В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Уроки убивства Дениса Вороненкова для українських спецслужб

3.4т

Розстріл колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова у центрі Києва в історії російських спецслужб залишиться успішною ліквідацією перебіжчика. Натомість у літописі українських служб воно виглядатиме дошкульною професійною поразкою, свідченням того, як важливого свідка "не догледіли", знаючи, що за ним полює ворог.

З огляду на шквал емоцій в інформаційному просторі, напевно, є сенс сконцентруватися на аналізі причин і наслідків цього злочину, аби спробувати уникнути їх надалі. Важливо знайти найвагоміші складові, що призвели до критичної ситуації біля "Прем’єр-палацу" і запропонувати рішення, які дозволять локалізувати поширення проблеми. Адже ми певні, що ворог не збирається спинятися. Свідчення цього – обстріл польського консульства у Луцьку. А попереду в України – Євробачення, міжнародні спортивні турніри, інші заходи…

Тож маємо максимально знизити ризики повторення брутальних убивств і терактів. Для цього треба усвідомити причину і вагу вже допущених помилок.

Попри певну одіозність персони Дениса Вороненкова, якому російська пропаганда навіть в Україні навішала ярликів "спецслужбіста-комуніста-рішали", слід визнати, що він був для нас справді ключовим свідком. Причому не стільки у справах Януковича, окупації Криму чи агресії РФ на Донбасі, як у внутрішньо російських розкладах.

Зі слів іншого втікача з РФ – Іллі Пономарьова дізнаємося, що на допиті в ГПУ (який, між іншим, відбувся лише у січні цього року) Вороненков розповів, що перші російські спецназівці прибули до Києва ще у грудні 2013-го, які "чи то були серед снайперів, які вбивали на Майдані, чи тренували їх" (