими особами цих органів.

Всі ці зміни залишають цілу низку неузгодженостей у повноваженнях між Президентом, Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, які стимулюватимуть виникнення нових ліній конфліктів. Якщо в парламенті 2006 року не буде стійкої більшості, або якщо така більшість буде антипрезидентською, в країні відбуватиметься перманентний конфлікт між основними політичними гравцями.

Нещодавно Віктор Черномирдін заявив про результати розколу в «помаранчевій команді» після перемоги Помаранчевої революції, що «українцям цікавий не результат, а процес». Загроза потонути в цьому процесі переділу повноважень, війни за посади і важелі впливу, сьогодні актуальна для більшості політичних сил України. На жаль, основна мета – робота на благо українського народу – відсунута ними на другий план.

Перед Президентом обмеження його кадрових повноважень з 1 січня 2006 р. ставить вкрай важливу задачу – розставлення оптимальних з точки зору інтересів країни кадрів у межах його все ще існуючих повноважень. Тому наступні парламентські вибори будуть не менш важливими для українського суспільства та його прогресивного розвитку, ніж минулі президентські.

Лише перемога сил «помаранчевого спектру», і, що також дуже важливо, їхня здатність до об‘єднання, зможе вберегти Україну від вад зміненої Конституції, перманентних конфліктів у владі та зможе забезпечити економіці України встановлення ефективного, конструктивного управління з боку Кабінету Міністрів.

Тому двома альтернативами для України після 1 січня 2006 та наступних парламентських виборів є або об‘єднання «помаранчевих» в інтересах країни, або безлад, безперестанна політична боротьба і відродження загроз для суверенітету, цілісності та прогресивного розвитку країни, які були відсунуті в результаті Помаранчевої революції.

Для того, щоб піти по останньому шляху, в українських політиків з «помаранчевого табору» мають зашкалити масштаб безвідповідальності та політичні амбіції. Український народ, вочевидь, цього не зрозуміє і не простить.

Олександр Палій, для «Обозревателя»

Подпишись на Telegram-канал и посмотри, что будет дальше!

Новости политики

Топ-публикации

Топ-блоги