Філенко не радив однопартійцям закочувати штани, "щоб нічого не виглядало". Репортаж зі з’їзду ПРП

«Ми проти кучмізму, та комізму», - таке коротке, але зрозуміле гасло запропонував Микола Томенко присутнім на з’їзді ПРП, який відбувся у минулі вихідні. Його слова знайшли відгук в серцях «бджілок», тому кожен з ораторів вважав за правило видати на публіку правдиві комічні історії з життя нинішньої влади. А в кулуарах справжнім хітом були політичні анекдоти. Зокрема, зірвала бурю аплодисментів історія голови одеської регіональної парторганізації про славного «підрахуя» Ківалова, у якого висить плакат з портретом Президента з дарчим підписом: «Сергію Васильовичу! Щиро ваш, Віктор Ющенко. 2 липня 2005 року».

А в кулуарах особливо популярним був один анекдот: «Напис на передвиборчому плакаті партії влади: «Ющенко – «Так!», решта – за гроші». Отже, не дивно, що у присутніх на з’їзді склалося враження, що вони потрапили не просто на з’їзд окремої партії, а у самий вир опозиційного життя. Адже в Україні є правилом, що опозиція народжується не в середовищі, де скимлять про політичні репресії, а там, де осміюють владу.

Дуже потішались «бжілки» над недавньою заявою Безсмертного, що НСНУ буде працювати над передвиборчою коаліцією в рамках 2002 року. «Невже там буде другий номер списку пан Стоян, якого помаранчеві революціонери з ганьбою викинули з будинку профспілок? Чи, може, славний екс-губернатор Щербань, за яким безуспішно по росіям бігає Луценко?

Наче у відповідь на заяву Безсмертного з’їзд прийняв свою резолюцію - блокуватися з Блоком Юлії Тимошенко та партіями, які входили в передвиборчу коаліцію зразка 2004 року «Сила народу». Не без іроній та з великим задоволенням оратори коментували, що партії влади НСНУ тоді ще на світі білому не існувало. А ще «медоноси» прийняли рішення, повернути свою стару назву, тобто «Партія реформи та порядок». Мовляв, назва «Наша Україна», яку вони собі присвоїли на минулому з’їзді, себе повністю дискредитувала.

Проти категоричної відмови блокуватися з НСНУ виступили лише три чільні особи з ПРП: міністр фінансів та голова партії Віктор Пинзеник, новопризначений голова Закарпатської ОДА, та заступник Київського губернатора. Позиція цих людей звучала так: треба вести переговори, як з БЮТ, так і з НСНУ.

До речі, напередодні з’їзду ходили чутки, що в ПРП очікується розкол. Мовляв, або Пинзеник йде з уряду Єханурова, або його переобирають на посаді голови партії. Підозри журналістів, партійці готові до жорсткої сутички, посилювались тим фактом, що захід зробили закритим для журналістів.

Охоронець на дверях сумлінно перевіряв запрошення та відправляв геть представників преси. Сам Пинзеник розводив руками, мовляв нічого для вас, любі, зробити не можу - таке рішення Ради партії. «Вас будуть виключати?», - запитали журналісти. Віктор Михайлович на це спокійно відповідав, що на все воля партії. Єдине, в чому він запевняв журналістів, що за будь-яких розкладів з уряду він не піде.

Нарешті, до журналістів вийшов один з лідерів ПРП Ігор Гринів. У відповідь на обурення, що журналістів не пускають на з’їзд, політик-стратег зробив здивоване обличчя і почав переконувати представників ЗМІ, що вони, виявляється, неправильно зрозуміли охорону, а охорона на воротах – не зрозуміла наказу. «А Пинзеник?», - цікавилася допитлива преса, не вірячи, що голову партії могли не поставити до відома про формат з’їзду.

«Ви зрозумійте: цей з’їзд всі вже прокоментували. Після цього робити його закритим - повний ідіотизм», - добродушно прокоментував Гринів, поставивши під сумнів авторитет голови партії, але все ж запросив журналістів до зали.

Дуже схоже, що сценарій з’їзду переграли в останній момент. В усякому випадку, те, що побачила преса, не було сенсу скривати від сторонніх очей. Тут ніхто не махав кулаками, не бризкав слиною, а всі змагалися один перед одним, хто дошкульніше вжалить партію влади.

Пинзеника ніхто пальцем не зачепив. Навпаки - всі жаліли: як же бідному Віктору Михайловичу буде працюватися в середовищі НСНУ та соціалістів! «Впевнений, що Віктор Пинзеник в уряді не зіпсується, якщо він звісно, ще висидить там до виборів», - зауважив Володимир Філенко. «І то правда, чого це ми будемо виключати Пинзеника з партії, нехай вони його самі виключають з уряду», - підтримували інші партійці. Хтось говорив про те, що це не уряд Єханурова, а уряд України, що повинен бути хоч один міністр, який рятуватиме ситуацію в країні. «Коли я чую про повернення до СЕЗ, про відновлення пільг, що тендери себе не виправдали, я розумію, що Пинзенику в уряді доведеться бути «цепним псом», - говорив Соболєв. Пинзеник все це слухав та мовчки посміхався у вуса.

«Віктор Михайлович, якщо буде стояти питання: «партія чи міністерство», яку посаду ви виберете?», - намагалися з’ясувати його позицію журналісти. «Пинзеника», - відповів голова ПРП. «Пинзеник - це не посада», - не вгамовувалася преса. «Пинзеник - це посада», - не тушувався перед натиском ЗМІ міністр. Він переконував журналістів не задавати йому політичних питань, бо він не любить говорити на політичні теми.

Хоча доповідь Пинзеника на з’їзді була політичною, вона, втім, була найбільш толерантною серед усіх інших виступів. Головна думка зводилася до того, що відставка уряду Тимошенко була не правильним рішенням, вона призвела до розколу помаранчевої команди, а завдання ПРП – знову всіх об’єднати в блоці, або після виборів створити урядову коаліцію на базі НСНУ та Блоку Юлії Тимошенко.

І хоча з лідером партії про блок НСНУ майже ніхто не погодився, питання про переобрання голови не ставилося. Учасники з’їзду, майже одностайно хотіли у блок з Тимошенко, а НСНУ нагороджували різними образливими епітетами.

Від БЮТ на з’їзді виступив нардеп Шкіль, запросивши ПРП приєднуватись. Більшість делегатів натякали, що визначатися варто вже зараз. «Якщо ми будемо довго торгуватися, то товар може й завонятися», - зауважив Жир. «Нам треба приймати рішення. Сьогодні проголосувати за генеральну лінію. Ми за білих - чи за червоних. Чи ми з БЮТ - чи з НСНУ», - говорив Томенко. «А я б оце, друзі, дуже не поспішав. Не треба штани дуже закочувати. Бо там нас жінка чекає, щоб щось з цих штанів не виглядало, бо будемо виглядати… не дуже», - научав політичний аксакал Філенко.

Таким чином, вислухавши різні сторони, партійці вирішили почекати, поки БЮТ дасть потрібні гарантії. Також учасники з’їзду зійшлися на тому, що переговори з НСНУ завершились повним провалом. За словами «бджілок», партія НСНУ не бажала об’єднуватися з партією ПРП, а запрошувала в список окремих особистостей. «Вони мені казали: «Тебе візьмемо», - розповідав про хід переговорів з Філенко, - Тарасика візьмемо, - Філенко кивнув на Стецьківа, - а тебе, Серьожа, - Філенко махнув на Терьохіна, - казали, що не візьмуть», - присутні в залі дружно захихотіли.

Володимир Пилипович тим часом народив ще одну популярну цитату: «Віктор Ющенко так і не зрозумів, чому він став Президентом. Це ще питання, хто був цементуючою фігурою майдану - Віктор Андрійович Ющенко чи Віктор Федорович Янукович». За це Філенку аплодували довго та натхненно.

За гучністю аплодисментів з ним міг змагатися хіба що виступ Томенка, який пройшовся з дошкульною критикою останніх подій в державі. Особливо категоричним екс-віце-прем’єр був в питанні створення парламентської слідчої комісії з розслідування обставин виникнення касетного скандалу на чолі з членом Народної Партії Драчевським. «Нам не додає честі, що міліціонер, який боровся проти Жира, міліціонер зятя президента Пінчука сьогодні буде розслідувати справу Гонгадзе й Кучми. Коли ми були в меншості в парламенті, ми такої ганьби не допустили. Сьогодні, при нинішній владі, Кучма створив комісію, яка буде розслідувати злочини Кучми. А перед цим Кучма освячує посаду прем’єра й радить, хто повинен йти в уряд», - обурювався Томенко.

Главі держави також дісталося за підписання закону про недоторканість депутатів місцевих рівнів. «Я сумую, що Президент нас переконував у тому, що для того, аби бандити сиділи у тюрмах, треба спочатку підписати закон, а потім подати на нього в Конституційний Суд. Ви знаєте, яка непроста ситуація в тому суді, тож поки не пізно, гасло «Бандитам – тюрми» варто поміняти на інше: «Бандити сидітимуть в радах», - іронізував Томенко.

Які тільки шишки не сипались з вуст виступаючих на адресу НСНУ. Такі перли не видавали навіть на з’їздах тих партій, які сміливо називають себе опозиційними. Народих союзників називали кидалами, бандитами, номенклатурою, олігархами, навіть зрадниками, які на виборах блокуватимуться з Януковичем. В «чорний список» ПРП за кількістю негативних відгуків потрапили: Порошенко, Мартиненко, Третьяков, Омельченко.

Тож резолюція з’їзду - вести переговори з усіма. крім НСНУ, пресу не здивувала. Щоправда, під завісу Ігор Гринів вирішив пом’якшити категоричні враження, які склалися у журналістів. Він розповів, що різка резолюція з’їзду - це щоб випустити пар. Мовляв, керівництво хотіло поцікавитися думкою партійців, а також отримати «зелене світло» на переговори з «Батьківщиною». А насправді лідери ПРП настроєні «романтично»: йти на вибори разом, тобто, ПРП, БЮТ і НСНУ. Вірогідність такого розвитку подій Гринів оцінив у 30%. «Всі разом - це з тими людьми, яких ви сьогодні називали аморальними?», - спитали журналісти. «В тому числі з тими, яким не хочеться подавати руку. Так буває в політиці. Нажаль. Заради… Заради єдності народу. Однак оцінка лишається, я багатьох політиків там вважаю аморальними», - зізнався Гринів.

За його словами, якщо під час президентських виборів доля народного президента була в руках однієї людини – Юлі Тимошенко, то сьогодні доля єдиного народного блоку в руках Віктора Ющенка. «Ющенко зможе переважити своє оточення й піти на об’єднання?», - спитала преса. «Ющенко - сильний», - зауважив Гринів, після чого додав: «Однак поки що, на жаль, йому це не вдавалося». На цьому місці, здалося, в очах Ігоря Олексійовича промайнула таж сама іронія, що неодноразово зустрічалася в інших учасників з’їзду.

Після того, як учасники зібрання випустили пар, залишилося враження, що, попри позицію Пинзеника в частині блокування з НСНУ, «бджоли» все остаточно вирішили - всі мости спалено. Втім, слід визнати, що у питанні блокування з Юлією Володимирівною теж не все однозначно. Погодьтеся, в ПРП зібралася велика кількість публічних політиків, які не бояться мати власну думку, а у передвиборчих списках перевага надається тлустим сірим мишам.