, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

І навіть це таки дійшло! Ч. 2

469Читать новость на украинском

Частина перша: https://www.obozrevatel.com/my/politics/i-navit-tse-taki-dijshlo.htm

«Терористичні акти, диверсії, зухвалі вбивства…, – усі ці події, що сталися останнім часом в Україні, пов'язані з впровадженням спецслужбами Російської Федерації активної фази плану щодо дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в державі.

Про це заявив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов...

За його словами, терористичні акти, спрямовані проти журналістів, працівників СБУ, Головного управління розвідки (напевно МО, бо окремого такого органу не існує – примітка моя), а також жорстоке вбивство військовослужбовця Аміни Окуєвої спрямовані на нагнітання страху, розпачу та невпевненості населення у спроможності державних інституцій забезпечити правопорядок та спокій у суспільстві.

«З урахуванням цих реальних загроз СБУ, Нацполіції та Держприкордонслужбі України доручено посилити антитерористичний і контррозвідувальний режим, прикордонний контроль та охорону державного кордону з Російською Федерацією...

Допомогу в реалізації цих заходів надаватимуть усі силові структури України…», – підсумував Секретар РНБО України».

Я спеціально навів підбірку витримок із моїх публікацій, починаючи від 26 квітня 2014 року, коли вже тривала російська збройна агресія, щодо гострої потреби посилення антитерористичного і контррозвідувального режиму в Україні, за які несе пряму відповідальність СБУ згідно вимог Законів України, зазначених у вже вказаному вище моєму матеріалі «СБУ вмиває руки?!» (відповідні пропозиції я неодноразово надсилав окремим українським високопосадовцям), аби читачі самі могли порівняти процитовані витримки з повідомленням РНБО 31 жовтня 2017 року, оскільки в ньому йдеться про «події, що сталися останнім часом» та впровадження «спецслужбами Російської Федерації активної фази плану щодо дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в державі».

Насправді зазначені фактори були характерними для України вже у березні-квітні 2014 року, але, на жаль, українська влада в особі РНБО, СБУ, МВС (Національної поліції), ДПС тоді не вдалася до запровадження максимально жорсткого антитерористичного і контррозвідувального режиму від самого початку війни Росії супроти України, а почала належним чином реагувати лише через три з половиною роки та й то тільки після чергового резонансного політичного вбивства. Причини цього вказані у вже згаданій угорі моїй статті «Послєдняя жєртва?»: через них, зокрема недосконалу кадрову політику (в якій українським патріотам-фахівцям зверхники-керівники не дозволяють остаточно взяти гору над пристосуванцями, перекинчиками і русосовєтофілами, бо для багатьох руководітєлєй, владно-псевдодержавницького чи опоблоківсько-регіоналівського походження, Москва й надалі залишається столицею), Денис Вороненков не став послєднєй жєртвой... 30 жовтня 2017 року неподалік селища Глеваха Васильківського району Київської області приблизно о 20:00 була вбита українська та чеченська патріотка, противник імперсько-ворожої Росії, кадировського режиму Аміна Окуєва, а її чоловік, побратим, соратник, людина такої ж ідеології, як і вона, ворог Путіна та Кадирова Адам Осмаєв – поранений.

Українські спецслужби, які вже «відзначилися» у справі Павла Шєрємєта, деяких високопоставлених вбитих силовиків, незапобігання знищенню військових баз (немає належного контррозвідувального забезпечення), у справах Януковича, відсутності тотальної зачистки російської агентури і московської «п’ятої колони» (яким чином в Росії опинився Арсен Клінчаєв й багато інших йому подібних мерзотників?) та непроведення відплатних акцій на території московитського ворога, що підтерджує наведене вище моє дослідження «Українські спецслужби провалилися!», не змогли запобігти і вбивству Аміни Окуєвої. Дана ситуація просто шокує, адже на неї й її чоловіка вже був скоєний замах 1 червня 2017 року, тому їм була надана персональна охорона, від котрої «після того, як закінчився термін надання держохорони, вони відмовилися… після кількох місяців з часу інциденту» згідно коментаря «Українській правді» 30 жовтня 2017 року речника Національної поліції України Ярослава Тракала. Відмова могла бути пов’язана із недовірою до охоронців через ту ж кадрову політику в силових відомствах, потребуючу серйозних змін. Та й не завжди фізична охорона може врятувати від добре спланованого і виконуваного професіоналами вбивства.

Але ж спецслужба – СБУ, як національний контррозвідувальний орган, зобов’язана була здійснювати постійний контррозвідувальний супровід Аміни Окуєвої та Адама Осмаєва з усім комплексом оперативно-технічних заходів, тобто працювати на упередження. Переконаний, що при фаховому виконанні такої роботи можна було б запобігти не лише вбивству Аміни Окуєвої, а й виявити ворожу (російську) агентурну (шпигунську) мережу (мережі), пов’язану (пов’язані) із її вбивством, котра (котрі) діє (діють) в Україні, щоб влаштовувати диверсії, терористичні акти, щоб убивати, лякати, сіяти паніку, невпевненість людей у завтрашньому дні і недовіру громадян до своєї держави (до цього також можуть бути причетні закидувані на нашу територію розвідувально-диверсійні групи російських військ спецпризначення або ССО ВС РФ, включаючи кадировців, залегендовані під добровольцєв – «ополчєнцєв» промосковських маріонеткових утворень «ДНР»/«ЛНР», при сприянні завербованої росіянами місцевої агентури) та у московитів все одно нічого не вийде.

Українська влада зобов’язана невідкладно переглянути свої підходи, включаючи кадрові, у здійсненні внутрішньоукраїнської безпекової політики і прийняти необхідні рішення Президентом України, РНБО України, якщо треба, то й Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України, відповідно до їх компетенції (оскільки з повідомлення РНБО 31 жовтня 2017 року не зрозуміло, хто, адже безпосередньо Секретар РНБО не наділений такими повноваженнями, правильно, але дуже пізно (принцип «Краще пізно, ніж ніколи…» тут недоречний, бо за таку злочинну розхлябаність доводиться платити надто високу ціну: про це йдеться у моїй публікації «Це теж нарешті дійшло!») наказав СБУ, Національній поліції та Держприкордонслужбі посилити антитерористичний і контррозвідувальний режим), заради безпечного життя людей в Україні та унеможливлення (мінімізації можливостей) появи нових жертв замовних політичних убивств!

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Место:

Наши блоги