УкрРус

Практика державного регулювання цін була застарілою і корумпованою

377
З 1 липня в Україні відмінено декларування оптово-роздрібних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м’ясо птиці (тушку), варені ковбаси, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний з вмістом жиру до 9%, сметану з вмістом жиру до 20%, масло вершкове жирністю до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Процедура передбачала, що кожна компанія, яка хоче змінити свою відпускну ціну більш ніж 1%, зобов’язана була обґрунтувати це перед Держпродспоживслужбою, а потім – на рівні ОДА. Також скасовано функції ОДА щодо встановлення норм рентабельності. Практика державного регулювання цін – застаріла і корумпована, чимало виробників продуктів харчування її взагалі не дотримувалися.

За даними Мінекономрозвитку, мали місце "численні способи ухиляння від регулювання через завищення собівартості продукції для внутрішніх виробників чи роздрібної торгівлі; через завищення імпортних цін; через створення додаткових посередників; через маніпулювання рецептурою, вагою виробів;
використання менш якісних складових".

Подібні процеси дуже складно та дорого відстежувати, а тому не дивно, що навколо цього виникли корупційні схеми, що додатково обтяжували бізнес. На те, щоб щомісяця виділяти час і ресурси на адміністрування декларативної собівартості продуктів і націнки, виробники й рітейлери витрачали мільйони гривень. Через дію цінового регулювання в Україні процвітав тіньовий ринок.

Аналітики наводять в якості прикладу ринок хліба: з 2000 до 2016 року виробництво хліба та хлібобулочних виробів скоротилось з 2,5 до 1,1 млн т, тобто більш ніж удвічі, при цьому ми не бачимо порожніх полиць в магазинах. Пояснення просте – виробники або змістилися у тінь або перейшли на форми виробництва, які не підпадають під державне регулювання (наприклад, пекарні у супермаркетах).

Насправді ефективність регулювання цін була дуже низькою – це довів пілотний проект, коли його дію призупинили на 3 місяці (з 1 жовтня до 31 грудня 2016 року).
За інформацією Мінекономрозвитку, результати моніторингу цін по 17 групам товарів довели, що призупинення регулювання істотно не вплинуло на динаміку цін та споживчі настрої громадян.

Найбільше зростання цін у четвертому кварталі 2016 року спостерігалося відносно молочних продуктів (10-22%) та курячих яєць. Такі вражаючі показники, порівняно з 2015 роком, пов’язують із сезонністю та ситуацією на ринках експорту, але аж ніяк не з відміною регулювання.

"На базі 10-річної статистики видно, що ціни на товари, що регулюються, зростають на 20% швидше ніж на інші продукти. Таке регулювання викривляло конкуренцію, дестимулювало виробників виготовляти соціально-значущі продукти, стримувало інвестиції у сектор" (замміністра Максим Нефьодов).

За січень-травень 2017 року порівняно із аналогічним періодом минулого року (коли адміністрування цін ще діяло) споживчі ціни загалом зросли на 13,5%. При цьому хліб за цей період подорожчав на 11,7%, макарони – на 4,2%, цукор – на 5,8%. Вище, ніж зазвичай, зросли ціни на молочні продукти (понад 25%) – через ринкові чинники: зменшення виробництва та зростання собівартості, а також зростання світових цін, що стимулювало експорт.

Радянський підхід до суцільної зарегульованості не врятував українців від зростання цін, яке свого часу відбулося, на курячі яйця або на гречку.
https://www.obozrevatel.com/my/politics/80657-praktika-derzhavnogo-regulyuvannya-tsin-bula-zastariloyu-i-korumpovanoyu.htm
Наши блоги